ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2017 р.Справа № 916/378/17

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів секретар судового засідання за участю представників учасників процесу: Від ПАТ «СБЕРБАНК» ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5, довіреність № б/н, дата видачі: 18.05.17

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК»

на ухвалу господарського суду Одеської області

від01.03.2017р. (про забезпечення позову)

у справі№ 916/378/17 /суддя Смелянець Г.Є./

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС РЕНТАЛС»

до відповідача третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача про Публічного акціонерного товариства «Ринок Малиновський» ОСОБА_6 акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС РЕНТАЛС» звернулось до Публічного акціонерного товариства «Ринок Малиновський» з позовом, в якому просить господарський суд Одеської області зобов’язати відповідача виконати умови договору від 04.03.2010р. шляхом вчинення дій по оформленню за ТОВ «БІЗНЕС РЕНТАЛС» права власності на 2588/10000 частин будівлі бізнес-центру з підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна, 25Б, а саме на 2 796,7кв.м. від загальної площі будівлі літ. «А» (бізнес-центр з паркінгом) загальною площею 10 806,9 кв.м., а також на приміщення літ. «Г» (трансформаторна підстанція) загальною площею 74,2 кв.м.

16.02.2017р. господарським судом Одеської області за вказаним позовом порушено провадження у справі № 916/378/17, про що тією ж датою винесено відповідну ухвалу, в якій розгляд справи призначено у судовому засіданні на 01.03.2017р.

17.02.2017р. за вх. №2-970/17 господарським судом Одеської області одержано заяву про зміну предмету позову, згідно з якою ТОВ «БІЗНЕС РЕНТАЛС» просить суд визнати за позивачем право власності на 2588/10000 частин будівлі бізнес-центру з підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна, 25Б, а саме на 2 796,7 кв.м. від загальної площі будівлі літ. «А» (бізнес-центр з паркінгом) загальною площею 10 806,9 кв.м., а також на приміщення літ. «Г» (трансформаторна підстанція) загальною площею 74,2 кв.м.

Одночасно із пред’явленням заяви про зміну предмету позову, ТОВ «Бізнес Ренталс» подано до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову від 17.02.2017р. за вх. №2-971/17, згідно з якою позивач просить суд накласти арешт на будівлю бізнес-центру з підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна, 25Б, яка складається з літ. «А» (бізнес-центр з паркінгом) загальною площею 10 806,9кв.м., літ. «Г» (трансформаторна підстанція) загальною площею 74,2 кв.м., яка зареєстрована на праві власності за АТ «Ринок Малиновський».

При цьому, в обґрунтування своєї заяви позивач посилається на наявність обставин, які можуть значно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі у випадку задоволення позову, оскільки єдиним зареєстрованим власником реконструйованого нерухомого майна є відповідач, який має можливості розпоряджатися цим майном.

Також позивач надав до суду клопотання від 01.03.2017р. за вх.№5162/17, згідно з яким просить суд розглянути клопотання про забезпечення позову невідкладно, з посиланням при цьому на те, що відповідачем розглядається питання щодо можливої реалізації спірного майна, про що свідчить лист АТ «Ринок Малиновський» від 20.02.2017р. №5. Також у клопотанні позивач просить суд накласти арешт на будівлю бізнес-центру з підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна, 25Б, яка зареєстрована на праві власності за ПАТ «Ринок Малиновський».

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.03.2017р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС РЕНТАЛС» про забезпечення позову задоволено; накладено арешт на будівлю бізнес-центру з підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна, 25Б (колишня вулиця Рекордна), яка зареєстрована на праві власності за ПАТ «Ринок Малиновський».

Не погоджуючись з даною ухвалою господарського суду Одеської області від 01.03.2017р., ОСОБА_6 акціонерне товариство «СБЕРБАНК» подало апеляційну скаргу, відповідно до якої скаржник просить ухвалу господарського суду Одеської області від 01.03.2017р. про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 916/378/17 – скасувати, в задоволенні заяви ТОВ «БІЗНЕС РЕНТАЛС» про вжиття заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на будівлю бізнес-центру з підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна, 25Б (колишня вулиця Рекордна), яка зареєстрована на праві власності за ПАТ «Ринок Малиновський» - відмовити повністю.

Як на підставу викладених у скарзі вимог апелянт посилається на порушення норм процесуального та матеріального права, а саме:

- позивачем не наведено обставин та не підтверджено належними та допустимими доказами, що ПАТ «Ринок Малиновський» вживаються якісь дії, що ставлять під сумнів можливість виконання рішення суду по даній справі в разі задоволення позову;

- позивачем не було доведено належними і допустимими доказами можливості утруднення виконання рішення чи неможливості його виконання в разі невжиття таких заходів;

- оскаржуваною ухвалою накладено арешт на об’єкт нерухомого майна, що належить на праві власності ПАТ «Ринок Малиновський», проте при накладені арешту на об’єкт нерухомого майна – не досліджено, що даний об’єкт нерухомого майна знаходиться під обтяженням ПАТ «Сбербанк» як Іпотекодержателя;

- арешти та заборони відчуження на об’єкти нерухомого майна, що в тому числі є предметом іпотеки, були накладені оскаржуваною ухвалою значно пізніше, ніж була здійснена державна реєстрація заборони відчуження на підставі іпотечних договорів на користь ПАТ «Сбербанк»;

- банк не надавав згоду на відчуження іпотечного майна, отже ПАТ «Ринок Малиновський» не має ані можливості, ані правових підстав для відчуження вказаного майна, відомості про обтяження яких були внесені до Державних реєстрів нерухомого майна, тому вжиття даних заходів забезпечення є недоцільним та неспівмірним з предметом позовних вимог щодо виконання умов договору та зобов’язання ПАТ «Ринок Малиновський» вчинити якісь дії;

- заходи забезпечення позову вжито не щодо окремого індивідуально-визначеного майна, належного відповідачу, а щодо усіх об’єктів нерухомого майна, які знаходяться за однією адресою;

- зареєстрована іпотека виникла раніше накладення арешту та заборони відчуження для забезпечення виконання рішення суду щодо задоволення вимог стягувача, що не співпадає з іпотекодержателем. ПАТ «Сбербанк» має першочергове та пріоритетне право на задоволення вимог за рахунок спірного майна;

- арешти та заборони відчуження, що були накладені оскаржуваною ухвалою на нерухоме майно, що передане в іпотеку ПАТ «Сбербанк», є перешкодою для задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки накладання арешту має своїм наслідком заборону відчуження арештованого майна, чим порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки;

- суд не з’ясував чи належить нерухоме майно відповідачу на праві власності, та чи не має обтяжень на користь даного майна та пріоритетності будь-яких заборон, перед вжиттям будь-яких заходів забезпечення позову. Судом не витребувано ОСОБА_3 (Інформаційної довідки) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- в провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа № 916/5021/15 за позовом ПАТ «Сбербанк» до ПАТ «Ринок Малиновський» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки;

- заходи вжиття забезпечення позову не відповідають суті позовних вимог – щодо зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.06.2017р.

Ухвалою. Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2017р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів та розгляд апеляційної скарги по справі № 916/378/17 відкладено на 05.07.2017р. об 11:00.

05.07.2017р. ОСОБА_6 акціонерним товариством «Сбербанк» до Одеського апеляційного господарського суду надані додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 01.03.2017р. у справі № 916/378/17.

У судове засідання 05.07.2017р., окрім апелянта, інші представники сторін не з’явилися без повідомлення про причини неявки. Доказом фактичного направлення ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2017р. на адресу сторін та інших учасників процесу є відбиток штампу канцелярії Одеського апеляційного господарського суду на зворотньому боці останнього аркушу вказаної ухвали та реєстр про відправлення рекомендованої пошти (відправник - Одеський апеляційний господарський суд, з відміткою Укрпошти про прийняття відправлення), які долучені до справи.

Як вбачається із роз’яснень, викладених у пункті 3.9.1 пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. (з наступними змінами та доповненнями), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта” щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Пункт 3.9.2 пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. передбачає, що у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 05.07.2017р., не визнавалась апеляційним господарським судом обов’язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу по суті, до суду не повідомлялося.

Таким чином, на думку колегії суддів, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги по суті, не дивлячись на відсутність представників сторін, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність сторін у даному випадку не перешкоджає вирішенню скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Розглянувши матеріали даної справи, Одеський апеляційний господарський суд встановив наступне:

Згідно із ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Статтею 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.05.2017р. по справі № 916/378/17 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_6 акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії».

Ухвалами від 06.06.2017р. та 21.06.2017р. Одеський апеляційний господарський суд зобов’язував ОСОБА_6 акціонерне товариство «СБЕРБАНК» до дня судового засідання надати засвідчену копію статуту третьої особи із відомостями про зміну найменування товариства, правонаступництва та інші зміни організаційно-правової форми товариства.

30.06.2017р. ОСОБА_6 акціонерним товариством «СБЕРБАНК» до Одеського апеляційного господарського суду надано копію статуту ПАТ «СБЕРБАНК», копію змін до статуту ПАТ «СБЕРБАНК», зареєстрованих 26.11.2015р. № запису: 10741050016032659, копію ОСОБА_3 із ЄДР.

Згідно розділу 1, п. 1.2. Статуту Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК», згідно із рішенням єдиного акціонера Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» змінено найменування Банку із Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» на ОСОБА_6 акціонерне товариство «СБЕРБАНК». Дані відомості були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується наданим до суду Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до статті 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов’язкові для нього так само, як вони були обов’язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Пунктом 1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб’єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України «Про акціонерні товариства»). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців». У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов’язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи. Якщо ж зміна найменування юридичної особи пов’язана зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи (статті 104 - 108 Цивільного кодексу України), то йдеться про її реорганізацію, що потребує вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 25 ГПК; крім того, про винесення відповідної ухвали зазначається в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи.

В даному випадку було здійснено лише зміну найменування юридичної особи з Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» на ОСОБА_6 акціонерне товариство «СБЕРБАНК», що не потребує винесення ухвали передбачено ст. 25 ГПК України, а тому найменування третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача слід вважати – ОСОБА_6 акціонерне товариство «СБЕРБАНК».

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 частиною 2 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Не допускається забезпечення позову у справах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення; надавати емітентом, реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством повноваження. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов'язку вчиняти певні дії. Не допускається накладення арешту на майно, на яке накладено арешт відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Не допускається забезпечення позову у справах, відповідачем у яких є неплатоспроможний банк або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб шляхом: накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; заборони відповідачу вчиняти певні дії. Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, може бути передано приймаючому або перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передане майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту. Господарський суд, який розглядає спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, може винести ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства в частині зміни розміру статутного капіталу. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Види забезпечення позову можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, заборона вчиняти дії має стосуватися лише пакета акцій, безпосередньо пов’язаного з предметом спору. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

17.02.2017 року до господарського суду Одеської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС РЕНТАЛС» про вжиття заходів до забезпечення позову від 17.02.2017р. за вх. № 2-971/17, згідно з якою позивач просить суд накласти арешт на будівлю бізнес-центру з підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна, 25 Б, яка складається з літ. «А» (бізнес-центр з паркінгом) загальною площею 10 806,9кв.м., літ. «Г» (трансформаторна підстанція) загальною площею 74,2кв.м., яка зареєстрована на праві власності за АТ «Ринок Малиновський».

В обґрунтування заяви ТОВ «БІЗНЕС РЕНТАЛС» посилається на наявність обставин, які можуть значно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі у випадку задоволення позову, оскільки єдиним зареєстрованим власником реконструйованого нерухомого майна є відповідач, який має можливості розпоряджатися цим майном.

Також позивач надав до суду клопотання від 01.03.2017р. за вх.№5162/17, згідно з яким просить суд розглянути клопотання про забезпечення позову невідкладно, з посиланням при цьому на те, що відповідачем розглядається питання щодо можливої реалізації спірного майна, про що свідчить лист АТ «Ринок Малиновський» від 20.02.2017р. №5. Також у клопотанні позивач просить суд накласти арешт на будівлю бізнес-центру з підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна, 25Б, яка зареєстрована на праві власності за ПАТ «Ринок Малиновський».

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2017р. по справі № 916/378/17 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС РЕНТАЛС» про забезпечення позову задоволено; накладено арешт на будівлю бізнес-центру з підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна, 25Б (колишня вулиця Рекордна), яка зареєстрована на праві власності за ПАТ «Ринок Малиновський». Вказана ухвала була винесена судом без проведення судового засідання та без виклику сторін, що не суперечить вимогам ст. 66 ГПК України, якою передбачено забезпечення позову в будь-якій стадії провадження у справі. Тобто, законом не визначено обов’язковість розгляду заяви про забезпечення позову виключно у судовому засіданні з викликом сторін, а навпаки допускається вирішення вказаного питання на будь-якій стадії розгляду справи, в тому числі поза межами судового засідання, але з направленням ухвали за результатами розгляду заяви про забезпечення позову сторонам по справі. Вказані вимоги закону були дотримані господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали.

Відповідно до роз’яснень, які містяться у пунктах 1,3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов’язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС РЕНТАЛС» звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, посилається на те, що має побоювання, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення. Позивач зазначає, що листом від 20.02.2017р. № 5 Голова правління АТ «Ринок Малиновський» проінформував ТОВ «БІЗНЕС РЕНТАЛС» про те, що керівництвом Ринку розглядається питання про можливість відчуження будівлі бізнес-центру з підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна, 25Б, з подальшим розрахунком в тому числі із інвестором за договором від 04.03.2010р. відповідно до розміру пайової участі у реконструкції будівлі.

Як вбачається з матеріалів оскарження, ТОВ «БІЗНЕС РЕНТАЛС» звернулось до ПАТ «Ринок Малиновський» з позовом, в якому, із врахуванням заяви про зміну предмету позову від 17.02.2017р. за вх. №2-970/17, просить суд визнати за ТОВ «БІЗНЕС РЕНТАЛС» право власності на 2588/10000 частин будівлі бізнес-центру з підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна, 25Б, а саме на 2796,7кв.м. від загальної площі будівлі літ. «А» (бізнес-центр з паркінгом) загальною площею 10806,9 кв.м., а також на приміщення літ. «Г» (трансформаторна підстанція) загальною площею 74,2 кв.м.

Апелянт – ОСОБА_6 акціонерне товариства «СБЕРБАНК» в апеляційній скарзі посилається, що арешт, який був накладений оскаржуваною ухвалою на нерухоме майно, котре передане в іпотеку ПАТ «Сбербанк», є перешкодою для задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки накладання арешту має своїм наслідком заборону відчуження арештованого майна, чим порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі:

- припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

- визнання іпотечного договору недійсним;

- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

- з інших підстав, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 33 вищевказаного Закону, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до норм ст. 37 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

В свою чергу ст. 39 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

ОСОБА_6 акціонерне товариство «СБЕРБАНК» в апеляційній скарзі посилається на справу № 916/5021/15 за позовом ПАТ «Сбербанк» до ПАТ «Ринок Малиновський», яка розглядається господарським судом Одеської області.

Колегією суддів апеляційного господарського суду за допомогою комп’ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що предметом розгляду справи № 916/5021/15 є звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 р. в сумі 44074466,65 дол. США та 4660814,15 грн. шляхом набуття права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором від 19.12.2011р., що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 4167, а саме: 3-поверхову будівлю бізнес-центру з підземними паркінгом, що складається в цілому з літ. «А» загальною площею 8010,2 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна (в минул. – Рекордна), буд. 25-Б, що належить відповідачу на праві приватної власності та розташований на двох земельних ділянках: площею 6880 кв.м та площею 1033 кв.м, які перебувають у користуванні відповідача на підставі договорів оренди землі від 21.09.2010 р., укладених останнім з Одеською міською радою.

Таким чином, як вбачається зі справи № 916/5021/15 ОСОБА_6 акціонерне товариство «СБЕРБАНК» звернулось до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а не шляхом реалізації предмета іпотеки. Тобто на думку колегії суддів апеляційного господарського суду оскаржувана ухвала не може свідчити про порушення прав Іпотекодержателя або робити неможливим реалізацію Банком заставного майна, оскільки як свідчить справа № 916/5021/15, самим апелянтом обрано інший спосіб погашення заборгованості за кредитним договором, не шляхом продажу предмету іпотеки, а саме шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Вказане підтверджується тим, що на момент винесення оскаржуваної ухвали та на момент розгляду апеляційної скарги будь-які заходи, направлені на реалізацію предмету іпотеки, Банк не здійснював.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

ОСОБА_6 акціонерним товариством «СБЕРБАНК» суду не надано належних доказів, які б підтверджували неможливість або наявність перешкод в реєстрації права власності на предмет іпотеки у зв’язку з наявністю арешту, встановленого оскаржуваної ухвалою.

Окрім того, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що справа №916/5021/15 зупинена господарським судом Одеської області ще 11.01.2016р. та на даний час рішення в даній справі не винесено.

Також слід зазначити, що предметом розгляду по справі № 916/378/17 також є визнання права власності Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС РЕНТАЛС» на 2588/10000 частин будівлі бізнес-центру з підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна, 25Б, а саме на 2 796,7кв.м. від загальної площі будівлі літ. «А» (бізнес-центр з паркінгом) загальною площею 10 806,9кв.м., а також на приміщення літ. «Г» (трансформаторна підстанція) загальною площею 74,2 кв.м.

Таким чином, як по справі № 916/5021/15, так і по справі № 916/378/17 розглядаються питання щодо визнання права власності на об’єкт, який знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна (в минул. – Рекордна), буд. 25-Б, однак по справі № 916/5021/15 на 8010,2 кв.м., а по справі № 916/378/17 на 2 796,7кв.м. від загальної площі – 10 806,9кв.м.

Тобто, по обом вищезазначеним справам існує спір щодо визнання права власності на об’єкт, який знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна, буд. 25-Б.

ОСОБА_6 акціонерним товариством «СБЕРБАНК» до апеляційної скарги надано іпотечний договір від 19.12.2011р. (укладений між ПАТ «Ринок Малиновський» та ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії»), ОСОБА_3 про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек, ОСОБА_3 про реєстрації в єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Договір про внесення змін № 1 до Іпотечного договору, ОСОБА_3 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки, договір про внесення змін та доповнень № 2 до Іпотечного догору, Договір про внесення змін № 3 до Іпотечного договору, Договір про внесення змін № 4 до Іпотечного договору, Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна.

Відповідно до наданих апелянтом документів випливає, що ОСОБА_6 акціонерним товариством «Ринок Малиновський» передано в іпотеку майно – 3-поверхова будівля бізнес-центру з підземним паркінгом, загальною площею 8 010,2кв.м., що знаходиться за адресою: місто Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна (в минул. – Рекордна), буд. 25-Б. Іпотекодержателем є ОСОБА_6 акціонерне товариство «СБЕРБАНК». Тобто вбачається, що не вся будівля, а лише її частина площею 8 010,2кв.м. знаходиться під іпотекою.

Як вбачається із матеріалів оскарження ухвали та наданих сторонами до суду додаткових документів, на даний момент в господарському суді розглядаються дві справи щодо вказаного майна; обидві справи стосуються питання визнання права власності на об’єкт – 3-поверхову будівлю бізнес-центру з підземним паркінгом, однак в різних частинах, при цьому виділити на даний момент саме ту конкретну частину будівлі (конкретні приміщення), на яку претендує кожна з юридичних осіб, а саме ПАТ «СБЕРБАНК» та Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС РЕНТАЛС» по справам № 916/5021/15 та № 916/378/17, є неможливим. Оскільки станом на теперішній час обидні справи ще розглядаються судом, та приймаючи до уваги наміри Публічного акціонерного товариства «Ринок Малиновський» (викладені в листі від 20.02.2017р. №5) щодо реалізації майна за адресою місто Одеса, вул. Маршала Бабаджаняна (в минул. – Рекордна), буд. 25-Б, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо достатності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, який станом на день винесення оскаржуваної ухвали належав на правах власності відповідачу – ПАТ «Ринок Малиновський».

На підставі вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що наведені в апеляційній скарзі порушення, нібито допущені судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, не знайшли свого підтвердження при перегляді цієї ухвали в апеляційному порядку, а обставини апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала господарського Одеської області у даній справі прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «СБЕРБАНК» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 01.03.2017р. про забезпечення позову по справі № 916/378/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді:           О.Ю. Аленін

ОСОБА_3