Головуючий

1-їінстанції Короткий І.П., Доповідач: Трішкова І.Ю.

Справа 22-Ц-3017/2006 р.

Категорія: стягнення суми

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2006 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Овсяннікової А.І.,

суддів:           - Трішкової І.Ю, Черкасова В.В.,

при секретарі - Білицької Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скар­гою ЗАТ „Автотранспортне підприємство - 16357" на рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2006 року по справі за позовом Національної акціонерної страхової компанії „Оранта" до ОСОБА_1, Закритого акціонерного товариства „Автотран­спортне підприємство - 16357" про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИЛА:

НАСК „Оранта" звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ЗАТ „Автотранс­портне підприємство - 16357" про відшкодування шкоди в порядку регресу, посилаючись на те, що ОСОБА_2 застрахував свій автомобіль „Лендровер Дисковери" держ.номер НОМЕР_1 у по­зивача. 22.01.2002 р. з вини водія ОСОБА_1. сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої ОСОБА_1 керував автомобілем КАМАЗ, що належить відповідачу ЗАТ „Автотранспортне підприємство - 16357" . В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль ОСОБА_2, в зв'язку з чим позивач виплатив ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 4013 грн.23 коп.,тому позивач просить стягнути вказану суму в порядку регресу разом з судовими витратами.

Відповідачі позовні вимоги визнали частково в розмірі 1/2 частини суми позову, посилаю­чись на те, що ОСОБА_2 також повинен в ДТП. крім того, відповідачі не згодні з розміром мате­ріальної шкоди.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засіданні не з'явився про день та час слухання справи по­відомлений належним чином.

Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 10 квітня 2006 р. позов задоволе­ний частково.

З ЗАТ „Автотранспортне підприємство - 16357" на користь НАСК „Оранта" стягнуто 4013 грн.23 коп. на відшкодування шкоди та 51 грн., сплачену позивачем як судовий збір, а всього 4064 грн.23 коп.

В інший частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ЗАТ „Автотранспортне підприємство - 16357" просить скасувати рі­шення суду і ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що суд не врахував наявність вини обох водіїв, суд не дослідив висновки автотоварознавчої експертизи №НОМЕР_2 від 13.02.2003 р., замість цього суд прийняв до уваги висновок спеціаліста -товарознавця ТОВ „Радар-1".

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка, правильно встановлено природу спірних правовідносин та закон, їх регулюючий, та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.хт.11,60,61,212,214,215 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що 5.11.2001 р. між НАСК „Оранта" та ОСОБА_2 був укладений договір №НОМЕР_3 добровільного страхування автотранспортних засобів.

Відповідно довідки БДПС ДАІ м.Харкова №НОМЕР_4 від 07.02..2002 р. 22.01..2002 р. мало місце зіткнення двох автотранспортних засобів: автомобіля „Лендровер Дисковери" держ.номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля КАМАЗ-5320 держ.номер 55-15 ХАС, влас­ником якого є ЗАТ „Автотранспортне підприємство - 16357" , під керування водія ОСОБА_1.

За заявою ОСОБА_2 страховик НАСК „Оранта" на підставі видаткового ордеру №НОМЕР_5 від 19.02.2002 р. сплатила 4013,23 грн.

Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги до осо­би, відповідальної за завдані збитки.

Суд обгрунтованно визнав, що в ДТП повністю винний водій ОСОБА_1,

Це ствердження суд зробив на підставі рішення Московського районного суду м.Харкова від 13.06.2005 р., відповідно до якого винним в ДТП визнаний тільки водій ОСОБА_1, вина водія ОСОБА_2 не встановлена.

Крім того, при визначені розміру шкоди зазначеним рішенням суду встановлено, що роз­мір матеріальної шкоди становить 5040 грн.88 коп., що підтверджується висновком автотовароз­навчої експертизи від 27.01.2003 р. В рішенні Московського районного суду від 13.06.2005 р. вка­зано, що суд стягнув матеріальну шкоду на користь ОСОБА_2 в розмірі 1027,65 грн. з урахуван­ням виплати страховою компанією „Оранта" 4013,23 грн.

Вищезазначене рішення набрало чинності.

Відповідно до ч.З ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивіль­ній справі, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд першої інстанції обгрунтованно не прийняв доводи відповідачів щодо наявності вини ОСОБА_2 та посилання на висновки автотоварознавчої експертизи №НОМЕР_2 від 13.02.2003 р. щодо розміру матеріальної шкоди, оскільки зазначені обставини вже були встановле­

ні рішенням суду по цивільній справі, у якій брали участь ті самі особи.

З огляду на наведене, рішення суду про стягнення з власника автомобілю КАМАЗ завда­них страховій компанії збитків є законним та обгрунтованим.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду.

Підстав для скасування чи зміни рішення не має.

Керуючись ст.ст.303,307,308,314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з циві­льних справ,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ЗАТ,Автотранспортне підприємство - 16357" відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2006 р. залишити без змін.Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Верхов­ного Суду України протягом двох місяців.