Справа № 2-а-529/2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 серпня 2009 року Жданівський міський суд Донецької області
в складі:
головуючого судді: Бузанова П.М.
при секретарі: Широковій О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жданівка, цивільну справу за адміністративним позовом в порядку адміністративного судочинства ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу ДПС батальйону ДПС при УДАЇ в Донецькій області ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій відповідача по складанню протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
16 червня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу ДПС батальйону ДПС при УДАЇ в Донецькій області ОСОБА_2 про скасування постанови про складанню протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про адміністративне правопорушення, як не законне.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що 06 травня 2009 року стосовно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова АГ № 716615 по справі про адміністративне правопорушення за порушення правил дорожнього руху. Відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності по ч.1 ст. 122 КпАП України та накладено штраф у розмірі 255 гривень за порушення п.3.34 додат.1 ПДР України – порушення вимог дорожнього знаку «Зупинка заборонена».
При цьому посилається на ті обставини, що обвинувачення в порушені правил зупинки та притягнення його до адміністративної відповідальності проведені з порушенням діючого законодавства.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на вищевказані обставини та просив визнати постанову протиправною та скасувати її. Пояснив, що він є суб’єктом підприємницької діяльності та займається господарською діяльністю по наданню послуг по перевезенню пасажирів – внутрішні перевезення пасажирів на таксі. Його автомобіль зовні обладнаний знаком «Таксі». 06 травня 2009 року він віз пасажира з міста Донецька в місто Кіровське. На трасі «Знам’янка-Луганськ-Ізваріно» на 478 км біля 09 години 45 хвилин він на вимогу пасажиру зробив зупинку. У цей час до нього під’їхав автомобіль ДАЇ, звідки вийшло два працівника взводу ДПС. Один з них склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, де було вказано, що він здійснив зупинку автомобілю в межі дії дорожнього знаку 3.34 додаток 1 «Зупинка заборонена». Потім працівником ДАЇ була винесена постанова відносно нього про адміністративне правопорушення, відповідно до якої на нього накладено штраф у розмірі 250 гривень, незважаючи на його заперечення та представлення документів по наданню послуг таксі.
Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце слухання справи були неодноразово повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Ніяких заперечень проти заявлених позивачем вимог не представив.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленим:
Відповідно до вимог ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою якого це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безпосередньо (неупереджено); добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, недосягнення яких спрямована на рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто розумного страху.
Відповідно до ст. 74 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником легкового автомобілю марки «Део-нексія», реєстраційний номер № НОМЕР_1.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серія ВО1 № 011739 від 18.06.2008 року, виданого виконкомом Жданівської міської ради Донецької області позивач являється суб’єктом підприємницької діяльності.
Згідно ліцензії серія АВ № 422934, виданої Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України, він займається господарською діяльністю по наданню послуг по перевезенню пасажирів – внутрішні перевезення пасажирів на таксі, строк дії ліцензії з 09.07.2008 року по 08.07.2013 рік. Його автомобіль зовні обладнаний знаком «Таксі».
06 травня 2009 року позивач, керуючи автомобілем «Део-нексія», державний номер № НОМЕР_1, перевозив пасажира з міста Донецька в місто Кіровське Донецької області. Біля 09 годині 45 хвилині на 478 км автотраси «Знам’янка-Луганськ-Ізваріно» ОСОБА_1 на вимогу пасажира зробив зупинку. У цей час до нього під’їхав автомобіль ДАЇ, звідки вийшло два працівника взводу ДПС. Один з них склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, де було вказано, що він здійснив зупинку автомобілю в межі дії дорожнього знаку 3.34 додаток 1 «Зупинка заборонена».
Того ж дня, 06.05.2009 року, відповідачем винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 250 (двісті п’ятдесят) гривень.
Відповідно до п.3.34 «Правил дорожнього руху України» вказаний дорожній знак «Зупинка заборонена» забороняє зупинку, стоянку транспортних засобів, крім таксі, які здійснили посадку чи висадку пасажирів.
У даному випадку позивач є водієм таксі та здійснював висадку та посадку пасажиру, тому у діях позивача не було порушень ПДД.
Відповідно до ст..9 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» вказано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Дана норма вказує на те, що особа, яка посягла на громадський порядок діяла умисно чи через необережність. Що повинно бути встановлено відповідачем при притягнення особи до відповідальності.
Так, відповідно ст.33 КпАП України при накладенні стягнення враховується характер здійсненого правопорушення, особа правопорушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність.
Відповідно зі ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяло матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При винесені постанови посадовою особою, яка виносила постанову, ці вимоги Закону не враховані, що є грубим порушенням КпАП України та прав позивача.
Незважаючи на те, що згідно ст. 251 КпАП України, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові прийнятій відповідачем не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу. Свідки правопорушення відсутні. Вина позивача в скоєнні правопорушення не доведена і другими доказами.
Таким чином судом достовірно встановлено відсутність факту скоєння правопорушення позивачем, відсутність підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення, винесення постанови про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1– накладення штрафу.
Наявність вказаних порушень свідчить про не чинність дій відповідача в складанні постанови та притягнення до адміністративної відповідальності позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,4,8,11,17,71,158-163 КАС України, ст..ст. 251, 280, 283, 284 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення», п.п. 3.4 додаток 1 Правил дорожнього руху, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії інспектора дорожньо-патрульної служби взводу ДПС батальйону ДПС при УДАЇ в Донецькій області ОСОБА_2 по складанню протоколу про адміністративне правопорушення та постанови серія АН № 244640 від 06 травня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення винесеної відносно ОСОБА_1 та скасувати її.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жданівський міський суд Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складання в повному обсязі, і подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, що її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву на апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: