ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2017 рокуЛьвів № 876/7179/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Рибачука А. І.,

суддів – Багрія В. М., Старунського Д. М.,

за участю секретаря – Андрушківа І. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Монастириського районного суду Тернопільської області від 26 травня 2017 року у справі № 603/217/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління соціального захисту населення Монастириської районної державної адміністрації Тернопільської області (далі – управління), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати йому у 2016 році щорічної разової грошової допомоги до 05 травня та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплатити йому як учаснику бойових дій щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2016 рік відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII) в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в сумі 5650 грн.

          В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону № 3551-XII, однак відповідач протиправно не здійснив йому виплату такої допомоги.

          Постановою Монастириського районного суду Тернопільської області від 26 травня 2017 року вказаний позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну одноразову грошову допомогу до 05 травня за 2016 рік відповідно до статті 12 Закону № 3551-XII в розмірі 920 грн.

          Не погодившись із зазначеною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови відповідача нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу до 05 травня за 2016 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком та прийняти нову про задоволення позову в повному обсязі.

          Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на обставини, викладені в позовній заяві.

          Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце його проведення, тому відповідно до частини першої статті 41 та частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за їхньої відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

          Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

          Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано ОСОБА_1, який не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня у 2016 році повинна була виплачуватись відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «ОСОБА_2 питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Постанова № 141) в розмірі 920 грн, суд апеляційної інстанції перевіряє справу в цій частині в межах апеляційної скарги.

          Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 має статус ветерана війни - учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення від 08 лютого 2016 року серія УБД № 150989.

          На заяву представника ОСОБА_1 від 29 грудня 2016 року № 305 щодо видачі довідки про розмір виплаченої йому разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій у 2016 році, листом відповідача від 13 січня 2017 року № 01.1-19/131 повідомлено, що ним така виплата не проводилась.

          Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в 2016 році позивачу протиправно не виплачено разову грошову допомогу до 5 травня, оскільки він є учасником бойових дій та мав право на виплату такої допомоги у 2016 році в розмірі 920 грн згідно з вимогами Постанови № 141.

          Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону № 3551-XII щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

          Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину п’яту статті 12 Закону № 3551-XII було викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 наведені норми визнані неконституційними.

          Отже, починаючи з 22 травня 2008 року, відновлено дію частини п’ятої статті 12 Закону № 3551-XII, відповідно до якої розмір грошової допомоги учасникам бойових дій мав становити п'ять мінімальних пенсій за віком.

           01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ, яким розділ VI Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, згідно з яким норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

          Постановою № 141 встановлено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), зокрема, у таких розмірах: учасникам бойових дій - 920 гривень.

          Також необхідно зазначити, що у Рішенні Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, (у справі за конституційним поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік») вказано, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

          Зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

          У рішенні Конституційного суду України від 25 січня 2012 року №3-рп (у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України) вказано, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.

          Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

          В аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

          Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

          Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що позивач мав право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік як учасник бойових дій в розмірі, визначеному Постановою № 141.

          Враховуючи викладене, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду без змін.

          Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Монастириського районного суду Тернопільської області від 26 травня 2017 року у справі № 603/217/17 – без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_3

судді ОСОБА_4

ОСОБА_2