г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 2-66/11

Номер провадження 2/416/11567/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2011 року, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого - судді Попова В.В.,

при секретарі - Ладухіній І.С.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

представника третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», третя особа - комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 20» м. Кривого Рогу про визнання незаконним нарахування плати за надані послуги та зобов’язання зробити перерахунок, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача і просить визнати його дії по нарахуванню плати у розмірі 725, 17 грн. за гаряче водокористування (підігрів води та вода на підігрів) за нормативами незаконним і зобов'язати його зробити перерахунок нарахованих йому за період з жовтня 2009 року по лютий 2010 року сум платежів шляхом зменшення нарахованих платежів на вищезазначену суму.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 06 вересня 2007 року між ним, власником житлового приміщення (квартири), що знаходиться за адресою м. Кривий Ріг, вул. Нєдєліна 24/84 та Комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» було укладено Договір з надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання (надалі - Договір). Відповідно до п. 1.1 Договору відповідач прийняв на себе зобов'язання постачати теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання (підігрів). 28.09.2006 року відповідно до Акту йому було встановлено засіб обліку гарячої води - Лічильник води крильчастий ЛК-15 № 5026873. Згідно змісту того ж Акту представником теплопостачальної організації було дозволено експлуатацію засобу обліку. Починаючи з жовтня 2006 року сплата за надані послуги по гарячому водопостачанню (підігрів води) провадилася ним відповідно по показань лічильника згідно з встановленими для такого виду оплат тарифами. Після укладення Договору він продовжував сумлінно виконувати свої обов'язки по сплаті за надані

послуги не допускаючи виникнення заборгованості. Однак, починаючи з жовтня 2009 року відповідач почав провадити нарахування за надані послуги по гарячому водопостачанню (підігріву води та вода на підігрів) не відповідно показань лічильника, а згідно звичайних (за встановленим нормативом) тарифів. Усього за період з жовтня 2009 року по лютий 2010 року було нараховано 725,17 грн., у т.ч. 620, 37 грн. - підігрів води, 104, 80 грн. - вода на підігрів.

На його звернення з проханням пояснити причини безпідставного нарахування та зробити відповідний перерахунок (виправити помилки в нарахуванні) відповідач повідомив, що оскільки минуло три роки з моменту повірки лічильника (з вересня 2006 року) він автоматично перейшов до засобів обліку, показники якого не є дійсні і не можуть бути прийняті до нарахування. При цьому в листі відповідач на доведення своєї позиції посилався на нормативні акти, що вже не діяли на час надання відповіді, а саме:

- Наказ Держкомітету України по ЖКГ «Про затвердження правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України» від 01.07.1994 р. за № 65, який втратив чинність згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року N 190;

- Наказ Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України «Про затвердження правил користування тепловою енергією» від 28.10.1999 р. за № 307/262, який скасовано Наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 21 січня 2003 року N 18/12.

Стосовно посилання відповідача на Протокол № 5 засідання Науково-технічної комісії з метрології Держкомітету України від 24.11.2004 р. позивач зазначає, що у п. 3.3 протоколу № 5 засідання науково-технічної комісії з метрології Держспоживстандарту України від 24.11.2004 р. вказується: "Встановити з 1 січня 2005 року до 1 січня 2008 року міжповірочний інтервал для лічильників холодної та гарячої води, які застосовуються для комерційного обліку води в комунально-побутовій сфері не більше 3 років". З того часу міжповірочний інтервал для лічильників води не переглядався. Таким чином позивач вважає, що розповсюджувати вимоги протоколу і на 2009 р. не є правомірним.

Крім того, позивач вважає, що нарахування плати за встановленими нормативами, незважаючи на завершення міжповірочного терміну є незаконним також з наступних фактів.

У п. 3 ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» зазначається, що «Порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В той же час, «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, визначають «Виконавцем» суб'єкта господарювання, "предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг" (п. 1 "Правил"). Також «Виробником-виконавцем» за Договором від 06.09.2007 р. визначене Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа».

Згідно п. 9 "Правил" "Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця".

Такий же обов’язок Відповідача передбачено і п. 6.1.5 Договору від 06.09.2007 р.:

«Виконавець зобов'язаний:

«...Контролювати встановлені між перевірочні інтервали, проводити періодичну перевірку квартирних засобів обліку гарячої води та забезпечувати їх обслуговування і ремонт...».

Отже, позивач зазначає, що умовами Договору і чинним законодавством обов'язок по виконанню комплексу робіт, пов'язаних з повіркою покладено на відповідача.

Відповідно до п. 4.6. Договору «За наявності у квартирі засобів обліку води і теплової енергії, справляння плати за нормативами (нормами) споживання не допускається, крім випадків:

- у разі несвоєчасного надання споживачем (до 3-х місяців) показників лічильника;

- у разі користування лічильником, який не пройшов перевірку;

- у разі порушення Споживачем цілісності пломб або втручання в роботу лічильника».

При цьому позивач зазначає, що він щомісяця сплачував за комунальні послуги за показаннями лічильника, лічильник пройшов перевірку (повірку), підтвердженням чого є відповідний Ат від 28.09.2006 р., ніяких пошкоджень цілісності пломб або втручання в його роботу ані позивачем, ані іншими особами не було.

Також, позивач зазначає, що відповідно до абзацу 2 п. 10 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, "Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених п. 16 цих Правил. Виконавець і Споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку".

У п. 16 "Правил" вказується, що "Уразі виникнення сумнівів щодо правильності показань квартирних засобів обліку споживач в установленому порядку може проводити їх позачергову повірку за власні кошти, про що інформує виконавця. Якщо виявлена у показаннях помилка виходить за межі, передбачені у паспорті квартирного засобу обліку, виконавець повинен здійснити перерахунок плати за споживання води та/або теплової енергії з дня останньої повірки або встановлення засобу обліку, якщо його повірка не проводилась, шляхом зменшення плати на відсоток, який перевищує встановлені межі точності для цього типу засобу обліку, до моменту виявлення помилки".

Згідно "Правил", переведення споживачів на розрахунок за нормативами (нормами) споживання можливе лише у разі виникнення у споживача сумнівів щодо правильності показань квартирних засобів обліку. Застосування розрахунку за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку, термін періодичної повірки яких закінчився, не передбачене жодним нормативно-правовим актом.

З урахуванням викладеного позивач прийшов до висновку про відсутність у відповідача підстав для нарахування йому плати не за показаннями лічильника, а за нормативам і вважає, що своїми незаконними діями відповідач порушив його права як Споживача за договором.

В судовому засіданні позивач підтримав позов повністю, просив суд його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала, просила суд відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи – комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 20» м. Кривого Рогу в судовому засіданні пояснила, що будинок 24, по вул. Нєдєліна в м. Кривому Розі знаходиться на балансі підприємства. Між їх комунальним підприємством і позивачем будь які договори про надання послуг щодо періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки не укладались. Вказані послуги не є їх обов’язком, вони повинні замовлятись споживачем і після укладання відповідного договору у підприємства з’являються певні обов’язки по їх виконанню, які оплачуються споживачем згідно діючих тарифів.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 06 вересня 2007 року між позивачем, власником житлового приміщення (квартири), що знаходиться за адресою м. Кривий Ріг, вул. Нєдєліна 24/84 та відповідачем – Комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» було укладено Договір з надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання (надалі - Договір), згідно з пунктом 1.1 якого відповідач, як Виробник-виконавець прийняв на себе зобов'язання постачати позивачу, як споживачу теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання (підігрів) (а.с.6).

Відповідно до Акту від 28.09.2006 року позивачу було встановлено засіб обліку гарячої води ЛК-15 № 5026873 і теплопостачальна організація дозволила його експлуатацію, зазначив дату держповірки засобу обліку – 16.02.2005 року і дату його наступної держповірки – 16.02.2008 року (а.с.20). Відповідно до Паспорта №3844 зазначеного лічильника води періодичність повірки приладу складає один раз в три роки (а.с.61).

Згідно Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та внесених до нього змін, Державного стандарту України ДСТУ 2708-99 від 01.07.2000 року «Метрологія, повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення», а також листа №3169-6-7/25 від 11.04.2005 року Держкомстату України з 01. січня 2005 року встановлено міжповірочний інтервал для лічильників холодної та гарячої води три роки з дати проведення попередньої повірки. При нарахуванні грошових коштів за послуги гарячого водопостачання показники не повіреного лічильника до уваги не приймаються, оскільки лічильник у такому випадку є негоспрозрахунковим.

З матеріалів справи вбачається, що попередня повірка вищезазначеного лічильника води здійснена 16.02.2005 року. Таким чином відповідач з жовтня 2009 року правильно почав нараховувати оплату за послуги постачання гарячої води на підставі «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 – по кількості зареєстрованих за даною адресою осіб, а не відповідно до показів приладу обліку.

Твердження позивача про те, що усі обов’язки, пов’язані зі своєчасною держповіркою лічильника, покладені законом на відповідача суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 N 630 затверджені Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила).

Відповідно до пункту 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Пункт 9 Правил передбачає, що періодична повірка та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводиться за рахунок виконавця. Витрати, що понесені підприємством (виконавцем), мають бути відшкодовані споживачами через тариф (ціну) на відповідні послуги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 529 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд прибудинкових територій і Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Додатком до Порядку, що затверджений вищезазначеною постановою, визначено Типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, до якого віднесено і періодичну повірку, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

Відповідно до пункту 24 Порядку витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, у розрахунку на один квартирний засіб обліку води та теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення їх періодичної повірки, обслуговування і ремонту, у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.

Розмір плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт одного засобу обліку води та теплової енергії, у тому числі його демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, визначається згідно з кошторисом, затверджується (погоджується) органами місцевого самоврядування і розподіляється за місяцями міжповірочного інтервалу, що встановлюється Держспоживстандартом для відповідного засобу обліку води та теплової енергії.

Враховуючи вищевикладене, послуга з періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії повинна включатися до складу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (відповідно - витрати з періодичної повірки, обслуговування і ремонту таких засобів обліку включаються до складу тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій).

У разі невключення зазначених витрат до складу тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій споживач, після закінчення строку міжповірочного інтервалу, має відшкодувати виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії відповідно до вищезазначених норм законодавства та укладеного договору.

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 26.11.2008 №823 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкової території у м. Кривому Розі», Додатку 2 до рішення, п.25 періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) квартирних засобів обліку води та теплової енергії затверджується виконавцями послуг та погоджується з управлінням житлово-комунального господарства й виконкомами районних у місті рад (а.с.114). Пунктом 5 цього рішення зазначений обов’язок укладення угоди між управителями жилих будинків зі споживачами послуг (а.с.113).

Проте, судом встановлено, що позивач, як споживач послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, після встановлення в квартирі лічильника води не укладав з виконавцем послуг - відповідним комунальним житловим підприємством, яке є балансоутримувачем будинку, договір про надання послуг періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

В даному випадку обов’язок по своєчасній періодичній повірці квартирного засобу обліку води та теплової енергії покладається на споживача послуг – позивача по справі, який повинен був до спливу встановленого трирічного строку звернутись до виконавця послуг чи спеціалізованої організації з періодичної повірки і замовити роботи щодо повірки лічильника, які оплачуються за його рахунок. Таких дій позивачем виконано не було.

Твердження позивача, що відповідач, як «Виконавець» послуг відповідно до чинного законодавства та умов вищезазначеного договору повинен був контролювати встановлені між перевірочні інтервали, проводити періодичну перевірку квартирних засобів обліку гарячої води та забезпечувати їх обслуговування і ремонт суд вважає безпідставними, оскільки відповідач за Договором є «Виробником-виконавцем» послуг і не має вищезазначених обов’язків за Договором (а.с. 6-12). Вказані обов’язки дійсно зазначені в п.6.1.5 Договору (а.с.9) і стосуються обов’язків «Виконавця», яким за цим Договором повинно виступати відповідне Комунальне житлове підприємство і з яким позивач договору не укладав.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов'язками споживача теплової енергії є, крім іншого, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії і додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний, крім іншого, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Таким чином дії відповідача стосовно нарахування позивачу оплати за послуги постачання гарячої води відповідали діючому законодавству.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N 529 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 26.11.2008 №823 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкової території у м. Кривому Розі», ст. 67 ЖК України, ст. ст. 10, 11, 15, 57-61, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», третя особа - комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 20» м. Кривого Рогу про визнання незаконним нарахування плати за надані послуги та зобов’язання зробити перерахунок – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В. Попов.