№ 2-1545/09  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

28 травня 2005 року Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:      

головуючого судді               Шаптала Є.Ю.  

при секретарі               Яковенко А.О.  

за участю представника позивача         ОСОБА_1  

позивача                                                 ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Виконкому Пролетарської районної у м. Донецьку ради «про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування», третя особа – Третя Донецька державна нотаріальна контора, –  

ВСТАНОВИВ:  

02.03.2009 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача «про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування», де вказав, що йому на підставі рішення Пролетарського районного суду м. Донецька належить 39/100 частини квартири, яка розташована за адресою: м. Моспіне, вул. Короленко, 57/12, 61/100 частини вказаної квартири належить на підставі свідоцтва про право власності від 15.02.2000 року ОСОБА_3, яка раніше знаходилась у зареєстрованому шлюбі з рідним дядьком позивача ОСОБА_4 Після розірвання шлюбу у 1988 році ОСОБА_4 та ОСОБА_3 продовжували мешкати однією родиною у вказаній квартирі, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, яким розпоряджались разом, а також спільно квартирою користувались. ОСОБА_3 померла у 2002 році, свідоцтво про смерть було втрачено, після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді 61/100 вказаної квартири, яке фактично прийняв ОСОБА_4 у зв’язку з тим, що мешкав разом із спадкодавцем на момент її смерті, продовжував користуватися вказаною квартирою та мешкати у ній. Так як ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мешкали однією родиною більш ніж 5 років до моменту смерті ОСОБА_3, позивач вважає, що ОСОБА_4 є спадкоємцем на вказане майно, як спадкоємець четвертої черги за законом. 10.03.2002 року помер ОСОБА_4, після чого залишилось спадкове майно у вигляді 61/100 частки квартири, яка розташована за адресою: м. Моспіне, вул. Короленко, 57/12. Вважає, що він успадковує частку у спадщині після смерті ОСОБА_4, яка б належала його матері ОСОБА_5 Також вважає, що прийняв спадщину після смерті його дядьки ОСОБА_4, у зв’язку з тим, що на момент його смерті мешкав разом із ним, хоронив його за свої особисті кошти, доглядав та доглядає на теперішній час за вказаною квартирою. При зверненні до Третьої Донецької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, йому було відмовлено в устній формі, у зв’язку з тим, що у нього відсутні свідоцтво про смерть ОСОБА_3, а також про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, крім того були пропущені строки звернення та позивачу було запропоновано звернутися до суду із даним позовом.  

Просив визнати за ним право власності на 61/100 квартири, яка розташована за адресою: м. Моспіне, вул. Короленко, 57/12, після смерті ОСОБА_4, який помер 10.03.2002 року.  

  В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та представник позивача ОСОБА_1 підтримали заявлені позовні вимоги і просили їх задовольнити.  

  Представник відповідача – Пролетарської районної у м. Донецьку ради та представник третьої особи – Третьої Донецької державної нотаріальної контори, у судове засідання не з’явились, надали заяви з проханням розглянути справу у їх відсутність.  

Свідок ОСОБА_6, в судовому засіданні пояснила, що у квартирі АДРЕСА_1 з 1976 року мешкало подружжя ОСОБА_4. У лютому 2002 року ОСОБА_3 померла та її чоловік ОСОБА_4 – дядько позивача по справі – продовжував мешкати у вказаній квартирі до самої смерті, тобто до березня 2002 року.  

  Заслухавши представника позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Згідно до п. 5 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України     правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.  

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.  

Ч. 3 ст. 1268 ЦК України передбачає те, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку у шість місяців він не заявив про відмову від неї.  

Відповідно до ч. 3 ст. 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.  

З рішення Пролетарського районного суду м. Донецька № 2-7374/08 від 30.10.2008 року (а. с. 7) вбачається, що за позивачем ОСОБА_2 визнано право власності на 39/100 часток квартири АДРЕСА_1 після смерті його матері ОСОБА_5, яка померла 11.03.2005 року.  

Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька № 2-о-115/08 від 10.07.2008 року (а. с. 8) встановлено факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 і матір’ю ОСОБА_5, яка померла 11.03.2005 року.  

Відповідно до відповіді на запит адвокату ОСОБА_7 КП БТІ м. Донецька від 27.01.2009 року № 0082 (а. с. 12) право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване на ім’я: ОСОБА_4 – 39/100 частини на підставі свідоцтва про право власності від 15.02.2000 року, виданого агентством по приватизації в/о «Донецьквугілля» за № 27876; ОСОБА_3 – 61/100 частини на підставі свідоцтва про право власності від 15.02.2000 року, виданого агентством по приватизації в/о «Донецьквугілля» за № 27875. Документи пройшли реєстрацію у КП БТІ м. Донецька та занесені до книги № 952, стр. 91, реєстр № 22 від 23.02.2000 року.  

З технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, який виготовлено за станом на 13.08.2008 року (а. с. 9-11) вбачається, що власником 39/100 частки зазначеної квартирі на підставі свідоцтва про право власності від 15.02.2000 року, виданого агентством по приватизації в/о «Донецьквугілля» є ОСОБА_4  

Згідно свідоцтва про право власності від 15.02.2000 року, виданого агентством по приватизації в/о «Донецьквугілля» за № 27875 (а. с. 13) 61/100 частини квартири, яка розташована за адресою: м. Моспіне, вул. Короленко, 57/12, належить ОСОБА_3  

З акту КП «ЖЕК № 1 м. Моспіне» від 26.02.2009 року (а. с. 14) вбачається, що під час обстеження квартири АДРЕСА_1 виявлено те, що вказана квартира зареєстрована за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, які мешкали за вказаною адресою з 06.09.1976 року, у 1988 році оформили офіційне розірвання шлюбу, але проживали однією сім’єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, користувалися квартирою у якій мешкали разом, з 2002 року у вказаній квартирі ніхто не мешкає у зв’язку зі смертю основних квартиронаймачів.  

Відповідно до копії запису акту про розірвання шлюбу № 244 від 29.05.1987 року (а. с. 19) шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано.  

Згідно копії запису акту про смерть № 37 від 02.02.2002 року (а. с. 20) ОСОБА_3 померла 02.02.2002 року.  

Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (спадкових справ) у Третій донецькій державній нотаріальній конторі 12.12.2002 року заведено спадкову справу № у спадковому реєстрі 2507846 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 10.03.2002 року (а. с. 22-24).  

Відповідно до витягу із Спадкового реєстру заповітів та спадкових договорів від 30.03.2009 року заповіти та спадкові договори ОСОБА_4 відсутні (а. с.  25-27).  

  Таким чином, суд має всі підстави визнати за ОСОБА_2 право власності на 61/100 частину квартири АДРЕСА_2, після смерті ОСОБА_4, який помер 10.03.2002 року.  

На підставі ст.ст. 325, 328, 1264, 1266, 1268, п. 5 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. ст. 11, 12, 13, 15, 16, 17 Закону України «Про власність», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, –  

ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_2 до Виконкому Пролетарської районної у м. Донецьку ради «про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування», третя особа – Третя Донецька державна нотаріальна контора – задовольнити.  

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 61/100 частину квартири АДРЕСА_2, після смерті ОСОБА_4, який помер 10.03.2002 року.  

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька.  

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.  

Суддя                                                     Є.Ю. Шаптала