Справа №2а – 138/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" вересня 2009 р. Тернівський районний суд м.Кривого Рогу
у складі: головуючого, судді - Коноваленко М.І.
при секретарі - Максимишеній С.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в залі №6 Тернівського районного суду м. Кривого Рогу адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернавської районної у місті ради м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання неправомірною відмову в перерахунку та виплаті сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання неправомірною відмову в перерахунку виплат та просить зобов»язати відповідача здійснити перерахування та виплату заборгованості по допомозі з 01.04.2007року по 01.01.2008р. відповідно до ст.43 Закону України «Про загально обов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
В обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що у відповідності до положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» вона перебувала на обліку у відповідача. Відповідачем як органом що призначає та здійснює виплати державної допомоги сім»ям з дітьми, їй було призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та було сплачено у 2007році: 123,05 гривни за квітень, 135,01 за травень, 129,03 за червень, липень, 132,64гривни за серпень, вересень, 130,64 гривен за жовтень, 140,05гривен за листопад, 144,10 гривен за грудень, відповідно до ст.56 вказаного Закону України, де встановлено обмеження суми допомоги, яка встановлена в розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90гривен для незастрахованих осіб, та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч.2 ст.56, п.7 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст.ст.41,43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Відповідно зазначеного Закону передбачена виплата допомоги за рахунок коштів відповідної субвенції, з державного бюджету місцевими бюджетами у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом
Позивач вважає що дії відповідача не відповідають вимогам ст.43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» порушують її конституційні права.
Тому як, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007року за Конституційним поданням 46 депутатів про соціальні гарантії громадян, визнано такими, що не відповідають Конституції України ч.2 ст.56, п7 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Таким чином допомога повинна була сплачуватися в розмірах встановлених ст.43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст. 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» - виходячи з прожиткового мінімуму, в порядку передбаченому п.2,6 Постанови КМ України №13 від 11.01.2007року згідно якого виплату допомоги проводять структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації або проживання застрахованої особи.
Вона письмово звернулась до відповідача, який відмовив їй в перерахунку допомоги за 2007рік, тому просить зобов»язати відповідача здійснити перерахунок та виплату заборгованості по допомозі.
Представник відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської у місті ради в судове засідання не з»явився, надала до суду письмові заперечення, вказує, що позивачці в повному обсязі і в строк проводились виплати згідно ст.56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік», та п.9 «Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам застрахованим в системі загальнообов»язкового соціального страхування», затвердженого Постановою КМ України №13 від 11.01.2007року, яким встановлений розмір допомоги що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривен, для незастрахованих осіб, та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Після визнання неконституційним положень Закону змін до Порядку призначення внесено не було.
Судом встановлені обставини справі та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про народження дитини позивачки, ОСОБА_3, народилась 10 листопада 2006року (а.с.6). Згідно довідки про виплати, позивач дійсно перебуває на обліку в ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської у місті ради м.Кривого Рогу Дніпропетровської області. Відповідачем була призначена позивачу допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв»язку з чим відповідачем здійснювались виплати по допомозі з 01.04.2007 року – а.с.5.
На звернення ОСОБА_1 до відповідача про перерахування та виплати суми недорахованої допомоги по допомозі, відповідач листом від 26.12.2008року №4552, було відмовлено виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, посилаючись на ст.56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та п.9 «Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам застрахованим в системі загальнообов»язкового державного страхування», затвердженою Постановою КМ України №13 від 11.01.2007 року – а.с.5,6.
Згідно ст.43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст.71 п.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст.ст.41,43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та ст.56 вказаного Закону було встановлено обмеження суми допомоги, яка встановлена в розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, та середньомісячним сукупним доход сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривен для незастрахованих осіб, та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Але рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року за конституційним поданням 46 народних депутатів про соціальні гарантії громадян, визнано такими, що не відповідають Конституції України ст.56, п.7 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Постановою КМ України №13 від 11.01.2007 року «Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам застрахованим в системі загальнообов»язкового державного страхування» - п.9, також передбачено обмеження суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, посилання відповідача на норми ст.,ст.56,71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік» на положення постанови Кабінету Міністрів України №13 від 11.01.2007 року, є безпідставним.
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів, посилання представника позивача на положення ст.ст.41,43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та на наказ Міністерства праці та політики України №453 від 06.12.2006 року про передачу функцій призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку від Фонду до органів праці та соціального захисту населення, є обґрунтованим, тому слід визнати відмову відповідача в перерахуванні допомоги, протиправною.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та становить: з 01 квітня 2007року – 561грн., щомісяця, з першого жовтня 2007 року – 568гривен.
Як встановлено, позивачка в 2007 році отримувала допомогу в меншому ніж передбачено Законом в розмірі: 123,05 гривни за квітень, 135,01 за травень, 129,03 за червень, липень, 132,64гривни за серпень, вересень, 130,64 гривен за жовтень, 140,05гривен за листопад, 144,10 гривен за грудень.
Але суд не може погодитись з твердженням позивачки в частині, що відповідач повинен був здійснюватись виплати відповідно прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.04.2007 року по 01.10.2007 року в розмірі 561грн., щомісяця, та з 01.10.2007року по 01.01.2008 рік 568гривен, оскільки ст.43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» не визначено конкретного розміру прожиткового мінімуму. Відповідно до ст.43 вказаного Закону, допомога жінці надається у зв»язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку, розмір якої визначено у ст.15 Закону України « Про державну допомогу сім»ям з дітьми», тому суд вважає дорахування та виплати повинні здійснюватись у відповідності зі ст.15 вказаного Закону, як спеціальною нормою, що регулює спірні правовідносини в частині розміру допомоги яка надається жінці у зв»язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Тому суд вважає за необхідне зобов»язати відповідача призначити, донарахувати та виплатити позивачці недоотриману нею допомогу, виходячи з прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6 років з 09.07.2007 року у розмірі 463 грн., з 01.10.2007 року по 31.12.2007 р. у розмірі 470грн., за відрахуванням отриманих позивачкою сум допомоги у розмірі: 129,03 за липень, 132,64гривни за серпень, вересень, 130 гривен за жовтень, 140,05гривен за листопад, 106,91 гривен за грудень з моменту набрання законної сили рішення Конституційного Суду України №6-рп від 9 липня 2007року, тому як в п еріод виникнення спірних правовідносин з 01.04.2007р. про перерахунок допомоги, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір допомоги по догляду за дитиною.
На підставі ст.124 Конституції України, ст.43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст..62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», керуючись ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в перерахунку та виплаті з 09 липня 2007 року ОСОБА_1 сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Зобов»язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету і Тернівської у місті ради м.Кривого Рогу Дніпропетровської області призначити, донарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоотриману державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6 років на час її виплати у період з 09 липня 2007року по 31 грудня 2007 року включно.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судовий збір по справі провести за рахунок держави.
Постанова суду набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України, може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
СУДДЯ:
Відповідно до ст..65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» встановлено прожитковий мінімум з 1 січня 2006 року – 350 гривен, з 1 квітня 2006року – 358 гривен. з 1 жовтня 2006року – 366гривен. Відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність, встановлюється на рівні: з 1 січня — 380 гривень, з 1 квітня — 406 гривень, з 1 жовтня — 411 гривень.
Разом з тим, порядок обчислення та призначення пенсій регламентується і урядовими нормативно-правовими актами. Так згідно Постанови КМУ «Про збільшення розміру пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської Катастрофи» №1293 від 27.12.2005 року було передбачено підвищення раніше призначених пенсій в 2,5-3,5 рази без урахування надбавок, підвищень та додаткових пенсій, при цьому розмір пенсії не може бути нижчим для інвалідів другої групи за 467 гривен. Згідно Постанови КМУ «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів держбюджету» №1 від 02.01.2002 року розрахунок додаткової пенсії, призначеною відповідно до ч.4 ст.54 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проводиться виходячи з розміру 19грн.91коп.
Таким чином, вищенаведені нормативно – правові акти – Закони України та урядові нормативно-правові акти, які регулюють порядок обчислення та призначення пенсій є суперечливими. При цьому судом враховується що відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Тому виходячи з засад пріоритетності законів над урядовими нормативно правовими актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягає застосуванню ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильскої катастрофи. Частина 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ст.65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а не постанова Кабінету міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» №1 від 03.01.2002 року
Таким чином, починаючи з 15.11.2007 року, позивачу мали бути здійснюватись виплати щомісяця, однак п. 12 статті 71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія норм закону, які передбачали вищевказані виплати, була призупинена.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № б- рп від 9 липня 2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 3О, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають конституції (є неконституційними) положення п.12, статті 71, статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими встановлено, що на 2007 рік зупиняють дію положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», де зазначено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 року дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України на 2007 рік дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено Законами України, не відповідає статтям 1,3, частини другою ст..6, частині другій ст..8, частині другій ст..19, статтям 21, 22 пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій ст..95 Конституції України.
Відповідно до ст..125 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Крім того, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в наступних підстав. Згідно зі ст..8 Конституції України, Конституція має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Саме тому суд дійшов висновку про неприпустимість при встановленні розміру державної соціальної підтримки дітей війни виходити з положень Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким виплата державної соціальної підтримки передбачена у значно менших розмірах, оскільки Конституція України має вищу юридичну силу порівняно з іншими Законами України.
Згідно з ч.2 ст3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно – правовими актами.
Відповідно до ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Позивач 15.11.2007 року звернувся до відповідача з заявою про нарахування доплати до пенсії в передбаченому законом розмірі, однак отримав відповідь про те що підвищення органами Пенсійного фонду України пенсій дітям війки буде можливим після визначення на законодавчому рівні розміру мінімальної пенсії для обчислення цього підвищення, суд дійшов до висновку, що заперечення відповідача про відсутність визначеного на законодавчому рівні розміру мінімальної пенсії для задоволення вимог позивача до уваги суду взяти не можна, оскільки доказів про відсутність визначеного на законодавчому рівні розміру мінімальної пенсії суду не надано.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей відповідних законів, що визнані неконституційними, а також, що рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 12, 17, 69, 94, 158, 160-163, 167, 170, 186 КАС України, ст-ст.1,3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_4 - задовольнити.
Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у вигляді невиплати пенсії ОСОБА_4 у розмірах що передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни".
Зобов'язати управління пенсійного фонду України у Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області під вищит и ОСОБА_4 пенсію відповідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни", починаючи» з 15 листопада 2007р. та здійснювати подальшу виплату пенсії у розмірах передбачених законом.
Постанова суду може бути оскаржена у апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення постанови шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови до адміністративного суду апеляційної інстанції через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ: