ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2017 рокуЛьвів№ 876/7137/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А. І.,

суддів - Багрія В. М., Старунського Д. М.,

за участю секретаря - Андрушківа І. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29 травня 2017 року про залишення позовної заяви без руху у справі 299/1553/17 за позовом ОСОБА_1 до Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, інспектора сектору реагування патрульної поліції Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Войцехівського О. І. про визнання дій протиправними та визнання незаконною і скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, інспектора сектору реагування патрульної поліції Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Войцехівського О. І., в якому просив визнати протиправними дії інспектора щодо винесення постанови про накладення на нього адміністративного стягнення від 05 квітня 2017 року серії НОМЕР_1, якою на нього накладено штраф в розмірі 255 грн, визнати незаконною та скасувати вказану постанову.

Ухвалою судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29 травня 2017 року позовну заяву позивача залишено без руху на підставі частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з несплатою ним судового збору за її подання та надано йому п'ятиденний строк для усунення вказаного недоліку.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою судді, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції помилково залишено його позовну заяву без руху у зв'язку з несплатою ним судового збору за подання позовної заяви, оскільки відповідно до статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення він звільнений від сплати такого.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце його проведення, тому відповідно до частини першої статті 41 та частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за їхньої відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії інспектора щодо винесення постанови про накладення на нього адміністративного стягнення від 05 квітня 2017 року серії НОМЕР_1.

Ухвалою судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29 травня 2017 року позовну заяву позивача залишено без руху у зв'язку з несплатою ним судового збору та надано йому п'ятиденний строк з дня отримання копії такої ухвали для усунення вказаного недоліку.

Частиною третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків коли його не належить сплачувати.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається, якщо не усунуто недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Відповідно до статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Зокрема, Закон від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статей 1, 2 цього Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частина друга статті 3 цього ж Закону містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а його стаття 5 - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору, зокрема, за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Частиною четвертою статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Визначальним у цій нормі є припис (веління) про те, що у разі незгоди і оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення особа, яка її оскаржила, не обтяжується обов'язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах.

Отже, відповідно до положень статей 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення у поєднанні із частиною четвертою статті 288 цього Кодексу у разі прийняття уповноваженим органом державної влади чи його посадовою особою постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення (проступку), передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення, суб'єкти, яким цим Кодексом надано право оскарження, можуть її оскаржити і звільняються від сплати платежу, який має справлятися за подання позовної заяви, скарги у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) чи до суду.

У частині четвертій статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення видом платежу, від якого звільняються особи, що оскаржують постанову про накладення адміністративного стягнення, встановлено державне мито. На час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього перегляду, за звернення до суду у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління сплачують інший вид платежу - судовий збір, правові засади справляння якого, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, як зазначено вище, встановлені Законом № 3674-VI.

Відповідно до положень статей 3, 4, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають сплачувати судовий збір або мають пільги щодо його сплати, та об'єктів справляння судового збору немає таких, які би мали його сплачувати за подання заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення та які би постанову про адміністративне правопорушення відносили до об'єктів справляння судового збору.

Отже, у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статей 2-4 Закону № 3674-VI позивач звільняється від сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 13 грудня 2016 року (справа № 21-1410а16).

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу необхідно скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 106, 108, 159, 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29 травня 2017 року про залишення позовної заяви без руху у справі № 299/1553/17 - скасувати, а справу за позовом ОСОБА_1 до Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, інспектора сектору реагування патрульної поліції Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Войцехівського О. І. про визнання дій протиправними та визнання незаконною і скасування постанови - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А. І. Рибачук

судді В. М. Багрій

Д. М. Старунський