Спр. № 2-2541/2009 р.  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

15 квітня  2009 року                                    м.Кілія

Кілійський районний суд Одеської області  

в складі : головуючого судді Гавриш М.З.  при  секретарі Д»яченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кілія  цивільну справу  за позовом  

ОСОБА_1  

до  ВИРОБНИЧОГО УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВО- КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА  м.Вилкове  ( ліквідатор  - арбітражний керуючий  ОСОБА_2)  

про стягнення  заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітку , матеріальної та моральної   шкоди

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до суду   18 вересня 2006 року з  позовом  до ВУЖКГ м.Вилкове   та Вилківської міської ради  про стягнення 2336 грн 96 коп.  заборгованості по заробітній платі та  компенсації  за її несвоєчасну виплату,  пояснюючи,  що з 1995 року по 1999 роки працювала  інженером по охороні праці Вилківського  Виробничого управління  житлового – комунального господарства, заборгованість  по заробітній платі на момент звільнення складала 936 грн. 98 коп., в зв’язку з чим просила стягнути зазначену заборгованість та 1399 грн.  98 коп.  компенсації за затримку  її видачі в зв”язку з порушенням строків виплати ( ар.с. 1)

Рішення Кілійського районного суду Одеської області  по справі від  16.02.2007 року , згідно якого на користь ОСОБА_1 стягнуто  суму проіндексованої заробітної плати за 1998 рік в сумі 1593 грн.,  скасовано  ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12.06.2007 року з поверненням 11.07.2007 року  справи на новий судовий розгляд ( ар.с.76).

24.09.2007 року  ОСОБА_1  уточнила позовні вимоги , подавши до суду письмове клопотання, за яким просила стягнута з Вилківської міської ради , як засновника Вилківського ВУЖКГ  заборгованість по заробітній платі  за 1998 рік в сумі 936 грн. 98 коп,  компенсацію втрати частини заробітку в сумі 1736 грн. 17 коп,  матеріальну шкоду в сумі  1350 грн. 05 коп та моральну шкоду  в розмір і 10000 грн., всього 14023 грн. 20 коп. ( ар.с. 102)

Ухвалою суду від  20.11.2007 року  в частині вимог   до  ВУЖКГ  провадження в справі закрито в зв»язку з  реєстрацією припинення  Виробничого  управління житлово – комунального господарства   як юридичної особи в зв»язку з банкрутством підприємства, рішенням Кілійського районного суду Одеської області від  20.11.2007 року  в позові  ОСОБА_1 до Вилківської міської ради  відмовлено за безпідставністю вимог.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від  12 лютого 2009 року  за заявою ОСОБА_1  про перегляд судового рішення у зв»язку із ново виявленими обставинами   ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від  29.11.2007 року  скасовано, в якості належного відповідача по справі  до участі в справі залучено  ліквідатора ВУЖКГ – арбітражного керуючого  ОСОБА_2

18.02.2009 року позивачкою  письмово доповнено  позовні вимоги ,  згідно яких ОСОБА_1 просить  стягнути з Вилківського   ВУЖКГ   заборгованість по  нарахованій та невиплачені  за 1998 рік заробітній платі   в сумі 936 грн 98 коп.;  компенсацію 3% річних  за порушення грошових зобов»язанб в сумі 309 грн 10 коп.,  моральної шкоди в сумі 6000 грн., матеріальної шкоди в сумі 2376 грн 23 коп.,  та  компенсації втрати частини заробітку в  сумі 2671 грн42  коп.,   всього 12293 грн 73 коп.  

Як вбачається з листа  арбітражного керуючого  ОСОБА_2  від 16.02.2009 року,   заперечень на позовну заяву ОСОБА_1 щодо стягнення  заборгованості по заробітній платі та  компенсації втрати частини заробітної плати   в нього   не мається, тому він  просить провести  подальший розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши пояснення  позивачки, перевіривши матеріали справи  та  дослідивши надані докази судом достовірно встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно довідки  Виробничого управління  житлово - комунального  підприємства   без номеру та дати  виданої на ім’я  МАЛЯРЕНКО ( в шлюбі КОВТУН) ОСОБА_3   заборгованість ПВУЖКГ   по заробітній платі  останній   за 1998 рік складає  936 грн. 98 коп.( ар.с.3,4) Згідно наданого розрахунку  сума компенсації втрати  частини заробітку в зв»язку з несвоєчасною виплатою  при умові виплати в січні 2009 року складає  2671 грн 42 коп ( ар.с.287)

Конституцією України передбачено право  кожного  на працю, що включає можливість  заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується . право на своєчасне  одержання  винагороди  за працю захищається законом.

Суд визнає доведеним, що   ВУЖКГ м. Вилкове було порушено право ОСОБА_1 на  своєчасне отримання заробітної плати, передбачене ст.115 КЗпП України, яке потребує судового захисту . Порушення  термінів   виплати заробітної плати  є підставою для  проведення  компенсації втрати частини грошових  доходів, в порядку, передбаченому  Постановою КМУ  від 20.12.1997 року № 1427 та постановою КМУ  від 21.02.2001 року № 159 .  

В зв»язку з відсутністю заперечень  відповідача за  вказаними вимогами суд  в порядку ч.1 ст.61 ЦПК   визнає, що позов ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 936 грн. 98 коп. та  стягнення компенсації   втрати частини  грошових доходів  в сумі  2671 рн 42 коп.  при умові виплати останньої в січні 2009 року  не підлягають доказуванню  і задовольняє зазначені вимоги в повному обсязі.

В частині   позову  щодо  стягнення моральної шкоди  в сумі 6000 грн. суд  визнає  вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню . При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить  з того, що  за правилами ст. 23 ЦК України  особа має право  на відшкодування моральної шкоди , завданої внаслідок порушення її прав.  Згідно  п.2 ч.2  ст.23 ЦК  суд визнає доводи позивачки  щодо завдання душевних страждань, обумовлених   порушенням права на своєчасне отримання заробітної плати обґрунтованими. Зважаючи на тривалість   страждань, вимушеність змін, які потягли необхідність  переміни роботи та  негативні наслідки у вигляді нервового напруження, яке  супроводжувало  спроби позивачки по відновленню  порушеного права та спровокувало  загострення   захворювання  щитовидної залози, беручи до уваги судову практику,   суд вважає за можливе  з огляду на вищезазначене та строки звернення за відновленням порушеного права   задовольнити дані вимоги частково, стягнувши з відповідача моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

В іншій частині позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За правилами ст.. 22 ЦК  особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права  має право  на їх відшкодування.  Згідно ч.2 зазначеної статті збитками є 1) втрати, яких особа зазнала  у зв»язку із знищенням або пошкодженням речі, а також  витрати, які особа  зробила  або мусить зробити для відновлення  свого порушеного права  ( реальні збитки)  2) доходи, які особа  могла б реально одержати за звичайних обставин , якби її  право не було порушено ( упущена вигода).

Зазначаючи  в позові  матеріальну шкоду в  розмірі  2376 грн 23 коп. позивачка посилається  згідно наданого розрахунку   на матеріальні затрати,  понесені нею  на оплату виготовлення ксерокопій,   друкування оголошень  роботу на ПК та роздруківку документів, послуги пошти, оплату послуг банків,  покупку бензину, проїзд  в м.Одесу  на  в апеляційний суд та господарський суд,  витрати пов’язані з підготовкою і відправкою документів  та т. і .( ар.с. 285) , які   не  можуть бути віднесені  до матеріальної шкоди, завданої порушенням її права на   своєчасне одержання заробітної плати , тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Також суд не може погодитися з доводами позивачки щодо стягнення з відповідача в порядку ст.. 625 ЦК   компенсації 3% річних за порушення грошового зобов»язання, оскільки  за правилами ст..  509 ЦК  зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов»язана  вчинити  на користь другої сторони ( кредитора) певну дію  або утриматися  від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника  виконання його обов»язку. Порушенням зобов»язання  є його невиконання або неналежне виконання( ст. 610 ЦК). Між ОСОБА_1 та  ВУЖКГ м.Вилкове існували трудові правовідносини, в рамках яких  несвоєчасно виплачувалась заробітна плата, заборгованість по  якій за 1998 рік склала 936 грн 98 коп.    За правилами ст.. 33, 34 Закону України «Про оплату праці»    працівник має право на отримання   проіндексованої заробітної плати  та компенсацію   втрати частини заробітної плати у зв»язку  з затримкою  термінів її виплати. Трудовим законодавством  не передбачено стягнення   компенсації  за порушення грошового зобов’язання, доказів  укладення між сторонами цивільно – правового договору,  за яким  можливі  наслідки, передбачені  ст..  625  ЦК   суду не надано.

Зважаючи на вищезазначене, керуючись  ст.ст.10,11,209,212,214-215 ЦПК  суд

ВИРІШИВ  

 Позов  ОСОБА_1 до Виробничого  управління житлово – комунального господарства м.Вилкове ( ліквідатор  - арбітражний керуючий  ОСОБА_2)  задовольнити             частково.

Стягнути  з Виробничого  управління житлово – комунального господарства  м.Вилкове  ( ліквідатор  - арбітражний керуючий  ОСОБА_2 ) на користь ОСОБА_1  заборгованість по заробітній платі  за  1998 рік  в сумі  936 грн 98 коп  та компенсацію втрати частини заробітку в зв»язку  з  порушенням строків виплати  при умові в виплати в січні 2009 року   в сумі 2671 грн  42 коп., всього 3608 грн 40 коп. Зобов»язати відповідача  з  загальної суми нарахування    утримати  прибутковий податок та інші зобов»язальні платежі, в тому числі страхові внески.

Стягнути  з Виробничого  управління житлово – комунального господарства  м.Вилкове  ( ліквідатор  - арбітражний керуючий  ОСОБА_2 ) на користь ОСОБА_1   моральну шкоду в сумі  3000 грн.

В іншій частині позову відмовити .

Стягнути з  Виробничого  управління житлово – комунального господарства  м.Вилкове   судовий збір на користь держави в сумі 51 грн та витрати на ІТЗ розгляду цивільної справи чілійським райсудом в сумі  30 грн.

  Рішення може бути оскаржено  в апеляційному порядку  в судову палату у цивільних справах апеляційного суду Одеської області        через Кілійський районний суд Одеської області  шляхом подачі  в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана  в 10-денний строк з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя         М.З. Гавриш