Копія Справа № 2-а-490/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2009р. суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області
ОСОБА_1 розглянувши матеріали позовної заяви які надійшли від
ОСОБА_2 до
Управління пенсійного фонду в Дубенському районі
про поновлення пропущеного строку та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги
в с т а н о в и в :
позивачка звернулась в суд з позовом в якому просить стягнути з управління пенсійного фонду в Дубенському районі заборгованість по невиплаченій в повному об’ємі в 2006-2008 роках щомісячної соціальної допомоги як дитині війни. В обґрунтування своїх вимог посилається на те що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус “дитини війни”. Відповідно до ст.6 закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячну державну соціальну допомогу, що виплачується замість пенсії і підвищена на 30% мінімальної пенсії за віком. Виплата вказаної соціальної допомоги покладена на органи Пенсійного фонду. Однак відповідач вимоги закону не виконує, соціальну допомогу в повному об’ємі не виплачує. У зв’язку з чим за підрахунком позивачки з відповідача підлягає стягнення недоплачена соціальна допомога за періоди з січня 2006 по червень 2008 року в сумі 2499грн. 14коп. Просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, визнати дії відповідача неправомірними та стягнути недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу. Справу просить розглянути у її відсутності.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала виклавши свої заперечення в письмовому вигляді. Рахує що підстав для задоволення позову не має, поскільки виплати позивачці проводились відповідно до діючого законодавства. Наполягає на застосуванні наслідків пропуску позивачкою строку звернення до суду.
В порядку письмово провадження вивчивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого.
Позивачка ОСОБА_2 громадянка України, народилася 14.01.1941 року і відповідно до закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус “дитини війни” який набрав чинності з 01.01.2006 року. Відповідно до ст.6 вказаного закону дітям війни пенсій або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом ст.17 закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” зупинено на 2006 рік дію ст.6 закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Законом України від 19.01.2006 року №3367-IV внесені зміни до закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” відповідно до яких виключено п. 17 ст.77, а ст.110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст.5 закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 01.01.2006 року, а ст.6 у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Таке визначення у 2006 році Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету не проводилось, а тому позовні вимоги за період 2006 року задоволенню не підлягають.
Дію ст.6 Закону на 2007 рік було зупинено ст.111 Закону України від 19.12.2006 року “Про державний бюджет України на 2007 рік” (з урахуванням положень п.12 ст.71 цього Закону), та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст.6 закону виплачується особам, які є інвалідами (крім тих на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рн/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), визнані неконституційними положення п.12 ст.71 закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, щодо такого зупинення дії ст.6 Закону.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Подібні відносини склалися і в 2008 році, оскільки зміни до ст.6 Закону, що внесені п.41 розд. 2 закону України від 28.12.2007 року “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-пр/2008.
Згідно розрахунку проведеного відповідачем за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 року позивачу не виплачено відповідно до ст.6 закону України “Про соціальний захист дітей війни” – 703грн. 89коп. За період з 22.05.2008 по 31.12.2008 року – 493грн. 56коп. Таким чином загальна сума недоплаченої соціальної допомоги становить - 1197грн. 45коп. Доводи відповідача про те, що поняття “мінімальна пенсія за віком” про яке йдеться в ст.28 закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” застосовується виключно для визначення пенсій, що призначають лише за цим Законом, і не стосується дітей війни відповідно до ст.6 Закону, є непереконливими. Суд враховує, що згідно з ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Тому пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.
Відповідно до ч.1 ст.2 закону України “Про прожитковий мінімум” від 15.07.1999 року №966-14 для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком застосовується прожитковий мінімум.
Тобто, з вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України, законів України, та ґрунтується, зокрема, на частині 3 статті 46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги не можуть бути нижчим ніж прожитковий мінімум, встановлений законом. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність визначено законами України про державний бюджет на відповідний рік (2007, 2008р.р.).
Посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат доплати до пенсії не може братися до уваги, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов’язань, покладених на управління законодавством.
Пунктом 3 Положення про Пенсійний фонд України, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1261 від 24.10.2007р., до основних завдань Пенсійного фонду України віднесено, закрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсії, допомоги на поховання інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. У п.8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках передбачених законодавством. Відповідно до Указу Президента України №121/2001 від 01.03.2001р. Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплат, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Пунктом 6 статті 2.1 “Положення про управління Пенсійного фонду України в районах,містах і районах у містах” передбачено, що управління Пенсійного фонду України в районах,містах і районах у містах призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
При прийнятті рішення суд бере до уваги принципи юридичної визначеності та відповідальності держави, які враховуються в практиці Європейського суду з прав людини. Таким чином суд вважає, що дії відповідача щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, за періоди з 09.07.2007 по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 по 31.12.2008 року є протиправними. Крім того, оскільки порушення щодо невиплати позивачу надбавки до пенсії є триваючим, і неможливо визначити початок перебігу строку звернення до суду, строк позовної давності не застосовується.
Керуючись ст.ст.99-100, 158-163, КАС України, ст.6 закону України “Про соціальний захист дітей війни”, суд
п о с т а н о в и в:
позов задоволити частково: визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду в Дубенському районі (м.Дубно, вул.Шевченка, 27, Рівненської області) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09 липня по 31 грудня 2007р. та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду в Дубенському районі (м.Дубно, вул.Шевченка, 27, Рівненської області) на користь ОСОБА_2 жительки м.Дубно, вул..Грушевського, 158/56, Рівненської області підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007р. та з 22 травня по 31 грудня 2008 року включно 1197 (одну тисячу сто дев’яносто сім)грн. 45коп.
В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_2 судовий збір 11грн. 97коп.
На постанову може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про намір подати апеляцію протягом 10 днів з послідуючою подачею апеляції протягом 20 днів через Дубенський міськрайонний суд.
Постанова не набрала законної сили 16.11.2009р.
Секретар с/з ОСОБА_3
Суддя: підпис
Вірно: суддя