№2-350

2007 рік

РІШЕННЯ іменем  України

б лютого 2007 року                                                                                                    м.Зміїв

Зміївський районний суд Харківської облает в складі:

головуючого судді  Хорунжого І.Д. при секретарі  Дятловій А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про реальний розподіл житлового будинку,

встановив:

У січні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про реальний розподіл житлового будинку.

У позовній заяві вказано, що сторони зареєстрували шлюб у 1984 році, який розірвано 18.10.2002 року. За час сумісного життя за спільні кошти та спільною працею подружжям було збудовано житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 76,80 м. кв.

Після розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склався добровільний порядок користування вищезазначеним будинком. На даний час виникла необхідність у розподілі будинку, так як відповідач відмовився укласти договір про виділ в натурі частки з нерухомого спільного майна в нотаріальному порядку тому позивачка просить задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні позивач наполягала на задоволенні позову, зазначила, що на підставі свідоцтва про право власності на будинок їй належить 1/2 частина вищевказаного житлового будинку, тому вона просить виділити їй у користування коридор 1-1 площею 5,9 м.кв; кухню 1-2 площею 9,9 м.кв; жилу кімнату 1-3 площею 24,90 м. кв;тамбур 1 площею 3,40 .кв, а всього загальною площею 44.10 м.кв., що складає 43/100 частини житлового будинку вартістю 14301 грн.

Відповідачеві залишити у користування ванну 2-1 площею 7,5 м.кв; кімнату 2-2 площею 12,60 м.кв; кімнату 2-3 площею 12.60 м.кв., а всього загальною площею 32,7-м.кв., також залишити у його власності надвірні будівлі: гараж літер " Б", літню кухню літер "К", сарай літер "Б", погріб літер "В", туалет літер "Д", огорожу № 1 тобто 57/100 частини всього домоволодіння загальною вартістю 18957 грн.

Позивачка також вказала, що так як вона не має наміру претендувати на частину надвірних будівель, що знаходяться в користуванні відповідача, не заперечує проти визнання за ним права власності на вказані будівлі та не потребує грошової компенсації за переотриману відповідачем частину домоволодіння.

2.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти розподілу житлового будинку у варіанті, який вказаний позивачкою у позовній заяві.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведення попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст. 174 цього ж Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши інші докази, суд дійшов наступного.

Судом встановлені  факти та відповідні їм правовідносини:

Відповідно свідоцтва про розірвання шлюбу, що знаходиться в матеріалах справи, 18 жовтня 2002 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, про що зроблено запис НОМЕР_1 відділом актів реєстрації цивільного стану Зміївського районного управління юстиції Харківської області.( а.с.5)

Загальна вартість будинку АДРЕСА_1 складає 33258 грн.

Свідоцтвом про право власності підтверджується факт того, що ОСОБА_1 належить у 1/2 частці на праві спільної сумісної власності житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 (а.с.7).

Згідно копії витягу з реєстру права власності на нерухоме майно, який видано КП " Зміївським бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_2 виділяється по житловому будинку ванна 2-1 площею 7,5 м.кв; кімната 2-2 площею 12,60 м.кв; кімната 2-3 площею 12.60 м.кв., а всього загальною площею 32,7- м.кв., також : гараж літер " Б", літню кухню літер "К", сарай літер "Б", погріб літер "В", туалет літер "Д", огорожу № 1 тобто 57/100 частини всього домоволодіння загальною вартістю 18957 грн. (а.с.8).

У відповідності до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або не є можливим співвласник, який бажає виділу має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації власності. Компенсація співвласників може буди надана лише за його згодою.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню і дім з надвірними будівлями підлягає розділу за варіантом наданим позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. 364 ЦК України, ст. ст. 130Д74ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про реальний розподіл житлового будинку задовольнити.

Розділити житловий будинок АДРЕСА_1.

Виділити у власність ОСОБА_1 по будинку АДРЕСА_1 коридор 1-1 площею 5,9 м.кв; кухню 1-2 площею 9,9 м.кв; жилу кімнату 1-3 площею 24,90 м. кв; тамбур 1 площею 3,40 .кв, а всього загальною площею 44.10 м. кв., що складає 43/100 частини житлового будинку, вартістю 14301 грн. від загальної вартості домоволодіння.

3.

Виділити ОСОБА_2 у власність по будинку АДРЕСА_1 ванну 2-1 площею 7,5 м.кв; кімнату 2-2 площею 12,60 м.кв; 2-3 кімнату площею 12.60 м. кв., а всього загальною площею 33,7- м.кв.,

По надвірним будівлям: гараж літер " Б", літню кухню літер "К", сарай літер "Б", погріб літер "В", туалет літер "Д", огорожу № 1 загальною вартістю 18957 грн., що складає 57/100 від загального домоволодіння, тим самим визнати за ОСОБА_1 право власності на 43/100 частини домоволодіння, визнати за ОСОБА_2 право власності на 57/100 частини домоволодіння.

Грошову компенсацію за переотриману відповідачем частину домоволодіння на користь позивача не стягувати.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.