Справа № 127/26281/16-ц

Провадження № 2-п/127/91/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.07.2017 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Волошина С.В.,

за участі секретаря судового засідання Тонкопій Ю.І.,

представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20.02.2017 року,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2017 року Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалено заочне рішення по справі № 127/26281/16 - ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, яким позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 195852 грн. а також судові втрати в розмірі 1958, 52 грн.

25 травня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про перегляд зазначеного заочного рішення, яку мотивував тим, що про ухвалене заочне рішення він дізнався лише 17 травня 2017 року від державного виконавця у якого був на виконанні виконавчий лист по даній справі. Зазначив, що заочне рішення має бути переглянуте, оскільки він з позивачем по справі підписував зовсім інший договір на іншу суму, а саме 85 тисяч гривень. А тому просив заочне рішення скасувати та розглянути справу в загальному порядку, в ході якої встановити істинну в існуванні даного договору позики, причин його укладення та наслідків його невиконання.

В судове засідання заявник (відповідач по справі) ОСОБА_3 не з’явився, повідомлявся судом про день, час та місце розгляду його заяви завчасно та належним чином на 06.06.2017 року та на 10.07.2017 року за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, (а.с. 15), вказану адресу заявник зазначив і у своїй заяві про перегляд заочного рішення. (а.с. 56). Остання повістка про виклик до суду, повернулась з відміткою на довідці «Укрпошти» - за закінченням терміну зберігання (а.с. 68 – 69).

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення внесеної на розгляд суду заяви, вказав, що відомості, які наведено у заяві не відповідають дійсності. Підставою для скасування заочного рішення є посилання на докази, які мають істотне для правильного вирішення справи значення, а також поважні причини неприбуття в судове засідання відповідача. Будь – якого документального підтвердження існування як першої так і другої підстави відповідачем не доведено, а ухвала суду про скасування заочного рішення не може ґрунтуватись на голослівних, нічим не підтверджених доводах відповідача, про існування будь – яких доказів, які будуть підтверджувати його позицію в майбутньому, а не станом на час винесення ухвали про перегляд заочного рішення. Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, а існування будь – яких інших договірних зобов’язань між позивачем та відповідачем станом на час розгляду цієї заяви відповідачем перед судом не доведено.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача ОСОБА_2, вивчивши заяву, прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту вказаної норми випливає, що скасування заочного рішення судом, який виніс рішення, можливе у випадку встановлення одночасно двох обставин: 1) відповідач не з»явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин; 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, повістки про виклик в судові засідання, які відбулися 23.01.2017 року та 20.02.2017 року, направлялися судом за адресою місця реєстрації відповідача: АДРЕСА_1, та були повернуті до суду з відміткою на довідках Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 25, 29 – 30). Цю саму адресу заявник зазначає в заяві про перегляд заочного рішення як адресу свого проживання (а.с.56).

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України судова повістка фізичній особі вручається особисто під розписку, яка з відміткою про дату вручення в той самий день повертається до суду. Відповідно до ст.74 ЦПК України, судова повістка надсилається за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку; у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

При цьому, суд звертає увагу, що судові повістки про виклик на судові засідання по справі, у кожному випадку надсилались за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача  та  відповідно до вищевказаних положень ст.ст. 74, 76 ЦПК України, відповідач був належним чином повідомленим про дату, час, місце розгляду справи.

Заявник, звертаючись з заявою про перегляд заочного рішення та мотивуючи її несвоєчасним повідомлення відповідача, разом з тим не зазначив поважних причин, з яких він не міг повідомити суд про свою неявку. Особа не була позбавлена можливості повідомити суд про свою неявку. Жодних належних доказів щодо цього суду не надано.

Окрім того, заявник не зазначив та не надав жодних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Зазначення заявником тієї обставини, що він підписував зовсім інших договір на суму 85 тис. грн. не можуть бути прийняті судом до уваги як підстава для скасування заочного рішення, оскільки підставою для скасування заочного рішення є посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти позову позивача.

З системного аналізу терміну «посилання на докази» слідує, що такий доказ чи їх сукупність мають бути певним чином ідентифіковані, мати відношення до предмету доказування, та з їх дослідження в ході розгляду має слідувати інших правовий результат розгляду справи а ніж той, якого було досягнуто під час розгляду справи в порядку ст. ст. 224 – 226 ЦПК України.

Разом тим, відповідач у своїй заяві про перегляд заочного рішення в розмінні закону не послався на жодний доказ, який би свідчив про існування будь – яких інших договірних відносин між позивачем та відповідачем, а лише зазначив, про існування інших правовідносин, без наведення тому будь – яких документальних підтверджень, чи хоча б посилання на конкретний доказ (з його ідентифікацією: число, місяць, рік, тощо) чи їх (доказів) сукупність, що могло би бути оцінено судом в судовому засіданні для констатації факту того, що ці докази підлягали б дослідженню в судовому засіданні під час розгляду справи в загальному порядку.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що відповідач був належним чином двічі повідомленим про дату, час, місце розгляду справи, та посилання на докази в заяві про перегляд заочного рішення, які могли би свідчити про інших юридичний результат розгляду справи у разі скасування заочного рішення суду – відсутнє, суд приходить до висновку, що заява про скасування заочного рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 230-232 ЦПК України, суд,  -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 лютого 2017 року у справі № 127/26281/16 – ц - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя :