12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 липня 2017 року СєвєродонецькСправа № 2а-2754/10/1270

Колегія суддів Луганського окружного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Басової Н.М.,

суддів: Чернявської Т.І., Петросян К.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Апеляційного суду Луганської області про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №2а-2754/10/1270 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, апеляційного суду Луганської області про визнання бездіяльності незаконною, стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 244198,85 грн., зобов’язання провести перерахунок розміру заробітної плати та виплачувати її у визначеному законом розмірі,-

ВСТАНОВИВ:

13.05.2017 Апеляційний суд Луганській області (далі – заявник) звернувся до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 10.12.2014 у справі № 2а-2754/10/1270.

          Заяву обґрунтовано тим, що 24.04.2017 на адресу Апеляційного суду Луганської області надійшла заява ОСОБА_1, адресована начальнику відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про прийняття до виконання виконавчого листа по адміністративній справі №2а-2754/10/1270 про перерахунок та виплату їй суми надбавки за вислугу років.

Однак, враховуючи чинне бюджетне та трудове законодавство, на даний час існують обставини, що роблять виконання рішення вищезазначеним способом неможливим.

При цьому існує інший законний спосіб виконання подібних рішень, а саме: шляхом стягнення з Державного Бюджету України за бюджетною програмою КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів».

Спасання коштів з вказаної бюджетної програми здійснюється безпосередньо Державною казначейською службою України відповідно до Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (зі змінами).

Згідно постанови Вищого адміністративного суду України від 10.12.2014 Апеляційний суд Луганської області зробив перерахунок надбавки за вислугу років ОСОБА_1 за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року, однак виплатити кошти суд не має можливості.

На підставі викладеного, просив суд змінити спосіб і порядок виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 10.12.2014 у справі № 2а-2754/10/1270, якою зобов’язано Апеляційний суд Луганській області перерахувати ОСОБА_1 надбавку за вислугу років у відповідності з положеннями частини четвертої статті 44 Закону України «Про статус суддів» у редакції чинній на час існування спірних правовідносин, з 22.05.2008 по 31.12.2011 шляхом стягнення коштів на користь позивача з рахунка ДСА України за бюджетною програмою КПКВ 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів” у порядку, передбаченому статтею 3 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” та постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку виконання судових рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників” від 03.08.2011 № 845 (зі змінами) (т.2, а.с.38-41).

ДСА України надала відзив від 20.06.2017 №10-6341/17 на заяву Апеляційного суду Луганської області про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №2а-2754/10/1270, в якому підтримала заяву та просила задовольнити її в повному обсязі. При цьому зазначила, що ДСА України, керуючись нормами бюджетного законодавства, будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснює лише за наявності відповідного бюджетного призначення та в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Здійснення платежів з бюджету за задоволеними позовами до ДСА України без наявності відповідного бюджетного призначення та не в межах бюджетних асигнувань законодавством не передбачено. Будь-які виплати можливі лише в межах розподілу видатків, передбачених кошторисом відповідного суду згідно із Законом України про Державний бюджет на відповідний рік. Оскільки постанова Вищого адміністративного суду України від 10.12.2014 має обов’язковий характер та не передбачає стягнення коштів на користь стягувача, тому існують обставини, які ускладнюють виконання даного судового рішення. Виконання рішення потребує списання коштів з державного органу на користь судді, а тому таке списання повинно здійснюватися з зазначеної вище програми Державною казначейською службою України (т.2 а.с.77-81).

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином (т.2, а.с.74-76,143).

Згідно із приписами частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

З урахуванням частини шостої статті 128 КАС України суд визнав за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, розглянувши заяву Апеляційного суду Луганської області про зміну способу і порядку виконання судового рішення та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове її задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що у квітні 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулась з позовом ОСОБА_1 до апеляційного суду Луганської області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, про визнання бездіяльності незаконною, стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 244198,85 грн., зобов’язання провести перерахунок розміру заробітної плати та виплачувати її у визначеному законом розмірі (т.1 а.с.3-10).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.07.2010 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, а саме:

-визнано незаконною бездіяльність апеляційного суду Луганської області щодо не проведення перерахунку заробітної плати ОСОБА_1 з 19.08.2009 року з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 в редакції станом до 31.12.2005, та неподання до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу ОСОБА_1 із зазначенням розміру заробітної плати, виходячи із 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, а з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас;

-визнано незаконною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати ОСОБА_1 з 19 серпня 2009 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, а з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас;

-визнано незаконною бездіяльність Міністерства фінансів України, щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати ОСОБА_1 з 19 серпня 2009 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат станом на момент проведення виплат, а з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас;

-зобов’язано апеляційний суд Луганської області провести перерахунок ОСОБА_1 з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19 серпня 2009 року перерахунок заробітної плати, визначивши її розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат. Після перерахунку здійснити виплату недоплачених сум з утриманням обов’язкових податків та зборів з одночасним поданням до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу;

-зобов’язано Міністерство фінансів України профінансувати вказані виплати;

-зобов’язано Державну судову адміністрацію України виділити апеляційному суду Луганської області з єдиного рахунку Державного бюджету України № 35213015004024, відкритого у Державному казначействі України МФО 820172, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19 серпня 2009 року заробітної плати, обчисленої з урахуванням посадового окладу, виходячи з 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент проведених виплат з 19.08.2009 року з урахуванням раніше проведених виплат;

-стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1,70 грн. (одна грн. 70 коп.)

У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив за необґрунтованістю (т.1 а.с.106-113).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.09.2010 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.07.2010 у справі № 2а-2754/10/1270 залишено без змін (т.1, а.с.150-154).

Постановою Вищого адміністративного суду України від 10.12.2014 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.07.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.09.2010 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково: зобов’язано апеляційний суд Луганської області перерахувати ОСОБА_1 надбавку за вислугу років у відповідності з положеннями частини четвертої статті 44 Закону України “Про статус суддів” (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року. У задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності неправомірною та перерахунок заробітної плати з 19.08.2009 відмовлено (т.1, а.с.241-248).

На підставі постанови Вищого адміністративного суду України від 10.12.2014 Луганським окружним адміністративним судом 07.10.2016 по справі № 2а-2754/10/1270 позивачу видано виконавчий лист, за яким постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 12.05.2017 відкрито виконавче провадження ВП № 53911639 (т.2, а.с.124-125,128-129).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.03.2017 позивачу відмовлено у задоволенні заяви про роз’яснення постанови Вищого адміністративного суду України від 10.12.2014 (т.2 а.с.14-15).

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Інформаційним листом Вищого адміністративного суду України від 13.06.2013 № 846/12/13-13 “Щодо виконання судових рішень, ухвалених у справах, пов'язаних із соціальними виплатами” зазначено, що суди повинні враховувати, що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.145 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. При цьому функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди – щодо фінансового забезпечення діяльності цих органів; Державна судова адміністрація України – щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, до яких відноситься й Апеляційний суд Луганської області.

У відповідності із частиною другою статті 6 Закону України “Про виконавче провадження” рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з частинами першою та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з держаних органів регулюється Законом України від 05.06.2012 № 4901-VI “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” (далі – Закон № 4901) та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі – Порядок № 845).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 4901 виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Пунктом 3 Порядку № 845 передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до пункту 24 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Підпунктом 2 пункту 25 Порядку № 845 передбачено, що у разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24 - 34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється у порядку черговості згідно чинного законодавства України Державною судовою адміністрацією України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів” у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.

Так, у Законі України від 21.12.2016 № 1801-VІІІ “Про Державний бюджет України на 2017 рік” затверджена бюджетна програма КПКВК 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів” з загальним фондом у розмірі 5000,00 тис.грн., головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що виконання рішення суду неможливе через відсутність бюджетних призначень чи асигнувань на цю мету, а здійснити виплату нарахованих грошових коштів за рішенням суду можливо лише шляхом списання (стягнення) коштів з рахунків державного органу – боржника, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень – за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

В Апеляційному суді Луганської області кошторисом на 2017 рік затверджені видатки лише на оплату праці діючим суддям та працівникам суду за загальним фондом, у зв’язку з чим дані кошти неможливо перенаправити на інше цільове призначення, а саме : виконання рішення суду.

При цьому законодавством передбачений інший законний спосіб виконання подібних судових рішень, а саме – шляхом стягнення коштів з Державного бюджету України за бюджетною програмою 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів”.

Враховуючи, що боржник не є головним розпорядником коштів і як бюджетній установі йому не виділялися кошти на виконання рішення суду, то боржник не може виконати рішення суду в силу об’єктивних причин, які від нього не залежать, у зв’язку з чим є потреба у прийнятті судового рішення про зміну способу і порядку виконання постанови суду.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що виконання постанови Вищого адміністративного суду України потребує списання конкретного розміру коштів з державного органу на користь судді, а тому таке списання повинно здійснюватися з зазначеної вище програми ДСА України Державною казначейською службою України.

Для встановлення розміру надбавки, що підлягає стягнення на користь позивача, Луганський окружний адміністративний суд ухвалою від 12.06.2017 зобов’язав Апеляційний суд Луганської області надати детальний розрахунок надбавки за вислугу років у відповідності з положеннями частини четвертої статті 44 Закону України “Про статус суддів” (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року, здійснений на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 10 грудня 2014 року у справі №2а-2754/10/1270.

При цьому, суд звернув увагу на те, що відповідно до ст.44 Закону України “Про статус суддів” (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) до складу щомісячного заробітку, який береться за основу при розрахунку щомісячної надбавки за вислугу років, входять посадовий оклад, премії, доплата за кваліфікаційні класи та інші надбавки (т.2 а.с.61-62).

На виконання вказаної ухвали суду заявник зробив відповідний розрахунок №5/559/2017 від 05.07.2017 та надав через канцелярію суду (т.2 а.с.144-153).

Згідно даного розрахунку загальна сума перерахунку надбавки за вислугу років ОСОБА_1 за період з 22.05.2008 по 31.12.2011 становить 26 144,27грн.

Згідно роз’яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов’язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов’язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

При цьому суд зауважує, що відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон № 2464) страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно із абзацом 2 пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

В даному випадку платником ЄСВ є Апеляційний суд Луганської області, а не ОСОБА_1, тому зміна способу і порядку виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 10.12.2014 у справі № 2а-2754/10/1270 можлива лише шляхом стягнення коштів у сумі 26 144,27грн., в тому числі ПДФО 18 % - 4705,96 грн., військовий збір 1,5 % - 392,16грн., до виплати – 21046,15грн. на користь ОСОБА_1 з бюджетної програми 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів” у порядку, встановленому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 “Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників”, без врахування суми ЄСВ 22 %.

Заява про встановлення способу і порядку виконання рішення суду не спрямована на зміну судового рішення по суті в межах позовних вимог, а орієнтована на зміну способу виконання судового рішення, необхідну для захисту порушеного права позивача, та запобігання порушення бюджетного законодавства.

Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання, також зазначені норми передбачають списання коштів безпосередньо на рахунок стягувачів. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Оскільки постанова Вищого адміністративного суду України від 10.12.2014 до теперішнього часу не виконана, встановлені судом обставини дають підстави для висновку про неможливість виконання судового рішення у визначеному в ньому способі, а заявник в прохальній частині заяви не зазначив конкретну суму стягнення, у зв’язку з цим заява Апеляційного суду Луганської області про зміну способу та порядку виконання судового рішення по адміністративній справі № 2а-2754/10/1270 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Апеляційного суду Луганської області про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №2а-2754/10/1270 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, апеляційного суду Луганської області про визнання бездіяльності незаконною, стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 244198,85 грн., зобов’язання провести перерахунок розміру заробітної плати та виплачувати її у визначеному законом розмірі задовольнити частково.

Змінити спосіб і порядок виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 10.12.2014 у справі № 2а-2754/10/1270 в частині зобов’язання апеляційного суду Луганської області перерахувати ОСОБА_1 надбавку за вислугу років у відповідності з положеннями частини четвертої статті 44 Закону України “Про статус суддів” (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року на стягнення суми перерахунку надбавки за вислугу років за період з 22.05.2008 по 31.12.2011 у розмірі 26 144,27 грн., в тому числі ПДФО 18 % - 4705,96грн., військовий збір 1,5 % - 392,16грн., до виплати – 21 046 (двадцять одна тисяча сорок шість) гривень 15коп., на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з рахунку Держаної судової адміністрації України за бюджетною програмою КПКВК 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів” у порядку, встановленому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” та постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку виконання судових рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників” від 03.08.2011 № 845 шляхом пред’явлення виконавчого листа до Державної казначейської служби України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому проваджені або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддя ОСОБА_2

Суддя Суддя ОСОБА_3 ОСОБА_4