Справа 22-Ц-3600/2006 р. Категорія:захист честі та гідності

Головуючий

1-їінстанції: Ворона С.В. Доповідач: Трішкова І.Ю.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2006 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Ха­рківської області в складі:

головуючого - Овсяннікової А.І.,

суддів:              - Трішкової І.Ю.,Бездітко В.М.,

при секретарі - Супрун О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вовчанського районного суду Харківсь­кої області від 15 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі та гідності, ділової репутації, відшкодування мо­ральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист честі та гід­ності і стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що в 2005 р. позивачка направила на ім'я Президента України, до Кабінету Міністрів і Міністерства праці та соціальної політики України три скарги, в яких відповідачка поширювала неправдиві висловлювання, які ганьблять її, прини­жують людську гідність. При цьому позивачка посилається на те, що ОСОБА_1писала про те, що їй півроку не платять аванс і заробітну плату; писала в листі, що вона та інші робітники інтернату робили ремонт, а гроші за це отримала позивачка та головний бухгалтер, ОСОБА_1 не виплачували 25% за шкідливі умови праці та за роботу в нічний час, що не отримує допомогу на оздоровлення за 2004р.; що беруть сумніви, що бухгалтерія працює по одній відомості, а не по двох; ставить в провину директора інтернату встановлення перерви в розмірі півгодини. Крім то­го. ОСОБА_1 втручається в особисте життя, згадуючи чоловіка позивачки, а також те, що позивачка перебувала членом СДПУ(о).

4.11.2005 р. за дорученням Департаменту нагляду за додержанням законодавства про пра­цю по зверненню ОСОБА_1 була проведена перевірка, про що складений акт. Обставини, що викладені в заяві ОСОБА_1, не підтвердились.

Позивачка просила спростувати наклеп проти неї та у письмовій формі направити до Го­ловного управління праці та соціального захисту населення. Вибачитися перед нею та головним бухгалтером на зборах колективу. Стягнути з ОСОБА_1 моральні збитки у розмірі 3000 грн.

В додатковій позовній заяві позивачка просила стягнути судові витрати в розмірі 167 грн.

Відповідачка позов не визнала, посилаючись на те, що дійсно виплата заробітної плати

проводилась з затримкою, аванс вона не одержувала. Восени 2004 р. проводились ремонтні роботи в корпусі, в яких вона приймала участь, але ця робота їй не оплачувалась. Вважає, що їй неправильно не виплачується 25% за шкідливі умови роботи. її дійсно брали сумніви, щодо прави­льності введення документації бухгалтерії, т.я. в книзі нарахування заробітної плати написи бу­ли зроблені олівцем. Вона добивалась отримання грошів на оздоровлення за 2004 р.,. Також вва­жає, що посилання на те, що магазин оформлений на чоловіка позивачки не є образою і втручан­ням в особисте життя, вважає, що не отримання цих грошей є порушенням законодавства

Лист до Президента України був підписаний колективом робітників. Інші два листа - це її особисті звернення до Кабінету Міністрів та Міністерства праці та соціальної політики України,

т.я. вона вважає, що в оплаті праці з боку адміністрації були допущені порушення трудового за­конодавства.

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 15 травня 2006 р. позов ОСОБА_2 задоволений частково. ОСОБА_1 зобов'язана спростувати в письмовій фо­рмі вказані в заявах обставини, направивши до Головного управління праці та соціального захис­ту населення України листи. З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнута моральна шкода в розмірі 1000 грн., судові витрати в розмірі 60 грн., а всього 1060 грн. В інший частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить скасувати рішення суду як незаконне, поси­лаючись на те, що вона зверталась до різних інстанцій, т.я. вважає, що порушуються її трудові права. Крім того, не згодна з тим, що з неї стягнута моральна шкода.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1направила три скарги до адмініст­рації Президента України, до Кабінету Міністрів України, до Міністерств праці України про по­рушення трудового законодавства директором Вовчанського спецбудинку-інтернату ОСОБА_2 По скаргах ОСОБА_1 були проведені перевірки.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_2 суд виходив саме з того, що обставини, що викладені в заявах, не підтвердились.

З таким висновком суду погодитись не можна

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 неодноразово зверталась в різні органи з питання порушення директором інтернату ОСОБА_2 трудового законодавства Про впев­неність про порушення трудових прав свідчать її письмові пояснення, звернення до різних інста­нцій, пояснення в судовому засіданні.

Таким чином, звернення до органів, які уповноважені розглядати питання порушення тру­дового законодавства, не може розцінюватись як поширення неправдивих відомостей, якщо не встановлено, що фактично метою цих дій було приниження честі, гідності ті ділової репутації посадової особи.

Матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_1своїми зверненнями мала за мету принизити честь та гідність позивачки як посадової особи.

Крім того, відомості, викладені в листах, є лише критичною оцінкою певних фактів чи недоліків, що мали місце в роботі директора інтернату, і не можуть бути підставою для задово­лення вимог про компенсацію моральної шкоди.

Суд, ухвалюючи рішення, повинен навести докази на підтвердження поширення відомос­тей, що не відповідають дійсності, факту заподіяння у зв'язку з цим позивачу моральної шкоди, та зазначити в резолютивній частині рішення, які саме відомості визнано такими, що не відпові­дають дійсності і порочать честь і гідність позивача, указати на спосіб спростування й визначити строк, протягом якого воно має бути здійснене.

Суд першої інстанції цих роз'яснень не врахував і на порушення вимог ст..215 ЦПК України не навів обставин на підтвердження висновку про покладення на відповідача обов'язку відшкодування моральної шкоди.

Позивачка не надала суду першої інстанції достатніх доказів спричинення їй моральної шкоди.

При таких обставинах рішення суду в частині задоволення позовних вимог не можна вва­жати законним і обгрунтованим, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303,ЗО7,309,314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з циві­льних справ,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.

2

Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 15 травня 2006 р. скасу­вати.

ОСОБА_2 відмовити в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про захист честі та гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.

Рішення судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржено безпосере­дньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення рішення.