К.с. 1-34/07

ВИРОК іменем України

02 лютого 2007 року                                                           Обухівський районний суд Київської області

в складі:

Головуючого - судді Кулініченко Г.В.,

при секретарі судового засідання - Войцеховській Н.В.,

за участю прокурора - Паєнко С.В.,

представників -ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської

області кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Трипілля, Обухівського району Київської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, працюючогоІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

встановив:

ОСОБА_3 близько 01 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння керуючі автомобілем „ВАЗ-21083" з д.н.з.НОМЕР_1 в с Трипілля Обухівського району Київської області , чим порушив вимоги п.2.9(а) Правил Дорожнього руху України, які забороняють водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, взяв в салон автомобіля трьох пасажирів - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, з якими спочатку поїхав в с Жуківці, а потім повертався по автодорозі Українка-Трипілля в напрямку м. Українка Обухівського району Київської області. Під час керування транспортним засобом, знаючи про пасажирів, які перебували разом з ним, не врахувавши дорожньої обстановки, нічного часу доби, погодних умов, в порушення вимог п.2.3 (б) Правил Дорожнього Руху України, які зобов'язують водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, перевищив встановлене обмеження швидкості, тим самим також порушив п. 12.1 та 12.2 Правил Дорожнього Руху України, якими встановлено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху автомобіля водій повинен враховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, безпечно керувати ним та зобов'язаний у темну пору доби, в умовах недостатньої видимості обирати швидкість руху такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, внаслідок чого ОСОБА_3 біля вуглепостачальника Трипільської ТЕС, не справившись з керуванням транспортного засобу „ВАЗ-21083" з д.н.з.НОМЕР_1, пересік суцільну лінію, виїхав на узбіччя зустрічної смуги та допустив зіткнення з колесовідбійником, який пробив даний транспортний засіб наскрізь, що посприяло отриманню тілесних ушкоджень самим ОСОБА_3 та пасажирами, а саме ОСОБА_7, отримав тілесні ушкодження у вигляді скальпованої рани у формі на півмісяцю волосистій частині голови, рану неправильно-овальної форми в середній третині передньої поверхні правової гомілки із лінійним переломом великою та малої гомілкової кістки зі зміщенням фрагментів; садна на передній поверхні правого колінного суглобу, групу саден на передній поверхні правої гомілки, внутрішній поверхні гомілково-ступневого суглобу, лівого колінного суглобу, передньо-боковий поверхні лівої гомілки, дві рани на передній поверхні верхньової третини лівої гомілки із оскольчастим переломом великої та малої гомілкової кістки зі зміщенням уламків, лінійний перелом третього шийного хребця без зміщення уламків та масівної крововиливи під оболонки спинного мозку, внаслідок чого згідно висновку судово-медичної експертизи №221 від 12 вересня 2006 року настала смерть ОСОБА_7   ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, травматичної ампутації правої стопи з роздроблення м'яких тканин, травматичного шоку першого ступеню, що згідно висновку судово-медичної експертизи №219 від ЗО жовтня 2006 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я понад 21 день та до легких

2

тілесних ушкоджень, а ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забою шийного відділу хребта, які згідно висновку судово-медичної експертизи №217 від 30 жовтня 2006 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Підсудний в судовому засіданні винним себе у вчиненні даного злочину визнав повністю, вказавши, що дійсно 12 серпня 2006 року він вживши алкогольні напої, керував автомобілем в с.Трипілля Обухівського району Київської області, де побачив своїх знайомих, які попросили розвести їх після відвідування дискотеки. Спочатку він завіз їх в с Жуківці Обухівського району Київської області, а потім їхав по автодорозі Українка-Трипілля в сторону Українки, під час проїзду він не справився з керування транспортного засобу, внаслідок чого відбулася дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок даної пригоди він отримав тілесні ушкодження, які сприяли неодноразовому проведенню операцій, його ріднею частково були відшкодовані матеріальні та моральні збитки. Щиро розкається у вчиненому, просить його суворо не карати та провести обмежене дослідження доказів по справі, так як він не оспорює правдивості доказів по справі та пояснень свідків, також він не заперечує проти повного задоволення позову в частини матеріальних збитків, а в частині стягнення моральних збитків на розсуд суду . Потерпіла ОСОБА_5, в судовому засіданні вказала, що дійсно вона поверталась 12 серпня 2006 року з знайомими з дискотеки, і їх погодився розвести підсудний на своєму автомобілі. Спочатку він заїхав в с Жуківці Обухівського району Київської області, а потім почав їхав в м. Українка. Під час керування автомобілем підсудний їхав з перевищенням швидкості, на що йому робилися зауваження, але вони ним до уваги не приймалися. При під'їзді до м. Українка підсудний не справився з керуванням автомобілем і він виїхав на зустрічну смугу, де вдарився об колесовідбійник. В наслідок даної пригоди їй були завдані тілесні ушкодження, що сприяло тривалому перебуванню у лікарні, здійсненні операцій. Дана пригода сприяла її фізичним та моральним стражданням, були змінені її умови життя, а тому просить задовольнити цивільний позов в повному обсязі, в частині же призначення покарання підсудному просить його не позбавляти волі.

Суд заслухавши підсудного, прокурора, потерпілу, її законного представника, керуючись ст.. 299 КПК України вважає за необхідне обмежити дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, потерпілої , її законного представника та даних, які характеризують особу підсудного, оскільки ці обставини справи ніким не оспорюються і не викликають сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Суд, вислухавши покази підсудного, дослідивши матеріали справи, вважає, що дії підсудного ОСОБА_3 вірно кваліфіковані по ст.286 ч.2 КК України, оскільки він своїми діями під час керування транспортним засобом порушивши правила безпеки дорожнього руху спричинив смерть одного потерпілого та заподіяв тяжкі тілесні ушкодження інший потерпілій .

При призначенні підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості учиненого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність підсудного, особу підсудного, який позитивно характеризується як по місцю проживання (а.с.82,135) так і по місцю роботи (а.с.134), його водійській стаж, щире каяття , добровільне часткове відшкодування матеріальних збитків(а.с.132,133), вчинення злочину вперше (81), статус потерпілого від аварії на ЧАЄС (а.с.80), його стан здоров'я (а.с.18).

Враховуючи вищевказані обставини суд вважає, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання в місцях позбавлення волі, а тому застосовує до нього ст. 75 КК України з встановленням йому обов'язків згідно ст. 76 КК України.

При цьому суд вважає за необхідне призначити покарання без позбавлення підсудного права керування транспортними засобами, так як у підсудного це є однією спеціальністю, по якій працює, а позбавлення права керування не сприятиме його працевлаштування та відшкодуванню цивільного позову.

В частини цивільного позову суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню, а саме в частині матеріального відшкодування підлягає повному, так як матеріальні збитки підтверджені письмовими доказами, визнаються та не оспорюються підсудним.

Згідно статті 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у фізичному болю, душевних стражданнях, яких зазнала фізична особа . Отримання потерпілою тяжких тілесних ушкоджень, завдали їй та її рідні тяжких моральних страждань, сприяло втраті душевного

3

спокою, суттєво погіршило психічну рівновагу, а тому суд враховуючі характер правопорушення, глибину моральних страждань потерпілої, в зв'язку з отриманням тяжких тілесних ушкоджень, їх тривалість, негативні зміни в організації її життя, а також вимоги розумності і справедливості, вважає за необхідне задовольнити позов в частині стягнення моральної шкоди частково.

Судові витрати підлягають стягненню з засудженого.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Керуючись ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, якщо він на протязі одного року шести місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.

Відповідно до ст.. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не вії зжати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично  з'являтися  для    реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 6156 грн. 35 коп., як відшкодування матеріальних збитків та 25000 грн., як відшкодування моральних збитків.

Судові витрати в сумі 176 грн. 52 коп. стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМУС України в Київській області р/р 35220100105021 в УДК у Київській області МФО 821018 код 25574713.

Речовий доказ - автомобіль „ВАЗ-21083" з д.н.з НОМЕР_1, який переданий ОСОБА_9, залишити йому.

На даний вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд на протязі 15 діб з моменту проголошення вироку.