Справа № 161/17445/16-ц

Провадження № 2-п/161/126/17

У Х В А Л А

27 червня 2017 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

при секретарі Царюк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, яка діє в свої інтересах та інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Луцької міської ради про усунення перешкод у розпорядженні майном дитини, за ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення суду,

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 березня 2017 року ухваленим у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1, яка діє в свої інтересах та інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Луцької міської ради про усунення перешкод у розпорядженні майном дитини, позовні вимоги задоволено частково.

ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення. В обґрунтування заяви посилається на те, що він був позбавлений права на справедливий суд, оскільки взагалі не отримував ні копії позовної заяви, ні повістки. В період розгляду справи він перебував за кордоном. Зазначає, що позивач по справі жодного разу не зверталася до нього з питанням надання дозволу на відчуження майна їх сина. Суд фактично був введений в оману позивачем щодо наявності між ними будь-якого спору та порушенні її права. Також зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо звернення позивача до органів опіки та піклування за дозволом на вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини. Просить суд скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Сторони в судове засідання не з’явилися, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялися належним чином. Розгляд заяви проводиться у відсутності сторін, так як неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 231 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення суду не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Судом при розгляді заяви встановлено, що справу було призначено до судового розгляду на 10.45 годин 13 лютого 2017 року (а.с. 11). На адресу відповідача ОСОБА_3 було направлено повідомлення про дату, час і місце судового розгляду справи (а.с. 11). Однак до суду повернувся конверт з відміткою Укрпошти про причини невручення – через незапит (а.с. 13).

13 лютого 2017 року відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки до суду не повідомляв, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи без її участі.

Розгляд справи судом було відкладено на 10.00 годин 28 березня 2017 року. Про дату, час і місце судового розгляду справи відповідач ОСОБА_3 було направлено повідомлення про дату, час і місце судового розгляду справи (а.с. 17). Однак до суду повернувся конверт з відміткою Укрпошти про причини невручення – за закінченням терміну зберігання (а.с. 19).

28 березня 2017 року відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки до суду не повідомляв, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи без його участі.

З метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод щодо права на справедливий судовий розгляд, вимог ЦПК України щодо строків розгляду цивільних справ, суд зі згоди представника позивача суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як вбачається із змісту заяви про перегляд заочного рішення та доданих до неї письмових матеріалів, що заявником не надано та взагалі не зазначено жодних доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Судом не приймається до уваги твердження заявника про відсутність між сторонами «будь-якого спору та порушення права позивача». Оскільки особи звертаються до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. А твердження відповідача щодо відсутності спору між сторонами щодо надання дозволу на відчуження нерухомого майна дитини вже після розгляду судом справи по суті та винесення рішення не можуть бути підставою для скасування заочного рішення. Оскільки такі твердження є доказами, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Крім того, суд звертає особливу увагу, що ОСОБА_3 повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду справи належним чином (а.с. 17). Судом приймається до уваги, що станом на 28 березня 2017 року, тобто в день проведення судового засідання, відповідач перебував за межами України. Однак, відрядження відповідача не носило безперервний характер з січня 2017 року по 28 березня 2017 року включно, а тому судова повістка не була отримана відповідачем внаслідок його неналежної поведінки, оскільки до суду повернулися конверти з відміткою Укрпошти про причини невручення – «за закінченням терміну зберігання» та «через незапит».

Також судом не приймаються до уваги твердження заявника щодо «відсутності відомостей щодо звернення позивача до органів опіки та піклування за дозволом на вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини». Оскільки представник третьої особи орган опіки та піклування Луцької міської ради в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заявленого позову. При цьому, у відповідності до положень ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. А тому за таких обставин, за наявності рішення суду, яке набрало законної сили про надання дозволу на продаж нерухомого майна, яке належить дитині на праві власності без згоди другого з батьків, взагалі відсутня потреба в аналогічному дозволі органів опіки і піклування.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що відповідач, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з’явився з поважних причин. Однак, заявником взагалі не надано та не зазначено доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи. Таким чином, відсутні підстави для скасування заочного рішення, у відповідності до положень ч. 1 ст. 232 ЦПК України. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про залишення заяви ОСОБА_3 без задоволення.

Керуючись ст. 231 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 березня 2017 року, ухваленого у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1, яка діє в свої інтересах та інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Луцької міської ради про усунення перешкод у розпорядженні майном дитини - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: В.В. Ковтуненко