Справа 2-1871/09  

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

м. Донецьк                                                                                   9 листопаду  2009 р.  

  Будьоннівський районній суд м. Донецька у складі:  

головуючого судді:               Тимченко О.О.,  

при секретарі:             Кир’язієві В.О.,  

за участю позивачки:                 ОСОБА_1,  

відповідачів:                 ОСОБА_2,  

                ОСОБА_3,  

                ОСОБА_4,  

представника позивача:             ОСОБА_5,  

представника відповідача:             ОСОБА_6,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним угоди про завдаток ,-  

В С Т А Н О В И В :  

Позивачка   звернулась до Будьоннівського районного суду м. Донецька  з зазначеним позовом, вказавши, що у червні 2008 року вона за  згодою родини вирішила придбати для  родині своєї доньки  квартиру. З цією метою вона з чоловіком вирішило продати свою квартиру. Відповідачка ОСОБА_4, яка з її слів працювала у фірмі за назвою «Інформбюро», запропонувала їй допомогти  у продажі квартири. Вона знайшла їй квартиру АДРЕСА_1  та познайомила з власниками квартири, тобто відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які запропонували придбати їх квартиру за п’ятдесят тисяч доларів США. При обговоренні умов укладення договору купівлі продажу, відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_3 пояснили, що у них скрутне матеріальне становище і їм потрібен  завдаток у сумі  20 000 доларів США.     Крім того, відповідачка ОСОБА_4 повинна була знайти їй покупця для здійснення продажу її квартири . З отриманих від продажі своєї квартири грошей,  вона повинна була передати ОСОБА_2 та ОСОБА_8 ще 30 000 доларів США.  

Крім того, вони домовились, що до продажу своєї квартири вона зможе переїхати в квартиру відповідачів. Довіряючи відповідачки ОСОБА_4,  в офісі фірми «Інформбюро» , нею був укладений договір про завдаток з відповідачами ОСОБА_3І, ОСОБА_2 в присутності свідків, вона передала  відповідачки  ОСОБА_4  грошові кошті у сумі 23 000 доларів США. На прохання видати чек , ОСОБА_4 пояснила, що бухгалтерія не працює і вона пізніше принесе документи. Підписавши угоду про завдаток, відповідачка ОСОБА_4 зовсім перестала відповідати на дзвінки та уникала спілкування. До 26 липня 2008 року вона звернулась до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з проханням продажу квартири, та замість доплати оформити її з чоловіком квартиру на них, але вони відмовились. Вона знаходилась під впливом тяжкої  для неї обставини і погодилась на умови відповідачів та 26 серпня 2008 року підписала договір завдатку , який не відповідав вимогам діючого законодавства.  

Просить суд визнати недійсним угоду про завдаток на купівлю – продаж квартири за адресою: м. Донецьк, вул. Волхостроя, б. 11 кв.10, укладений 26 червня 2008 року, як вчинений під впливом тяжких обставин. Зобов’язати відповідачів повернути їй отримані він неї кошті у сумі 176 410,00 грн,. що за курсом НБУ еквівалентно 23 000 доларів США. Стягнути з  відповідачів судові витрати.  

У судовому засіванні позивачка уточнила свої позовні вимоги, та в заяві про уточнення позовних вимог від 26 серпня 2009 року зазначила, що 26 червня 2008 року між нею та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3  було укладено договір завдатку, відповідно до умов якого вона передала, а відповідачі отримали грошові кошті у сумі 20 000 доларів США, за рахунок сплати по договору купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .  

Вважає цей договір таким, що не відповідає нормам діючого законодавства   та таким, що підлягає визнанню нікчемним з наступних підстав.  Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України, зміст угоди не може суперечить закону . Статтею 570 ЦК України дано поняття завдатку, із якого  випливає , що завдаток може забезпечувати лише виникли зобов’язання.  Таким чином , договір завдатку від 26 червня 2008 року забезпечує виконання сторонами договору купівлі-продажу квартири, який ще не укладено.  

Виходячи із зазначеного, такий договір про завдаток являється недійсним та не виконує покладені на нього функції  по забезпеченню сторонами своїх зобов’язань, оскільки якщо не має основного зобов’язання, то не може бути доповнення, котрим є завдаток.  

Таким чином, між нею та відповідачами ОСОБА_7, ОСОБА_3 26 червня 2008 року було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири , відповідно до умов якого вона передала відповідачам грошові кошті у сумі 20 000 доларів США, за рахунок сплати по договору купівлі-продажу  квартири . Договір від  26 червня 2008 року не  був посвідчений нотаріально, оскільки відповідачі запропонували укласти саме  договір завдатку, який укладається в простий письмовій формі . Оскільки  відповідачі не визнають факт нікчемності договору від 26 червня 2008 року, про  що свідчать їх дії   по незаконному утриманні належних їй коштів у розмірі 20 000 доларів США, чим порушують її права та обов’язки.     Просить суд встановити нікчемним попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 26 червня 2008 року.  Зобов’язати  відповідачів повернути їй отриманні від неї грошові кошти у сумі 176 4100,00 грн., що еквівалентно 23 000 доларів США та стягнути з них судові витрати.  

В обґрунтування своєї позиції позивачка та її представник у судовому засіданні надали пояснення аналогічні до вказаних у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог.  

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні  вимоги  не визнав, та суду пояснив, що 26 червня 2008 року , він, відповідач ОСОБА_2  та позивачка домовились укласти угоду купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2.  Таким чином між ними виникли зобов’язання по укладенню угоди , яка повинна була відбутись не пізніше 26 липня 2008 року.  26 червня 2008 року між сторонами було укладено договір завданка, за умовами якого  позивачка передала відповідачу ОСОБА_8 20 000 доларів США в забезпечення грошового зобов’язання та його виконання, по оплаті за купівлю квартири. Укладений договір завдатку не може вважатись попереднім договором купівлі-продажу квартири , оскільки у цьому договорі прямо зазначено норми матеріального права у відповідності з якими він був укладений, а дані норми на містять поняття та порядку для укладання попереднього договору. З їх боку всі домовленості були виконані, позивачка переїхала проживати у спірну квартиру. На сьогоднішній день вони також згодні укласти договорі купівлі-продажу квартири на умовах яки було обговорені при укладенні договору 26 червня 2008 року.  

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своєї позиції надав пояснення аналогічні до пояснень відповідача ОСОБА_3  

Відповідачка ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала , та суду пояснила, що ще до моменту укладення спірної угоди вона була знайому як з позивачкою так і з відповідачами.  Від позивачки ї стало відомо, що вона має намір продати свою  квартиру та купити квартиру дітям. Потім їй стало відомо, що відповідачі також продають свою квартиру і вона   запропонували позивачки поспілкуватися з відповідачами з даного приводу. Ні в якому агентстві  нерухомості вона не працювали. Всі умови купівлі - продажу  квартири позивачка і відповідачі обговорювали особисто. При укладався спірної угоди, вона присутня не була, а знаходилась у сусідній кімнаті. Ніяких  грошей від позивачки не отримувала.    

  Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне.  

  Із договору від 26 червня 2008 року вбачається, що  ОСОБА_2, ОСОБА_3  (продавці) та ОСОБА_1 (покупець) уклали угоду про наступне: продавець передав, а покупець отримав грошові кошти (завдаток) у сумі 20 000 доларів США, за рахунок сплати договору купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Волхостроя, б. 11 кв.10, за 50 000 доларів США. Оговорено, що розрахунок за договором купівлі-продажу буде проведено в доларах СЩА. Догорів купівлі-продажу буде оформлено не пізніше 26 липня 2008 року.  

  Відповідно до вимог ч.1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.  

  Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.  

  Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.  

  Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.  

  Виходячи із вищезазначеного, суд вважає, що сторони домовились  у  майбутньому  укласти договір купівлі – продажу  квартири АДРЕСА_1.  

  Згідно  з  вимогами   ст. 657 ЦК України  договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.  

  Із спірного договору від 26 червня 2008 року, вбачається, що договір укладений у письмовій форма, але нотаріально не посвідчений.  

  Із вимог ч.1 ст. 220 ЦК України вбачається, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.  

  Відповідно до вимог ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.  

  Враховуючи те, що сторонами  при укладенні  спірного договору  не  додержані  вимоги діючого законодавства,  а саме спірний договір нотаріально не посвідчений,  суд вважає, що договір є нікчемник и встановлення його нікчемності судом не вимагається   ,   тому суд вважає, що підстав для задоволення позову про встановлення  нікчемності попереднього договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 укладеного 26 червня 2008 року немає.  

  Що стосується позовних вимог про зобов’язання відповідачів повернути позивачки отримані від неї грошові кошті у розмірі 178 4100,00 грн., що еквівалентно 23 000 доларів США, то відповідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України,  суд розглядає цивільні справи не інакше як  за  зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін  та  інших осіб, які беруть участь у справі.  

  Враховуючи межи заявлених  ОСОБА_1 позовних вимог і відмовляючи позивачки в задоволенні позову про встановлення нікчемності попереднього договору купівлі-продажу квартири, суд вважає, що немає і підстав для задоволення позову про зобов’язання відповідачів повернути ОСОБА_9 отримані за цим договором кошті у розмірі 176 410,00 грен., що еквівалентно 23 доларів США за курсом НБУ.  

    Також суд вважає, що в задоволенні позову про стягнення з відповідачів  на користь ОСОБА_1   судових витрат,  слід відмовити, оскільки рішення ухвалено не на її користь.  

  На підставі викладеного та керуючись ст.. 215, 220, 635, 657ЦК України  ст.ст. 10,11, 60, 208, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд  

            В И Р І Ш И В :  

  В задоволенні позовних вимог про встановлення нікчемності попереднього договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 26 червня 2008 року , зобов’язанні  ОСОБА_2, ОСОБА_8,  ОСОБА_4 повернути ОСОБА_1 отриманні грошові кошті у розмірі 176 410,00 гривень, що еквівалентно 23 000 доларів США по курсу НБУ України, стягненні судових витрат – відмовити.    

  Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

  Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк двадцять днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.  

Суддя: