Категорія 2.11.15
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 жовтня 2009 року Справа № 2а-23116/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі :
судді Ірметової О.В.
при секретарі Бондарі Є.М., Коробенко Т.М.
за участю
представника позивача: Овчаренка Д.О.
представників відповідача: Самохіна Ю.В.
Кисловській О.І.
прокурора: Русінової Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства „Лисичанський склозавод „Пролетарій” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську та Головного управління державного казначейства України в Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -
ВСТАНОВИВ:
01 червня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов закритого акціонерного товариства „Лисичанський склозавод „Пролетарій” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську та Головного управління державного казначейства України в Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за січень 2009 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. За наслідками господарської діяльності позивача за грудень 2008 року склалася різниця між сумою нарахованих податкових зобов’язань з ПДВ та сумою податкового кредиту, що підтверджується податковою декларацією за грудень 2008 року. Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” на рахунок платника податку підлягає бюджетному відшкодуванню сума ПДВ за січень 2009 року у розмірі 198062,00 грн.
Позивачем 19.02.2009 року відповідачу було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 198062,00грн. Відповідачем – СДПІ по роботі з ВВП – було проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість. За наслідками якої було складено довідку. Фактів порушення розрахунку бюджетного відшкодування не встановлено. У порушення вимог Закону України „Про податок на додану вартість” відповідачами бюджетне відшкодування не здійснене.
Позивач просив суд стягнути з відповідачів суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 198062,00 грн.
16.07.2009 року під час судового позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та просив з урахуванням часткового відшкодування сум податку на додану вартість стягнути з відповідачів суму бюджетного відшкодування за січень 2009 року у розмірі 142644,00 грн. та судові витрати у сумі 1700 грн.
Відповідач – СДПІ по роботі з ВВП – визнаючи суму невідшкодованої бюджетної заборгованості у розмірі 142644,00 грн., проти вимог позивача заперечував з огляду на те, що проведення перевірки визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування не дає змоги перевірити сплату до бюджету заявлених платником сум податку на додану вартість. Без отримання належних доказів сплати до бюджету сум ПДВ немає підстав для підтвердження сум бюджетного відшкодування у сумі, заявленій позивачем. Відповідно до вимог Наказу ДПА № 350 від 18.08.05. „Про затвердження методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість” з метою підтвердження інформації відповідачем було направлено запити до інших ДПІ щодо основних постачальників позивача. Не підтвердженою вважається сума у 493 055,00 грн.
Відповідач – Головне управління Державного казначейства України в Луганській області заперечував проти позову посилаючись на те, що відповідно до п.4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, встановленого наказом ДПА України та Державного казначейства України № 200/86 від 21.05.2001 року, зареєстрованого Міністерством юстиції України 08.06.2001 року за № 489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. На теперішні час до Головного управління Державного казначейства України в Луганській області не надходило відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити відшкодування податку на додану вартість ЗАТ „Лисичанський склозавод „Пролетарій”. За таких підстав Головне управління Державного казначейства України в Луганській області заперечував вважає, що ними законні права та інтереси позивача не порушувалися з їх боку, а тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету визначено Законом України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.97.
Згідно з п.1.6. Закону „Про податок на додану вартість” податковим зобов’язанням є сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді. Відповідно до п.1.7. податковим кредитом визначено суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду. Згідно з підпунктом 7.2.6 п.7.2. ст. 7 зазначеного Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари на вимогу їх отримувача.
Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7. ст.7 зазначеного Закону.
Відповідно до підпункту 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” (далі – Закон) сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми такої різниці вона підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету. При від’ємному значенні – така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з підпунктом 7.7.2 ст. 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована відповідно до підпункту 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону має від’ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.3. п.7.7. ст.7 Закону встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Відповідно до підпункту 7.7.4. п.7.7. ст. 7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Як встановлено підпунктами 7.7.5., 7.7.6., 7.7.7. п..7.7 ст.7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 19 лютого 2009року відповідачеві – СДПІ по роботі з ВПП було подано заяву встановленої форми про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.9).
Відповідачем проведено планову та позапланову перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року. За результатами перевірки 19 березня 2009 року відповідачем – СДПІ по роботі з ВПП - було складено довідку № 171/08-3/31380846 (а.с.25-56). Фактів порушення розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ встановлено не було. Зазначене відповідачем не спростовується. Крім того, відповідачем підтверджується невідшкодована сума ПДВ у розмірі 198062,00 грн.
Тобто, відповідач не заперечує, що позивачем виконані всі вимоги Закону щодо нарахування бюджетного відшкодування сум ПДВ.
Твердження відповідача про обов’язковість надходження сум ПДВ до бюджету для нарахування бюджетного відшкодування з посиланням на п.1.8. ст.1 Закону не заслуговують на увагу, оскільки зазначений пункт визначає поняття бюджетного відшкодування, яким є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з його надмірною сплатою. Розглядаючи ці норми разом з нормами п.7.7. ст. 7 Закону, слід зробити висновок, що відшкодуванню підлягають надмірно сплачені суми ПДВ у ціні товару, а не безпосередньо до бюджету.
Доводи відповідача щодо непідтвердження надходження сум ПДВ до бюджету у розмірі 142644,00 грн. результатами зустрічних перевірок відповідно до наказу ДПА України №350 від 18.08.2005 року „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість”, також не підлягають врахуванню, оскільки вимоги наказу, як підзаконного акту, не можуть суперечити або змінювати норми Закону, а мають йому відповідати. Закон не ставить у залежність від проведення зустрічних перевірок право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ.
Таким чином, податкові органи, як органи владних повноважень при здійсненні покладених на них функцій контролю за обчисленням та сплатою ПДВ, відповідно до Конституції України, мають діяти у спосіб, передбачений Законом. В даному випадку, з урахуванням того, що позивачем виконані всі вимоги Закону, відповідач повинен був видати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Тобто, утримуючись від надання висновку, відповідач порушив вимоги Закону щодо порядку та строків бюджетного відшкодування сум ПДВ.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 94, 160, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов закритого акціонерного товариства „Лисичанський склозавод „Пролетарій” задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства „Лисичанський склозавод „Пролетарій” (93112, м. Лисичанськ, вул. Мічуріна, 1, код ЄДРПОУ 31380846, п/р 2600301003162 в філії „Укрексімбанк” в м. Луганську, МФО 304289) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за січень 2009 року в сумі 142644,00 грн. (сто сорок дві тисячі шістсот сорок чотири грн. 00 коп.).
Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства „Лисичанський склозавод „Пролетарій” (93112, м. Лисичанськ, вул. Мічуріна, 1, код ЄДРПОУ 31380846, п/р 2600301003162 в філії „Укрексімбанк” в м. Луганську, МФО 304289) судові витрати в сумі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанову складено в повному обсязі 11 жовтня 2008 року.
Суддя О.В.Ірметова