АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/791/600/17 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Категорія: повернення обвинувального акту Доповідач в апеляційної інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого судді - Батрака В.В.,

суддів - Красновського І.В., Калініченка І.С.,

за участю секретаря - Сухоруки Я.А.

прокурора - Коломійця В.С.

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду Херсонської області матеріали кримінального провадження № 12013230230001295 відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК України за апеляційною скаргою прокурора у провадженні ОСОБА_4 на ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 23 травня 2017 року про повернення обвинувального акту прокурору,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 23 травня 2017 року про повернення обвинувального акту прокурору, повернутий прокурору, який його затвердив, з тих підстав, що він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, обвинувальний не містить точного місця проживання потерпілої ОСОБА_5, що унеможливлює проведення підготовчого судового засідання, а в обвинувальному акті фактично не сформульоване пред’явлене ОСОБА_3 обвинувачення та міститься лише зміст підозри.

Не погодившись з постановленою ухвалою, прокурор у провадженні ОСОБА_4 подала на неї апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та призначення нового розгляду в суді першої інстанції кримінального провадження зі стадії підготовчого судового засідання.

Апеляційна скарга мотивована доводами про істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону.

Зокрема, апелянт вказує на те, що в обвинувальному акті, як того вимагає ст. 291 КПК України, викладені фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, його правову кваліфікацію. Наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовного кожного з елементів кримінального правопорушення, що в свою чергу дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Як зазначає апелянт, з огляду на викладене, конкретність викладення фактичних обставин у даному провадженні, а отже, і обвинувачення пред’явлене ОСОБА_3 не викликає сумнівів.

Крім того, апелянт вказує і на безпідставність посилань суду, як недолік обвинувального акту, неправильне зазначення місця проживання потерпілої ОСОБА_5, оскільки під час попередніх розглядів цього провадження в суді першої інстанції потерпіла викликалась до суду саме за адресою, зазначеною в обвинувальному акті та з’являлась до суду.

Заслухавши суддю - доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її, обвинуваченого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, обговоривши та перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає її такою, що підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 291, 314 КПК України обвинувальний акт має містити, крім інших, передбачених цією нормою процесуального права відомостей, анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали одною з підстав повернення обвинувального акту прокурору є неправильне зазначення в обвинувальному акті місця проживання потерпілої ОСОБА_5

Разом з тим, як вбачається з матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_3 обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами надійшов на розгляду суду 28.02.2014 року і в обвинувальному акті була зазначена адреса її проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто таж сама адреса за якою викликалась потерпіла в судове засідання в якому було прийняте нині оскаржене рішення суду.

За вказаною адресою потерпіла викликалась в судові засідання, з’являлась до суду та брала участь в судових засіданнях.

Зазначає вказує на те, що адреса зазначена в обвинувальному акті, як місце проживання потерпілої ОСОБА_5, на час надходження обвинувального акту до суду відповідає дійсності, а тому в даний час неприбуття потерпілої до суду не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судом не здійснені вичерпні заходи для встановлення місця проживання потерпілої ОСОБА_5В.(запити та інше).

Зважаючи на викладене доводи прокурора, в цій частині, є слушними.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинуваченого.

Тобто, виходячи із зазначеної норми закону обвинувальний акт обов’язково має містити три складові, а саме:

1) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення;

2) правову кваліфікацію (в теорії кримінального процесу    використовується назва "формула обвинувачення");

3) формулювання обвинувачення.

При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

    Відповідно до вимог пункту 3 (а) статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов'язковість якої надана Верховною радою України, та практикою Європейського суду з прав людини обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення повинен бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

    ОСОБА_6 процесуального кодексу України покладають на суд обов'язок роз'яснити обвинуваченому суть обвинувачення (ст.348 КПК), а потерпілому надає право підтримувати обвинувачення у випадку відмови прокурора від державного обвинувачення, а також ряд інших прав, безпосередньо пов'язаних з обвинуваченням (ст.56 КПК).

    Таким чином, висунуте особі обвинувачення повинно бути зрозумілим, як сторонам кримінального провадження, так і суду.

    Вирішуючи питання щодо відповідності обвинувального акту вимогам кримінального процесуального закону, суд повинен виходити з описання складів злочинів у диспозиціях статей ОСОБА_6 кодексу, за якими особи притягуються до кримінальної відповідальності, та вимагати від прокурорів викладу в обвинувальному акті тих обставин злочину, які підлягають обов'язковому встановленню. Вимоги щодо викладу в обвинувальному акті обставин злочину, встановлення яких не є обов'язковим, є неприпустимим.

    Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.   Як убачається зі змісту обвинувального акту в даному кримінальному провадженні, він не відповідає вимогам вищезазначеної статті ОСОБА_6 процесуального кодексу України, формулювання обвинувачення не викладено, в обвинувальному акті обов'язково має бути викладено незалежно від викладених фактичних обставин кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

    Зважаючи на викладене ОСОБА_3 взагалі не має статусу обвинуваченого, так як за цим процесуальним рішенням його фактично лише повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, що передбачає наявність у нього статусу підозрюваного.

    З урахуванням того, що в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення в розумінні п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, а за правилами ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, апеляційний суд приходить до висновку про наявність обставини, що перешкоджали судовому розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_3    

    Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі "Абрамян проти Росії" від 9 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті пп. "а" п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню "обвинувачення" особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі "Камасінскі проти Австрії", №9783/82, п.79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту "а" п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі "Пелісьє та Сассі проти Франції" (ВП), №25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі "Матточіа проти Італії", №23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі "І.Н. та інші проти Австрії", №42780/98, п. 34).

    Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі "Даллос проти Угорщини", № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом "b" п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі "Пелісьє та Сассі проти Франції", п. 54, а також "Даллос проти Угорщини", п. 47).

Зважаючи на викладене посилання суду на те, що в обвинувальному акті фактично не сформульоване пред’явлене ОСОБА_3 обвинувачення та міститься лише зміст підозри, є слушними.

Зважаючи на викладене, доводи апеляційної скарги прокурора знайшли часткове підтвердження, у зв’язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає зміні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у провадженні ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 23 травня 2017 року про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні № 12013230230001295 відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК України, змінити.

Виключити в мотивувальної частини ухвали посилання суду, як на підставу для повернення обвинувального акту прокурору – неправильне зазначення в обвинувальному акті данних про місце проживання потерпілої ОСОБА_5

В решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підпис) (підпис)

Згідно з оригіналом :

Суддя: