Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 310/2340/16-ц   Головуючий у 1 інстанції Черткова Н.І.

Номер провадження 22-ц/778/1722/17 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року                                                                             місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, суддіОСОБА_1

суддів:ОСОБА_2

ОСОБА_3

секретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення  Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2016 року ОСОБА_5 звернулась до суду з вказаним позовом. Позовні вимоги позивач обґрунтовує доданим до позовної заяви Договором оренди житлового приміщення від 01 серпня 2015 року, відповідно до якого вона повинна надати відповідачу  в оренду трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 в рахунок оплати наданих юридичних послуг згідно договору про надання юридичних послуг та консультацій від 01 серпня 2015 року. Позивач вказав, що зазначений договір надання юридичних послуг і консультацій від 01 серпня 2015 року є недійсним, оскільки відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою ст. .203 Цивільного кодексу України. Тобто зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його волі.

Частиною 3 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). У загальному значенні істотними умовами договору є умови, без визначення яких виконання по ньому стає неможливим, а договір по суті втрачає сенс і правовий зміст. У цивільному та господарському законодавстві до істотних умов договору належать умови про предмет договору, умови, які названі в законі або інших правових актах як істотні або необхідні для договорів цього вигляду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Тобто договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Та навпаки недосягнення сторонами у належній формі згоди хоча б по одній з істотних умов договору може стати наслідком визнання такого договору неукладеним. Надання юридичних послуг та консультацій діючим законодавством України віднесено до підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Отже, для укладання договору про надання юридичних послуг особа повинна мати статус підприємця.  

Відповідно до пункту 1 статті 203 Цивільного кодексу України «Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.»

Здійснення підприємницької діяльності без реєстрації фізичної особи як підприємця суперечить Цивільному кодексу України, отже угода про надання юридичних послуг і консультацій без державної реєстрації виконавця таких послуг є недійсною.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 лютого 2017 року відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі  ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору про надання юридичних послуг та консультацій від 01 серпня 2015 року та додатку № 1 до нього, укладеного між сторонами у справі за надані юридичні послуги в якості винагороди позивач зобов’язувалась надати відповідачу в оренду трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 в рахунок оплати наданих юридичних послуг та консультацій.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України забов’язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України .одностороння відмова від виконання забов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 632 ЦК України, якщо ціна не встановлена в договорі і не може бути визначена з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладання договору.

Згідно до п. 6 оскаржуваного договору про надання послуг оплата за цим договором здійснюється готівкою, у безготівковій формі або в натурі відповідно до умов договору або додатка до нього.

Згідно додатка № 1 до договору послуги надані за винагороду в якості оренди житлової квартири за адресою: пр. Азовський (вул. Леніна ) б. 19, кв. 7 м. Бердянськ, Запорізької області.

Згідно до п. 12 договору про надання послуг, сторони згодні з тим, що цим договором врегульовані всі істотні умови.

Суд попередньої інстанції вірно зазначив, що підстава для визнання договору консультацій недійсним - те, що для укладання договору про надання юридичних послуг особа повинна мати статус підприємця, також не заслуговує на увагу.

Так, спірний договір відноситься до виду договорів про надання послуг, які регулюються ст.. ст. 901-907 ЦК України. Діючим цивільним законодавством не передбачена вимога для сторони договору, яка надає послугу, бути зареєстрованою в якості підприємця.

Колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що позивачем не надано належних доказів в обґрунтування  підстав недійсності договору, передбачених ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги в тому числі і щодо відсутності ціни в спірному договорі, відсутності статусу підприємця у відповідача зводяться лише до незгоди з рішенням суду першої інстанції, ґрунтуються фактично на тих же доводах, на які посилався апелянт в суді першої інстанції, вони фактично оцінені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні і його висновків не спростовують.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 лютого 2017 року у цій справі залишити без змін.

Рішення судової колегії може бути оскаржене безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий:

Судді: