Справа № 2-а-540/2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 серпня 2009 року Жданівський міський суд Донецької області
в складі:
головуючого судді: Бузанова П.М.
при секретарі: Широковій О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жданівка, цивільну справу за адміністративним позовом в порядку адміністративного судочинства ОСОБА_1 до Відділу ДАЇ м. Волноваха при УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
24 червня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу ДАЇ м. Волноваха при УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що 14 червня 2009 року стосовно нього було винесена постанова АН № 330555 по справі про адміністративне правопорушення за порушення правил дорожнього руху. Відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності по ч.1 ст. 122 КпАП України та накладено штраф у розмірі 340 гривень за порушення п.12.4 ПДР України - перевищення швидкості.
При цьому посилається на ті обставини, що фіксація швидкості руху та притягнення його до адміністративної відповідальності проведені з порушенням діючого законодавства.
Так, швидкість фіксувалась прибором, який не є автоматичним засобом фіксації. Робітники міліції знаходились у приватному транспортному засобі. Відсутній допуск робітників міліції, які проводили замір швидкості руху на його замір та фіксацію.
Вважає, що зафіксована швидкість не є швидкістю його автомобіля, так як він їхав у потоці транспорту.
На момент складання протоколу свідків не було.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на вищевказані обставини та просив визнати постанову протиправною та скасувати її. Пояснив, що бачив співробітників міліції на приватному транспортному засобі коли їхав по автодорозі Донецьк-Маріуполь. Дорога була заповнена транспортними засобами оскільки саме в цей час всі працівники повертались додому. В зв’язку з чим він рухався в даному щільному автомобільному потоці зі швидкістю 60 км/год. Раптом з автомобілю ВАЗ 2110 темного кольору, який був без жодних пізнавальних знаків, які належать ДАЇ, вийшов працівник ДПС у якого не було форменого жетону, та запитав його документи. Коли він надав йому документи для огляду працівник ДАЇ сказав щоб він вийшов із машини та йшов за ним. Коли вони підійшли до вищевказаної машини з відтіля вийшов ще один працівник ДПС який показав йому радар на якому були якісь цифри, та сказав що він перевищив допустиму швидкість, тобто рухався зі швидкістю 86 км/год., однак доказів того що це його швидкість працівники ДПС не надали, а відразу почали складати протокол про адміністративне правопорушення.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце слухання справи був неодноразово повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Ніяких заперечень проти заявлених позивачем вимог не представив.
Суд, вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за наступними підставами.
Як вбачається з матеріалів справ, 14 червня 2009 року відносно позивача відповідачем була винесена постанова про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КпАП України. Згідно наведеної постанови, позивач керував автомобілем на 174 км автодороги Донецьк-Маріуполь, в сел. Бугас зі швидкістю 86 км/год, перевишивши обмеження швидкості у населеному пункті на 26 км/год. В протоколі зазначено, що швидкість руху була виміряна приладом «Беркут» № 0601164. Факти правопорушення не підтвердженні показаннями свідків. На позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, до нього додається тільки постанова по справі про адміністративне правопорушення. Тому, суд, враховуючи пояснення позивача, приходить до висновку, що вимірювач швидкості руху «Беркут» № 0601164 не має функцій фото-, кінозйомки чи відеозапису. При цьому, з огляду на положення ст.. 251 КпАП України, ця норма носить імперативний характер щодо можливості використання тільки тих технічних приладів та засобів, які мають функції фото- , кінозйомки чи відеозапису і можуть бути використані як доказ по справі.
Таким чином, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги наведеної норми, а також порушено положення ст.280 КпАП. Так, відповідачем достеменно не встановлено чи був винен саме позивач у вчиненому правопорушенні або водій іншого транспортного засобу.
Крім того, ні в протоколі ні в постанові у справі про адміністративне правопорушення не наведено даних про допуск даного засобу вимірюваної техніки до застосування в України, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання не законними у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
С пояснень в суді позивача вбачається, що при складанні протоколу позивачем були надані пояснення, згідно яких він незгоден із тим, що він перевищив швидкість, оскільки поряд з ним рухалось ще кілька автомобілів.
Незважаючи на те, що згідно ст.. 251 КпАП України, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові прийнятій відповідачем не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу.
Сам протокол, який би свідчив провину позивача відповідачем до суду не представлений, як і інші докази про наявність його вини.
Наявність вказаних порушень свідчить про не чинність дій відповідача в складанні постанови та притягнення до адміністративної відповідальності позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,4,8,11,17,71,158-163 КАС України, ст..ст. 251, 280, 283, 284 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення», п.п. 12.4 Правил дорожнього руху, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати дії Відділу ДАЇ м. Волноваха при УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області у визнанні ОСОБА_1 винним у порушенні правил дорожнього руху, та в складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КпАП України, від 14 червня 2009 року, та винесення постанови про адміністративне правопорушення та стягнення з нього суму штрафу 340 гривень, неправомірними.
Скасувати постанову АН № 330555 від 14 червня 2009 року відносно ОСОБА_1 про стягнення штрафу у сумі 340 (триста сорок) гривен, як таку що суперечить чинному законодавству.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жданівський міський суд Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складання в повному обсязі, і подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, що її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву на апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: