Справа №2а-6966/2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2009 року Краматорський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді Марченко Л.М.,
при секретарі Пшиченко В.Ю.,
за участю: позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Краматорську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання провести доплату соціального підвищення як «дитині війни» за 2008 рік, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка 23.09.2009 року звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецькій області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання провести доплату соціального підвищення як «дитині війни» за 2008 рік.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що вона має статус «дитини війни» , у зв’язку з чим відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачувана їй пенсія повинна підвищуватися на 30% мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», яким ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була викладена в новій редакції, не відповідає Конституції України і тому не може застосовуватися. Розраховуючи недоплачене їй за період за 2008 рік соціальне підвищення як «дитині війни» позивачка виходила з відповідності мінімальної пенсії за віком розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про держбюджет на 2008 рік, та просила зобов’язати відповідача зробити перерахунок та виплатити їй недоплачену допомогу з урахуванням отриманих сум.
У судовому засіданні позивачка просила її позовні вимоги задовольнити.
У судове засідання представник відповідача начальник УПФУ у м.Краматорську ОСОБА_2 не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду письмові заперечення на позов з проханням розглянути справу у його відсутності.
Згідно письмових заперечень відповідача, останній позов не визнав, посилаючись на те, що підпунктом 2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була викладена в новій редакції, а саме закріплено право на отримання підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Така надбавка згідно ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» складає 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 наведені зміни були визнані неконституційними, у зв’язку з чим нова редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» втратила чинність. Однак ні зазначеним Рішенням Конституційного Суду України, а ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в попередній редакції. Для врегулювання цієї ситуації, 28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22.05.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн., з 01.10.2008 року – 49,80 грн. Зазначені підвищення дітям війни виплачувалися органами Пенсійного фонду, у зв’язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими. Просить в позові відмовити.
Крім того, представник УПФУ у м.Краматорську наполягав на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, оскільки пенсія нараховувалася та виплачувалася щомісячно, позивачці був відомий її розмір. Всі ж законодавчі акти, які стосуються прав та обов’язків громадян, відповідно до ст.57 Конституції України в обов’язковому порядку оприлюднювалися.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 народилася 25.10.1934 року (а.с.5), має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с.4).
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема стаття 6 цього Закону викладена в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Відповідно до ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни – на 10% мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, зазначені зміни в законодавстві були підставою для пенсійного фонду провадити виплату підвищення «дітям війни» саме у вищезазначеному розмірі у період з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року, у зв’язку з чим в цій частині позов є необґрунтованим.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Зазначені положення, які визнані неконституційними, втрачають чинності з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Таким чином, позивачка отримала право на проведення доплати підвищення до пенсії за 2008 рік в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року з 22.05.2008 року.
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна пенсія за віком у 2008 році складала: з 01.04.2007 року – 481 грн., з 01.07.2008 року – 482 грн., з 01.10.2008 року – 498 грн.
Також слід зазначити, що у період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року відповідно до п.8 постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року ««Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», проводилася виплата дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у твердих розмірах: з 22.05.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн., з 01.10.2008 року – 49,80 грн.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивачка висуваючи 23.09.2009 року (дата подання позову а.с.2) позовні вимоги про виплату підвищення до пенсії як «дитині війни» за 2008 рік не заявила про поновлення строку звернення до суду та не навила поважних причин його пропуску. Відповідач наполягає на застосуванні до правовідносин вказаного строку.
У зв’язку з тим, що позивачкою пропущено строк звернення до суду, суд вважає за необхідне позивачці у вимогах про виплату підвищення як «дитині війни» за період з 22.05.2008 року до 23.09.2008 року відмовити.
Відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначені основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Ст.6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватися як пенсія або її складова частина. Тобто йдеться про різні види правовідносин в системі пенсійного забезпечення та державної соціальної підтримки.
За період же з 23.09.2008 року по 31.12.2008 року суд вважає необхідним позов задовольнити, зобов’язавши відповідача зробити перерахунок та сплатити позивачці 324,51 грн., а саме -
за вересень – (482 грн. х 30% / 30 х 8 днів - 48,20 грн./ 30 х 8 днів) = 25,71 грн.,
за жовтень, листопад, грудень – (498 грн. х 30% - 49,80 грн.) х 3 = 298,80 грн.,
разом – 25,71 + 298,80 = 324,51 грн.
Таким чином, суд вважає необхідним визнати бездіяльність УПФУ у м.Краматорську неправомірною та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії як «дитині війни» у сумі 324,51 за період з 23.09.2008 року по 31.12.2008 року включно. В іншій частині вимог в позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст.4-15,159-163,185-186 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання провести доплату соціального підвищення як «дитині війни» за 2008 рік, задовольнити частково.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області неправомірною та зобов’язати здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», за відрахуванням виплачених сум відповідно до постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року ««Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», за період з 23.09.2008 року по 31.12.2008 року включно в сумі 324,51 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи Донецьким апеляційним адміністративним судом. Заяву про апеляційне оскарження постанови Краматорського міського суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Донецькому апеляційному адміністративному суду через Краматорський міський суд. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Постанову винесено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.
Суддя