Справа № 2-А-1/ 2007 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 січня 2007 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в
складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.
при секретарі Хонькович Л.І.
з участю представника відповідача Шевчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Мурованокуриловецької райдержадміністрації про стягнення разової щорічної допомоги, -
встановив:
Позивач у справі має статус учасника війни і відповідно до ч. 5 п. 20 ст. 14 Закону України № 3551-ХП від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» їй щорічно до 5 травня має виплачуватися разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Оскільки позивачу у ІНФОРМАЦІЯ_1 роках допомога не виплачувалася взагалі, а в ІНФОРМАЦІЯ_2 роках виплачувалася без врахування розмірів мінімальних пенсій за віком, з посиланням на закони про держбюджет на відповідні роки, якими занижено розмір допомоги, за цих три роки їй недоплачено всього 1365,25 гривень щорічної разової грошової допомоги. За захистом своїх прав ОСОБА_1. з позовом про стягнення недоплаченої суми щорічної разової допомоги звернулася до суду.
В судове засідання позивач не з'явилася, подавши попередньо заяву про слухання справи в її відсутність (а.с. 9). В позовній заяві ОСОБА_1. пояснила, що вона є учасником війни і відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Законами України про держбюджет на 2003-2004 роки взагалі не передбачалася виплата допомоги учасникам війни, а Законами України «Про державний бюджет на 2005 рік», «Про державний бюджет на 2006 рік» встановлено занижені розміри такої допомоги по 50 гривень. Загалом вона за ІНФОРМАЦІЯ_2 роки отримала 100 грн. допомоги, а відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» мала отримати всього 2492,25 грн. Просила поновити строк звернення до суду (а.с. 8) та задоволити позов до Управління праці та соціального захисту населення Мурованокуриловецької райдержадміністрації у сумі 2392,25 грн.
Представник відповідача позов не визнала і суду пояснила: Виплата допомоги щорічно до 5 травня учасникам війни здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, розпорядником яких є Кабінет Міністрів України. Управління ж є лише розпорядником коштів і бере на себе зобов'язання та проводить видатки лише в межах бюджетних асигнувань. Вважає, що за цим позовом мають відповідати Міністерство фінансів та Кабінет Міністрів України. Крім того, Законами України про держбюджет на ІНФОРМАЦІЯ_1 роки взагалі
2
не передбачалося виплат щорічної одноразової допомоги учасникам війни, а Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» дію ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зупинено на 2006 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни. Просить відмовити ОСОБА_1. в позові.
Розглянувши справу в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи зі слідуючого:
ОСОБА_1. має статус учасника війни (а.с. 11) і має право на пільги, передбачені Законом України № 3551-ХП від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зокрема, ч. 5 п. 20 ст. 14 Закону України № 3551-ХП від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» їй щорічно до 5 травня має виплачуватися разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 279 від 13.03.02 р. мінімальна пенсія за віком у 2003 році складала 47 гривень 30 копійок; відповідно до Закону України № 1058-1У від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне страхування» мінімальна пенсія за віком у 2004 році складала 92 гривні 45 копійок; відповідно до Закону України № 2291-1У від 23.12.2004 року «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування» та Закону України № 2505-1У від 25.03.2005 року «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» мінімальна пенсія за віком у 2005 році складала 332 гривні. Таким чином, з урахуванням цих розмірів мінімальних пенсій за віком та ч. 5 п. 20 ст. 14 Закону України № 3551-ХП від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ОСОБА_1. мало б бути виплачено щорічної грошової допомоги: у 2003 році - 141 гривня 90 копійок (47,30 грн. х 3), 2004 році - 277 гривень 35 копійок (92,45 грн. х 3), у 2005 році - 996 гривень (332 грн. х 3), а всього за 2003-2005 роки 1415 гривень 25 копійок.
Одночасно, суд враховує, що Законом України № 3235-1У від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» дію частини п'ятої пункту 20 статті 14 Закону України № 3551-ХП від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зупинено на 2006 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни. Тому суд вважає правильними дії відповідача по виплаті позивачу у 2006 році 50 гривень щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни, як то визначено Законом України № 3235-1У від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік».
Відповідно до пояснень сторін в судовому засіданні, позивачу виплачено щорічної грошової допомоги до Дня перемоги за 2005 рік 50 гривень. Отже, недоплачена сума щорічної допомоги ОСОБА_1 . за ІНФОРМАЦІЯ_3 роки складає 1365,25 гривень (1415,25 грн. - 50 грн.).
Суд не приймає до уваги пояснення представника відповідача в тій частині, що головним Законом, яким керується в своїй роботі Управління праці та соціального захисту населення, є закони про держбюджет на відповідні роки, а цими законами визначені конкретні зменшені розміри щорічної допомоги учасникам війни, або зовсім не передбачені ними. Основним Законом України є Конституція України, про що записано у преамбулі до неї та зафіксовано у ст. 8 Конституції України. Відповідно до ч. 2 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Отже, з врахуванням цих положень Конституції України, рішення Конституційного Суду № 20-рп/2004 від 01 грудня 2004 року, яким визнано неконституційними положення ст. 44 Закону України «Про державний бюджет на 2004 рік» про встановлення розміру щорічної разової допомоги, а також відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», де зафіксовано, що до числа основних державних соціальних гарантій включаються мінімальний розмір заробітної плати та мінімальний розмір пенсії за віком, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення основної частини вимог позивача.
Заперечення представника відповідача щодо належності його до цього статусу не
3
відповідає і суперечить вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 486 від 11.04.2002 року «Про забезпечення виплати у 2002 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постанови Кабінету Міністрів України № 425 від 31.03.2003 року «Про забезпечення виплати у 2003 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якими встановлено, що виплату разової грошової допомоги здійснює орган праці та соціального захисту населення.
Суд вважає поважною причину пропуску позивачем строку для звернення до суду з адміністративним позовом, а тому на підставі ч.2 ст. 100 КАС України задовільняє клопотання ОСОБА_1. про його поновлення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст.ст. 2, 14, 17-1, 22 Закону України № 3551-ХП від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України № 1058-1У від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне страхування», Законом України № 2291-1У від 23.12.2004 року «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування» та Законом України № 2505-1У від 25.03.2005 року «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік», Закону України № 3235-1У від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік», рішенням Конституційного Суду № 20-рп/2004 від 01 грудня 2004 року, ст.ст. 9, 10, 11, 100, 159, 161, 163 КАС України, суд, -
постановив:
Позов задоволити частково. Стягнути із Управління праці та соціального захисту населення Мурованокуриловецької райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 недоплачені суми щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій у таких розмірах: за 2003 рік 141 гривню 90 копійок, за 2004 рік 277 гривень 35 копійок, за 2005 рік 946 гривень, а всього 1365 (тисяча триста шістдесят п'ять) гривень 25 копійок.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження сторони можуть подати апеляційну скаргу на постанову суду.