Справа №2-а-6131/08/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«02» жовтня 2009 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменко К.С., суддів Аракелян М.М., Іванова Е.А., при секретарі Іванової Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Державного казначейства України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання виплатити заборгованість по разовій грошовій допомозі до 9 Травня за 2004-2008 роки у сумі 16089,52 грн., -
В С Т А Н О В И В:
З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Державного казначейства України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання виплатити заборгованість по разовій грошовій допомозі до 9 Травня за 2004-2008 роки у сумі 16089,52 грн.
В судовому засіданні 02.10.2009 року справа розглядалась за відсутності позивача згідно його клопотання (а.с.49), в якій він підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Відповідачі були належним чином сповіщені про час та місце слухання справи (а.с.94,95), але їхні представники не з`явились до судового засідання, представник відповідача Державного казначейства України надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.44), а тому на підставі положень ст.128 КАС України справа слухалась за відсутності представників відповідачів за наявними в справі запереченнями та доказами.
Заслухавши пояснення представника відповідача Департаменту праці та соціальної політики ОМР та дослідивши наявні в справі письмові докази суд доходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав:
Відповідачі на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» є місцевими підрозділами центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.10 цього ж Закону здійснюють повноваження щодо нарахування, встановлення, перерахунку та виплати державних пенсій громадянам, в тому числі й одноразових виплат, передбачених ст.12,13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Відповідач – Державне казначейство України є центральним органом виконавчої влади на якого ст.56 Конституції України, ст.31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» покладені функції щодо обслуговування Державного бюджету України, відшкодування збитків завданих громадянинові незаконними діями державних органів влади та їх посадовими особами, а тому їх рішення, дії або бездіяльність з цього приводу на підставі ст.55 Конституції України, п.1 ч.1 ст.17,104 КАС України можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства.
Позивач є інвалідом війни другої групи, що підтверджується посвідченням від 19.09.2002 року Серія Є №011393 (а.с.27) та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради.
Відповідно до вимог статті 13 Закону України № 3551-Х11 від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 9 травня інвалідам війни 2 групи виплачується разова грошова допомога у розмірах восьми мінімальних пенсій за віком. Це право на отримання щорічної разової грошової допомоги підтверджується рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі № 6-рп/2007 року та від 22.05.2008 року у справі №254к/96-ВР.
Абзац 1 частини 1 статті 28 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлює, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність.
Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради повинно було виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу як учаснику війни та бойових дій у розмірі 8 мінімальних пенсій. Але, як встановлено під час офіційного з`ясування обставин справи, за весь час виплати цієї щорічної разової допомоги позивачу виплачували значно менше, а ніж встановлено Законом.
Так, згідно заперечень відповідача від 20.05.2008 року №3995 (а.с.22-24) позивачем отримана щорічна разова грошова допомога як інвалідом війни 2 групи у розмірі: у 2004 році – 160,00 грн., у 2005 році – 330,00 грн., у 2006 році – 330,00 грн., у 2007 році – 360,00 грн., у 2008 році – 400,00 грн.
Як встановлено статтею 13 Закону України № 3551-XII від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у 2004 році повинно було сплачено 2277,52 грн., тобто недоплата – 2117,52 грн., у 2005 році повинно було сплачено 2656,00 грн., недоплата складає 2326,00 грн., у 2006 році повинно було сплачено 2872,00 грн., недоплата складає 2542,00 грн., у 2007 році повинно було сплачено 3248,00 грн., недоплата 2888,00 грн., у 2008 році відповідач повинен був виплатити 3848,00 грн., а виплачено лише 400,00 грн., тобто недоплата складає 3448,00 грн.
Стаття 46 Конституції України передбачає право кожного громадянина на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом. Як передбачено частинами 2 та 3 статті 22 Конституції України, конституційні права гарантуються та не можуть бути скасованими.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України.
Оцінюючи дії (бездіяльність) відповідача Управління праці та соціального захисту населення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та приходить до висновку про їхню протиправність, а саме за період після винесення Конституційним судом України свого рішення з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по день припинення здійснення функцій цього відповідача у спірних правовідносинах – 31.12.2008 року, оскільки за період часу 2004-2006 роки відповідні положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2004-2006 роки» щодо призупинення виплат допомоги у розмірах, встановлених законом, неконституційними визнані не були. А тому, бездіяльність відповідача лише у 2007-2008 роках повинна бути визнана судом протиправною на підставі ч.2 ст.162 КАС України.
Відповідно до рішення Одеської міської ради від 09.10.2008 року №3407 «Про внесення змін та доповнень до рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 року №20 «Про затвердження структури виконавчих органів, загальної чисельності апарату міської ради, її виконавчих органів та витрат на їх утримання» з 01.01.2009 року припиняють свою діяльність управління праці та соціального захисту населення при районних адміністраціях м.Одеси, а їх функції щодо проведення соціальних виплат переходять до створеного Департаменту праці та соціального захисту населення Одеської міської ради, який також розпочинає свою діяльність з 01.01.2009 року, а тому у розумінні положень ст.55 КАС України є правонаступником вибулого суб’єкту владних повноважень у спірних правовідносинах, на якого повинно бути покладено судом обов’язок поновлення прав позивача у формі зобов`язання відповідача - Департаменту праці та соціального захисту населення Одеської міської ради здійснити виплату позивачу заборгованості по разовій грошовій допомозі до 9 Травня за 2007 та 2008 року на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.
Оскільки судом під час офіційного з`ясування обставин справи не встановлено обов`язку Управління праці та соціального захисту населення Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, щодо проведення виплати позивачу одноразової грошової допомоги до 9 Травня відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України повинен відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у цій частині.
Судом також під час офіційного з`ясування обставин справи не встановлено обов`язку Державного казначейства України щодо списання з єдиного казначейського рахунку коштів для виплати позивачу передбачених коштів заборгованості по разовій грошовій допомозі без відповідного рішення Міністерства праці та соціальної політики України, а тому на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України суд повинен відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у цій частині.
Суд також вважає за необхідне на підставі положень ч.3 ст.162 КАС України винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.
Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
1. Зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради (65023, м.Одеса, вул.Льва Толстого 7) виплатити на користь ОСОБА_1 (65000, АДРЕСА_1) заборгованість по одноразовій допомозі до 9 травня за 2007 рік в сумі 2888 грн. 00 коп ., за 2008 рік в сумі 3448,00 грн. , а разом 6336,00 грн .
2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Головуючий суддя Єфіменко К.С.
Судді Аракелян М.М.
Іванов Е.А.