НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД  ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ      

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

03 листопада 2009 року                справа № 2-1510-2009             м. Нововолинськ                    

Нововолинський міський суд Волинської області  в складі  
  головуючого судді     Ференс-Піжук О.Р.,  
  при секретарі         Шевчук О.М.,  

  з участю позивача                    ОСОБА_1,  

  відповідача                               ОСОБА_2.,  

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -  

встановив:  

  19 жовтня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що він з відповідачем одружились 14 вересня 1991 року. Від шлюбу мають двоє неповнолітніх дітей сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Спільне подружнє життя не склалося, через несумісність характерів та різні погляди на життя. Відповідач  не цікавиться дітьми, не бере участі в їх вихованні та утриманні. Тривалий час сторони проживають окремо, не ведуть спільне господарство, шлюб фактично розпався.  

  В попередньому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав.  

  Відповідач ОСОБА_2 в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечила щодо розірвання шлюбу.  

  Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.  

  Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

  Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

  Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить  закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.  

  Керуючись ст.ст. 130, 174, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, - суд,  

вирішив:  

  Позов задовольнити.  

  Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 14 вересня 1991 року міським Палацом шлюбів м. Полтава, актовий запис за № 2226, розірвати.  

  При отриманні свідоцтв про розірвання шлюбу стягнути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 8 (вісім) грн.  50 коп. державного мита в доход держави.  

  Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.  

  Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Головуючий      

Згідно з оригіналом  

Рішення  не оскаржувалося до апеляційного суду Волинської області та  набуло законної сили  16 листопада 2009  року.  

Суддя                                                                       О.Р. Ференс-Піжук