Справа 2-6592/08
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2008 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі головуючого судді Ференчук О.В.
при секретарі Кобилкіної К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 10 жовтня 2008 року звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов і пояснив, що з жовтня 1983 року і до травня 1995 року працював на різних посадах підприємства вугільної промисловості України шахті “Олександрівська” Виробничого об'єднання “Орджонікідзевугілля” у шкідливих умовах праці на підземних роботах. Так у 2002 році у нього вперше було встановлено професійне захворювання – хронічний бронхіт і 30 січня 2003 року МСЕК вперше встановлено 30% втрати професійної по вібраційній хворобі і призначена третя група інвалідності.
У зв`язку з наявним профзахворюванням він вимушений регулярно звертатися за медичною допомогою до лікувальних установ, постійно приймає ліки, переживає фізичну біль та страждання, відчуває діскомфорт, його не покидає відчуття власної неповноцінності, був порушений його звичний устрій життя, переживає моральні страждання, оскільки не може вести повноцінне життя и вимагає від нього надання додаткових зусиль для організації життя, йому важко утримувати сім`ю. Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності у сумі 100 000 грн.
Представник відповідача – виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнала, вважає, що для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЄК про заподіяння такої шкоди, якого у позивача не має. Також пояснив, що позивач не надав доказів понесених моральних страждань. Крім того, в обгрунтування своїх заперечень посилається на Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, згідно якого дію абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону зупинено з метою приведення окремих норм у відповідність з цим законом.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час з 1983 року до 1995 року працював на підприємстві вугільної промисловості де здобув професійне захворювання – хронічний бронхіт. МСЄК від 30 січня 2003 року позивачу встановлено вперше 30% втрати професійної працездатності і були призначені страхові виплати, які сплачує відповідач.
Згідно ст. 34 Закону України “Про загальнообов1язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов`язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Зазначена норма закону не містить будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Посилання відповідача на те що позивач не має висновку медичного органу щодо завдання йому моральної шкоди є безпідставними, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року за конституційним поданням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообов1язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) положення ч.3 ст. 34 зазначеного Закону треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку – лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.
Таким чином, внаслідок професійного захворювання, здобутого внаслідок шкідливих умов праці на виробництві ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров1`я, порушенні його нормальних життєвих зв`язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача, щодо зупинення дії у 2006 році абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд також вважає безпідставними, оскільки Закон України “ Про державний бюджет України на 2006 рік” не містить заборони, щодо винесення рішення судами України про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сум моральної шкоди.
Разом з тим, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди – 20 000 грн. занадто велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності по професійним захворюванням – 30, конкретних обставин справи, а також беручи до уваги, що позивач на теперішній час не працює, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 9000 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 214, 215 ЦПК України, ст. 9 Закону України “ Про охорону праці”, ст. ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 9000 (дев`ять тисяч) грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана у Єнакіївській міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Ференчук
Справа 2-673/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 лютого 2009 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі головуючого судді Ференчук О.В.
при секретарі Кобилкіної К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_2 27 січня 2009 року звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов і пояснив, що з серпня 1974 року і по січень 2009 року працював на різних посадах підприємства вугільної промисловості України шахті “Булавинська” Виробничого об'єднання “Орджонікідзевугілля” у шкідливих умовах праці на підземних роботах. Так у 2002 році у нього вперше було встановлено професійне захворювання – вібраційна хвороба і 3 жовтня 2002 року МСЕК вперше встановлено 35% втрати професійної працездатності по вібраційній хворобі і призначена третя група інвалідності.
У зв`язку з наявним профзахворюванням він вимушений регулярно звертатися за медичною допомогою до лікувальних установ, постійно приймає ліки, переживає фізичну біль та страждання, відчуває діскомфорт, його не покидає відчуття власної неповноцінності, був порушений його звичний устрій життя, переживає моральні страждання, оскільки не може вести повноцінне життя и вимагає від нього надання додаткових зусиль для організації життя, йому важко утримувати сім`ю. Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності у сумі 45 000 грн.
Представник відповідача – виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнала, вважає, що для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЄК про заподіяння такої шкоди, якого у позивача не має. Також пояснив, що позивач не надав доказів понесених моральних страждань. Крім того, в обгрунтування своїх заперечень посилається на Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, згідно якого дію абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону зупинено з метою приведення окремих норм у відповідність з цим законом.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час з 1974 року до 2009 року працював на підприємстві вугільної промисловості де здобув професійне захворювання – вібраційну хворобу. МСЄК від 3 жовтня 2002 року позивачу встановлено вперше 35% втрати професійної працездатності і були призначені страхові виплати, які сплачує відповідач.
Згідно ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов`язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Зазначена норма закону не містить будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Посилання відповідача на те що позивач не має висновку медичного органу щодо завдання йому моральної шкоди є безпідставними, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року за конституційним поданням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) положення ч.3 ст. 34 зазначеного Закону треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку – лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.
Таким чином, внаслідок професійного захворювання, здобутого внаслідок шкідливих умов праці на виробництві ОСОБА_2 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, порушенні його нормальних життєвих зв`язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача, щодо зупинення дії у 2006 році абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд також вважає безпідставними, оскільки Закон України “ Про державний бюджет України на 2006 рік” не містить заборони, щодо винесення рішення судами України про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сум моральної шкоди.
Разом з тим, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди – 45 000 грн. занадто велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності по професійним захворюванням – 35%, конкретних обставин справи, а також беручи до уваги, що позивач на теперішній час не працює, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 10500 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 214, 215 ЦПК України, ст. 9 Закону України “ Про охорону праці”, ст. ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 10500 (десять тисяч п’ятсот) грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано у Єнакіївській міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Ференчук
Справа 2-782/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 березня 2009 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі головуючого судді Ференчук О.В.
при секретарі Кобилкіної К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_3 3 лютого 2009 року звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов і пояснив, що протягом 26 років працював на різних посадах підприємств вугільної промисловості України - шахтах «Красний Профінтерн», «Красний Октябрь» Виробничого об'єднання “Орджонікідзевугілля” у шкідливих умовах праці на підземних роботах. Так у вересні 2003 року у нього вперше було встановлено професійне захворювання – хронічний бронхіт і 13 листопада 2003 року МСЕК вперше встановлено 30% втрати професійної працездатності по хронічному бронхіту і призначена третя група інвалідності.
У зв`язку з наявним профзахворюванням він вимушений регулярно звертатися за медичною допомогою до лікувальних установ, постійно приймає ліки, переживає фізичну біль та страждання, відчуває діскомфорт, його не покидає відчуття власної неповноцінності, був порушений його звичний устрій життя, переживає моральні страждання, оскільки не може вести повноцінне життя и вимагає від нього надання додаткових зусиль для організації життя, йому важко утримувати сім`ю. Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності у сумі 100 000 грн.
Представник відповідача – виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнала, вважає, що для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЄК про заподіяння такої шкоди, якого у позивача не має. Також пояснив, що позивач не надав доказів понесених моральних страждань. Крім того, в обгрунтування своїх заперечень посилається на Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, згідно якого дію абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону зупинено з метою приведення окремих норм у відповідність з цим законом.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час з 1984 року і по 2003 рік працював на підприємстві вугільної промисловості де здобув професійне захворювання – хронічний бронхіт. МСЄК від 13 листопада 2003 року позивачу встановлено вперше 30 втрати професійної працездатності і були призначені страхові виплати, які сплачує відповідач.
Згідно ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов`язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Зазначена норма закону не містить будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Посилання відповідача на те що позивач не має висновку медичного органу щодо завдання йому моральної шкоди є безпідставними, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року за конституційним поданням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) положення ч.3 ст. 34 зазначеного Закону треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку – лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.
Таким чином, внаслідок професійного захворювання, здобутого внаслідок шкідливих умов праці на виробництві ОСОБА_3 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, порушенні його нормальних життєвих зв`язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача, щодо зупинення дії у 2006 році абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд також вважає безпідставними, оскільки Закон України “ Про державний бюджет України на 2006 рік” не містить заборони, щодо винесення рішення судами України про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сум моральної шкоди.
Разом з тим, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди – 100 000 грн. занадто велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності по професійним захворюванням – 30%, конкретних обставин справи, а також беручи до уваги, що позивач на теперішній час працює, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 9000 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 214, 215 ЦПК України, ст. 9 Закону України “ Про охорону праці”, ст. ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у сумі 9000 (дев’ять) грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано у Єнакіївській міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Ференчук
Справа 2-782/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 березня 2009 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі головуючого судді Ференчук О.В.
при секретарі Кобилкіної К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_3 3 лютого 2009 року звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов і пояснив, що протягом 26 років працював на різних посадах підприємств вугільної промисловості України - шахтах «Красний Профінтерн», «Красний Октябрь» Виробничого об'єднання “Орджонікідзевугілля” у шкідливих умовах праці на підземних роботах. Так у вересні 2003 року у нього вперше було встановлено професійне захворювання – хронічний бронхіт і 13 листопада 2003 року МСЕК вперше встановлено 30% втрати професійної працездатності по хронічному бронхіту і призначена третя група інвалідності.
У зв`язку з наявним профзахворюванням він вимушений регулярно звертатися за медичною допомогою до лікувальних установ, постійно приймає ліки, переживає фізичну біль та страждання, відчуває діскомфорт, його не покидає відчуття власної неповноцінності, був порушений його звичний устрій життя, переживає моральні страждання, оскільки не може вести повноцінне життя и вимагає від нього надання додаткових зусиль для організації життя, йому важко утримувати сім`ю. Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності у сумі 100 000 грн.
Представник відповідача – виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнала, вважає, що для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЄК про заподіяння такої шкоди, якого у позивача не має. Також пояснив, що позивач не надав доказів понесених моральних страждань. Крім того, в обгрунтування своїх заперечень посилається на Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, згідно якого дію абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону зупинено з метою приведення окремих норм у відповідність з цим законом.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час з 1984 року і по 2003 рік працював на підприємстві вугільної промисловості де здобув професійне захворювання – хронічний бронхіт. МСЄК від 13 листопада 2003 року позивачу встановлено вперше 30 втрати професійної працездатності і були призначені страхові виплати, які сплачує відповідач.
Згідно ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов`язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Зазначена норма закону не містить будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Посилання відповідача на те що позивач не має висновку медичного органу щодо завдання йому моральної шкоди є безпідставними, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року за конституційним поданням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) положення ч.3 ст. 34 зазначеного Закону треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку – лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.
Таким чином, внаслідок професійного захворювання, здобутого внаслідок шкідливих умов праці на виробництві ОСОБА_3 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, порушенні його нормальних життєвих зв`язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача, щодо зупинення дії у 2006 році абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд також вважає безпідставними, оскільки Закон України “ Про державний бюджет України на 2006 рік” не містить заборони, щодо винесення рішення судами України про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сум моральної шкоди.
Разом з тим, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди – 100 000 грн. занадто велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності по професійним захворюванням – 30%, конкретних обставин справи, а також беручи до уваги, що позивач на теперішній час працює, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 9000 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 214, 215 ЦПК України, ст. 9 Закону України “ Про охорону праці”, ст. ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у сумі 9000 (дев’ять тисяч) грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано у Єнакіївській міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Ференчук
Справа 2-816/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2009 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі головуючого судді Ференчук О.В.
при секретарі Кобилкіної К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_4 5 лютого 2009 року звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов і пояснив, що з листопада 1977 працював на різних посадах підприємства вугільної промисловості України – шахті «Булавинська» Виробничого об'єднання “Орджонікідзевугілля” у шкідливих умовах праці на підземних роботах. Так у лютому 2003 року у нього вперше було встановлено професійне захворювання – хронічна вертеброгенна попереково-кресцова радикулопатія і 22 квітня 2003 року МСЕК вперше встановлено 45% втрати професійної працездатності по хронічній радикулопатії і призначена третя група інвалідності.
У зв`язку з наявним профзахворюванням він вимушений регулярно звертатися за медичною допомогою до лікувальних установ, постійно приймає ліки, переживає фізичну біль та страждання, відчуває діскомфорт, його не покидає відчуття власної неповноцінності, був порушений його звичний устрій життя, переживає моральні страждання, оскільки не може вести повноцінне життя и вимагає від нього надання додаткових зусиль для організації життя, йому важко утримувати сім`ю. Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності у сумі 100 000 грн.
Представник відповідача – виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнала, вважає, що для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЄК про заподіяння такої шкоди, якого у позивача не має. Також пояснив, що позивач не надав доказів понесених моральних страждань. Крім того, в обгрунтування своїх заперечень посилається на Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, згідно якого дію абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону зупинено з метою приведення окремих норм у відповідність з цим законом.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час з 1977 року і по теперішній час працює на підприємстві вугільної промисловості де здобув професійне захворювання – хронічну радикулопатію. МСЄК від 22 квітня 2003 року позивачу встановлено вперше 45 втрати професійної працездатності і були призначені страхові виплати, які сплачує відповідач.
Згідно ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов`язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Зазначена норма закону не містить будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Посилання відповідача на те що позивач не має висновку медичного органу щодо завдання йому моральної шкоди є безпідставними, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року за конституційним поданням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) положення ч.3 ст. 34 зазначеного Закону треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку – лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.
Таким чином, внаслідок професійного захворювання, здобутого внаслідок шкідливих умов праці на виробництві ОСОБА_4 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, порушенні його нормальних життєвих зв`язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача, щодо зупинення дії у 2006 році абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд також вважає безпідставними, оскільки Закон України “ Про державний бюджет України на 2006 рік” не містить заборони, щодо винесення рішення судами України про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сум моральної шкоди.
Разом з тим, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди – 100 000 грн. занадто велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності по професійним захворюванням – 45%, конкретних обставин справи, а також беручи до уваги, що позивач на теперішній час працює, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 13500 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 214, 215 ЦПК України, ст. 9 Закону України “ Про охорону праці”, ст. ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у сумі 13500 (тринадцять тисяч п’ятсот ) грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано у Єнакіївській міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Ференчук
Справа 2-895/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2009 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі головуючого судді Ференчук О.В.
при секретарі Кобилкіної К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_5 13 лютого 2009 року звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов і пояснив, що протягом 41 року працював на різних посадах підприємства вугільної промисловості України – шахтах Виробничого об'єднання “Орджонікідзевугілля” у шкідливих умовах праці на підземних роботах. Так у січні 2003 року у нього вперше було встановлено професійне захворювання – хронічний бронхіт і 27 лютого 2003 року МСЕК вперше встановлено 25% втрати професійної працездатності по хронічному бронхіту.
У зв`язку з наявним профзахворюванням він вимушений регулярно звертатися за медичною допомогою до лікувальних установ, постійно приймає ліки, переживає фізичну біль та страждання, відчуває діскомфорт, його не покидає відчуття власної неповноцінності, був порушений його звичний устрій життя, переживає моральні страждання, оскільки не може вести повноцінне життя и вимагає від нього надання додаткових зусиль для організації життя, йому важко утримувати сім`ю. Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності у сумі 100 000 грн.
Представник відповідача – виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнала, вважає, що для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЄК про заподіяння такої шкоди, якого у позивача не має. Також пояснив, що позивач не надав доказів понесених моральних страждань. Крім того, в обгрунтування своїх заперечень посилається на Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, згідно якого дію абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону зупинено з метою приведення окремих норм у відповідність з цим законом.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час з 1963 року і по 2004 рік працював на підприємствах вугільної промисловості де здобув професійне захворювання – хронічний бронхіт. МСЄК від 27 лютого 2003 року позивачу встановлено вперше 25 втрати професійної працездатності по хронічному бронхіту і були призначені страхові виплати, які сплачує відповідач.
Згідно ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов`язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Зазначена норма закону не містить будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Посилання відповідача на те що позивач не має висновку медичного органу щодо завдання йому моральної шкоди є безпідставними, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року за конституційним поданням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) положення ч.3 ст. 34 зазначеного Закону треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку – лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.
Таким чином, внаслідок професійного захворювання, здобутого внаслідок шкідливих умов праці на виробництві ОСОБА_5 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, порушенні його нормальних життєвих зв`язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача, щодо зупинення дії у 2006 році абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд також вважає безпідставними, оскільки Закон України “ Про державний бюджет України на 2006 рік” не містить заборони, щодо винесення рішення судами України про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сум моральної шкоди.
Разом з тим, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди – 100 000 грн. занадто велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності по професійним захворюванням – 25%, конкретних обставин справи, а також беручи до уваги, що позивач на теперішній час не працює, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 7500 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 214, 215 ЦПК України, ст. 9 Закону України “ Про охорону праці”, ст. ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_5 задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у сумі 7500 (сім тисяч п’ятсот ) грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано у Єнакіївській міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Ференчук
Справа 2-967/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
7 квітня 2009 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі головуючого судді Ференчук О.В.
при секретарі Кобилкіної К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_6 19 лютого 2009 року звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов і пояснив, що під час виконання своїх трудових обов’язків на шахті ім. «Карла Маркса» Виробничого об’єднання «Орджонікідзевугілля» 20 червня 2003 року з ним стався нещасний випадок на підприємстві. 7 листопада 2003 року МСЕК вперше встановлено 60% втрати професійної працездатності і надана ІІІ група інвалідності.
У зв`язку з наявною травмою він вимушений регулярно звертатися за медичною допомогою до лікувальних установ, постійно приймає ліки, переживає фізичну біль та страждання, відчуває діскомфорт, його не покидає відчуття власної неповноцінності, був порушений його звичний устрій життя, переживає моральні страждання, оскільки не може вести повноцінне життя и вимагає від нього надання додаткових зусиль для організації життя, йому важко утримувати сім`ю. Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок травми, яка потягла втрату працездатності у сумі 100 000 грн.
Представник відповідача – виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнав, вважає, що для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЄК про заподіяння такої шкоди, якого у позивача не має. Також пояснив, що позивач не надав доказів понесених моральних страждань. Крім того, в обгрунтування своїх заперечень посилається на Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, згідно якого дію абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону зупинено з метою приведення окремих норм у відповідність з цим законом.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час з 1981 року працював на підприємстві вугільної промисловості шахті імені Карла Маркса ДП «Орджонікідзевугілля», де був травмований. МСЄК від 7 листопада 2003 року позивачу встановлено вперше 60% втрати професійної працездатності і були призначені страхові виплати, які сплачує відповідач.
Згідно ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов`язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Зазначена норма закону не містить будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Посилання відповідача на те що позивач не має висновку медичного органу щодо завдання йому моральної шкоди є безпідставними, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року за конституційним поданням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) положення ч.3 ст. 34 зазначеного Закону треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку – лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.
Таким чином, внаслідок травми, отриманої на виробництві, ОСОБА_6 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, порушенні його нормальних життєвих зв`язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача, щодо зупинення дії у 2006 році абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд також вважає безпідставними, оскільки Закон України “ Про державний бюджет України на 2006 рік” не містить заборони, щодо винесення рішення судами України про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сум моральної шкоди.
Разом з тим, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди – 100 000 грн. занадто велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності по травмі – 60%, конкретних обставин справи, а також беручи до уваги, що позивач на теперішній час не працює, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 18000 грн.
Згідно з ч.3 ст. 81 ЦПК України після розгляду справи судом покладаються на сторони витрати на інформаційно-технічне забезпечення.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 214, 215 ЦПК України, ст. 9 Закону України “ Про охорону праці”, ст. ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у сумі 18000 (вісімнадцять тисяч) грн.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 7 (сім) грн. 50 коп.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано у Єнакіївській міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія вірна
Суддя: О.В. Ференчук
РІШЕННЯ НАБРАЛО ЧИННОСТІ 17 ЧЕРВНЯ 2009 Р.
Вірно
Суддя: О.В. Ференчук
Справа 2-126409
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 квітня 2009 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі головуючого судді Ференчук О.В.
при секретарі Кобилкіної К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_7 5 березня 2009 року звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов і пояснив, що протягом 26 років працював на різних посадах підприємства вугільної промисловості України – шахтах Виробничого об'єднання “Орджонікідзевугілля” у шкідливих умовах праці на підземних роботах. Так у січні 2005 року у нього вперше було встановлено професійне захворювання – антрако-сілікатоз і 17 лютого 2005 року МСЕК вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності по антрако-сілікатозу та встановлено ІІІ групу інвалідності.
У зв`язку з наявним профзахворюванням він вимушений регулярно звертатися за медичною допомогою до лікувальних установ, постійно приймає ліки, переживає фізичну біль та страждання, відчуває діскомфорт, його не покидає відчуття власної неповноцінності, був порушений його звичний устрій життя, переживає моральні страждання, оскільки не може вести повноцінне життя и вимагає від нього надання додаткових зусиль для організації життя, йому важко утримувати сім`ю. Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності у сумі 100 000 грн.
Представник відповідача – виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнала, вважає, що для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЄК про заподіяння такої шкоди, якого у позивача не має. Також пояснив, що позивач не надав доказів понесених моральних страждань. Крім того, в обгрунтування своїх заперечень посилається на Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, згідно якого дію абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону зупинено з метою приведення окремих норм у відповідність з цим законом.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час з 1963 року і по 2004 рік працював на підприємствах вугільної промисловості де здобув професійне захворювання – хронічний бронхіт. МСЄК від 27 лютого 2003 року позивачу встановлено вперше 25 втрати професійної працездатності по хронічному бронхіту і були призначені страхові виплати, які сплачує відповідач.
Згідно ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов`язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Зазначена норма закону не містить будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Посилання відповідача на те що позивач не має висновку медичного органу щодо завдання йому моральної шкоди є безпідставними, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року за конституційним поданням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) положення ч.3 ст. 34 зазначеного Закону треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку – лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.
Таким чином, внаслідок професійного захворювання, здобутого внаслідок шкідливих умов праці на виробництві ОСОБА_7 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, порушенні його нормальних життєвих зв`язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача, щодо зупинення дії у 2006 році абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд також вважає безпідставними, оскільки Закон України “ Про державний бюджет України на 2006 рік” не містить заборони, щодо винесення рішення судами України про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сум моральної шкоди.
Разом з тим, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди – 100 000 грн. занадто велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності по професійним захворюванням – 40%, конкретних обставин справи, а також беручи до уваги, що позивач на теперішній час не працює, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 12000 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 214, 215 ЦПК України, ст. 9 Закону України “ Про охорону праці”, ст. ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_7 задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве на користь ОСОБА_7 моральну шкоду у сумі 12000 (дванадцять тисяч) грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано у Єнакіївській міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Ференчук
Справа 2-1652/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 травня 2009 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі головуючого судді Ференчук О.В.
при секретарі Іпатової Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_8 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_8 8 квітня 2009 року звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов і пояснив, що під час виконання своїх трудових обов’язків на шахті «Єнакієвська» Виробничого об’єднання «Орджонікідзевугілля» у шкідливих умовах праці на підземних роботах. Так у червні 2002 року у нього вперше було встановлено професійне захворювання - - вібраційна хвороба і 25 липня 2002 року МСЕК вперше встановлено 25% втрати професійної працездатності і надана ІІІ група інвалідності.
У зв`язку з наявною травмою він вимушений регулярно звертатися за медичною допомогою до лікувальних установ, постійно приймає ліки, переживає фізичну біль та страждання, відчуває діскомфорт, його не покидає відчуття власної неповноцінності, був порушений його звичний устрій життя, переживає моральні страждання, оскільки не може вести повноцінне життя и вимагає від нього надання додаткових зусиль для організації життя, йому важко утримувати сім`ю. Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності у сумі 100 000 грн.
Представник відповідача – виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнала, вважає, що для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЄК про заподіяння такої шкоди, якого у позивача не має. Також пояснив, що позивач не надав доказів понесених моральних страждань. Крім того, в обгрунтування своїх заперечень посилається на Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, згідно якого дію абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону зупинено з метою приведення окремих норм у відповідність з цим законом.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час з 1983 року і по 2002 рік працював на підприємстві вугільної промисловості шахті «Єнакіївська» ДП «Орджонікідзевугілля». МСЄК від 25 липня 2002 року позивачу встановлено вперше 25% втрати професійної працездатності і були призначені страхові виплати, які сплачує відповідач.
Згідно ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов`язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Зазначена норма закону не містить будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Посилання відповідача на те що позивач не має висновку медичного органу щодо завдання йому моральної шкоди є безпідставними, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року за конституційним поданням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) положення ч.3 ст. 34 зазначеного Закону треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку – лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.
Таким чином, внаслідок професійного захворювання, здобутого внаслідок шкідливих умов праці на виробництві ОСОБА_8 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, порушенні його нормальних життєвих зв`язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача, щодо зупинення дії у 2006 році абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд також вважає безпідставними, оскільки Закон України “ Про державний бюджет України на 2006 рік” не містить заборони, щодо винесення рішення судами України про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сум моральної шкоди.
Разом з тим, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди – 25 000 грн. занадто велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності по професійним захворюванням – 25%, конкретних обставин справи, а також беручи до уваги, що позивач на теперішній час працює, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 7500 грн.
Згідно з ч.3 ст. 81 ЦПК України після розгляду справи судом покладаються на сторони витрати на інформаційно-технічне забезпечення.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 214, 215 ЦПК України, ст. 9 Закону України “ Про охорону праці”, ст. ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_8 задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве на користь ОСОБА_8 моральну шкоду у сумі 7500 (сім тисяч п’ятсот ) грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано у Єнакіївській міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя /Підпис/ ОСОБА_9
Копія вірна
Суддя О.В. Френчук
РІШЕННЯ НАБРАЛО ЧИННОСТІ 29 ЛИПНЯ 2009 РОКУ
Вірно
Суддя О.В. Ференчук
Справа 2-1669/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2009 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі головуючого судді Ференчук О.В.
при секретарі Іпатової Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_10 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_10 9 квітня 2009 року звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов і пояснив, що під час виконання своїх трудових обов’язків на вугільних підприємствах Виробничого об’єднання «Орджонікідзевугілля» у шкідливих умовах праці на підземних роботах. Так у березні 2004 року у нього вперше було встановлено професійне захворювання - - вібраційна хвороба і 6 травня 2004 року МСЕК вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню – вібраційна хвороба- і надана ІІІ група інвалідності, 14 квітня 2005 року вперше МСЕК вперше встановлено 25% по професійному захворюванню – хронічний бронхіт.
У зв`язку з наявною травмою він вимушений регулярно звертатися за медичною допомогою до лікувальних установ, постійно приймає ліки, переживає фізичну біль та страждання, відчуває діскомфорт, його не покидає відчуття власної неповноцінності, був порушений його звичний устрій життя, переживає моральні страждання, оскільки не може вести повноцінне життя и вимагає від нього надання додаткових зусиль для організації життя, йому важко утримувати сім`ю. Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності у сумі 100 000 грн.
Представник відповідача – виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнала, вважає, що для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЄК про заподіяння такої шкоди, якого у позивача не має. Також пояснив, що позивач не надав доказів понесених моральних страждань. Крім того, в обгрунтування своїх заперечень посилається на Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, згідно якого дію абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону зупинено з метою приведення окремих норм у відповідність з цим законом.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий працював на підприємствах вугільної промисловості ДП «Орджонікідзевугілля». МСЄК від 6 травня 2004 року позивачу встановлено вперше 40% втрати професійної працездатності та від 14 квітня 2005 року – 25% і були призначені страхові виплати, які сплачує відповідач.
Згідно ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов`язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Зазначена норма закону не містить будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Посилання відповідача на те що позивач не має висновку медичного органу щодо завдання йому моральної шкоди є безпідставними, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року за конституційним поданням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) положення ч.3 ст. 34 зазначеного Закону треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку – лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.
Таким чином, внаслідок професійного захворювання, здобутого внаслідок шкідливих умов праці на виробництві ОСОБА_11 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, порушенні його нормальних життєвих зв`язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача, щодо зупинення дії у 2006 році абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд також вважає безпідставними, оскільки Закон України “ Про державний бюджет України на 2006 рік” не містить заборони, щодо винесення рішення судами України про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сум моральної шкоди.
Разом з тим, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди – 25 000 грн. занадто велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності по професійним захворюванням – 40% та 25%, конкретних обставин справи, а також беручи до уваги, що позивач на теперішній час не працює, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 19500 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 214, 215 ЦПК України, ст. 9 Закону України “ Про охорону праці”, ст. ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_10 задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве на користь ОСОБА_10 моральну шкоду у сумі 19500(дев’ятнадцять тисяч п’ятсот ) грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано у Єнакіївській міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Ференчук
Справа 2-1676/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2009 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі головуючого судді Ференчук О.В.
при секретарі Іпатової Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_12 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_13 9 квітня 2009 року звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов і пояснив, що під час виконання своїх трудових обов’язків на сумісному українсько-швейцарському підприємстві ТОВ «Метален» 2 січня 2005 року з ним стався нещасний випадок на підприємстві. 14 квітня 2005 року МСЕК вперше встановлено 45% втрати професійної працездатності і надана ІІІ група інвалідності.
У зв`язку з наявною травмою він вимушений регулярно звертатися за медичною допомогою до лікувальних установ, постійно приймає ліки, переживає фізичну біль та страждання, відчуває діскомфорт, його не покидає відчуття власної неповноцінності, був порушений його звичний устрій життя, переживає моральні страждання, оскільки не може вести повноцінне життя и вимагає від нього надання додаткових зусиль для організації життя, йому важко утримувати сім`ю. Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності у сумі 100 000 грн.
Представник відповідача – виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнала, вважає, що для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЄК про заподіяння такої шкоди, якого у позивача не має. Також пояснив, що позивач не надав доказів понесених моральних страждань. Крім того, в обгрунтування своїх заперечень посилається на Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, згідно якого дію абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону зупинено з метою приведення окремих норм у відповідність з цим законом.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з березня 2001 року і по листопад 2005 року працював у ТОВ «Метален», де був травмований. МСЄК від 14 квітня 2005 року позивачу встановлено вперше 45% втрати професійної працездатності і були призначені страхові виплати, які сплачує відповідач.
Згідно ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов`язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Зазначена норма закону не містить будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Посилання відповідача на те що позивач не має висновку медичного органу щодо завдання йому моральної шкоди є безпідставними, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року за конституційним поданням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) положення ч.3 ст. 34 зазначеного Закону треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку – лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.
Таким чином, внаслідок професійного захворювання, здобутого внаслідок шкідливих умов праці на виробництві ОСОБА_12 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, порушенні його нормальних життєвих зв`язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача, щодо зупинення дії у 2006 році абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд також вважає безпідставними, оскільки Закон України “ Про державний бюджет України на 2006 рік” не містить заборони, щодо винесення рішення судами України про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сум моральної шкоди.
Разом з тим, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди – 100 000 грн. занадто велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності по професійним захворюванням – 45%, конкретних обставин справи, а також беручи до уваги, що позивач на теперішній час не працює, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 14000 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 214, 215 ЦПК України, ст. 9 Закону України “ Про охорону праці”, ст. ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_12 задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве на користь ОСОБА_12 моральну шкоду у сумі 14000 (чотирнадцять тисяч) грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано у Єнакіївській міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Ференчук
Справа 2-1740/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 червня 2009 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі головуючого судді Ференчук О.В.
при секретарі Іпатової Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_14 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_14 14 квітня 2009 року звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов і пояснив, що під час виконання своїх трудових обов’язків на вугільних підприємствах Виробничого об’єднання «Орджонікідзевугілля» у шкідливих умовах праці на підземних роботах. Так у червні 2003 року у нього вперше було встановлено професійне захворювання – обструктивний бронхіт і 14 серпня 2003 року МСЕК вперше встановлено 20% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню – обструктивний бронхіт - і надана ІІІ група інвалідності.
У зв`язку з наявною травмою він вимушений регулярно звертатися за медичною допомогою до лікувальних установ, постійно приймає ліки, переживає фізичну біль та страждання, відчуває діскомфорт, його не покидає відчуття власної неповноцінності, був порушений його звичний устрій життя, переживає моральні страждання, оскільки не може вести повноцінне життя и вимагає від нього надання додаткових зусиль для організації життя, йому важко утримувати сім`ю. Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності у сумі 50000 грн.
Представник відповідача – виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнала, вважає, що для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЄК про заподіяння такої шкоди, якого у позивача не має. Також пояснив, що позивач не надав доказів понесених моральних страждань. Крім того, в обгрунтування своїх заперечень посилається на Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, згідно якого дію абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону зупинено з метою приведення окремих норм у відповідність з цим законом.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий працював на підприємствах вугільної промисловості ДП «Орджонікідзевугілля». МСЄК від 14 серпня 2003 року позивачу встановлено вперше 20% втрати працездатності по професійному захворюванню – обструктивний бронхіт і були призначені страхові виплати, які сплачує відповідач.
Згідно ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов`язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Зазначена норма закону не містить будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Посилання відповідача на те що позивач не має висновку медичного органу щодо завдання йому моральної шкоди є безпідставними, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року за конституційним поданням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) положення ч.3 ст. 34 зазначеного Закону треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку – лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.
Таким чином, внаслідок професійного захворювання, здобутого внаслідок шкідливих умов праці на виробництві ОСОБА_14 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, порушенні його нормальних життєвих зв`язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача, щодо зупинення дії у 2006 році абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд також вважає безпідставними, оскільки Закон України “ Про державний бюджет України на 2006 рік” не містить заборони, щодо винесення рішення судами України про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сум моральної шкоди.
Разом з тим, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди – 50000 грн. занадто велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності по професійним захворюванням – 20%, конкретних обставин справи, а також беручи до уваги, що позивач на теперішній час не працює, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 6000 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 214, 215 ЦПК України, ст. 9 Закону України “ Про охорону праці”, ст. ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_14 задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве на користь ОСОБА_14 моральну шкоду у сумі 6000 (шість тисяч) грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано у Єнакіївській міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Ференчук
Справа 2-1740/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 червня 2009 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі головуючого судді Ференчук О.В.
при секретарі Іпатової Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_14 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_14 14 квітня 2009 року звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов і пояснив, що під час виконання своїх трудових обов’язків на вугільних підприємствах Виробничого об’єднання «Орджонікідзевугілля» у шкідливих умовах праці на підземних роботах. Так у червні 2003 року у нього вперше було встановлено професійне захворювання – обструктивний бронхіт і 14 серпня 2003 року МСЕК вперше встановлено 20% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню – обструктивний бронхіт - і надана ІІІ група інвалідності.
У зв`язку з наявною травмою він вимушений регулярно звертатися за медичною допомогою до лікувальних установ, постійно приймає ліки, переживає фізичну біль та страждання, відчуває діскомфорт, його не покидає відчуття власної неповноцінності, був порушений його звичний устрій життя, переживає моральні страждання, оскільки не може вести повноцінне життя и вимагає від нього надання додаткових зусиль для організації життя, йому важко утримувати сім`ю. Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності у сумі 50000 грн.
Представник відповідача – виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнала, вважає, що для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЄК про заподіяння такої шкоди, якого у позивача не має. Також пояснив, що позивач не надав доказів понесених моральних страждань. Крім того, в обгрунтування своїх заперечень посилається на Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, згідно якого дію абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону зупинено з метою приведення окремих норм у відповідність з цим законом.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий працював на підприємствах вугільної промисловості ДП «Орджонікідзевугілля». МСЄК від 14 серпня 2003 року позивачу встановлено вперше 20% втрати працездатності по професійному захворюванню – обструктивний бронхіт і були призначені страхові виплати, які сплачує відповідач.
Згідно ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов`язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Зазначена норма закону не містить будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Посилання відповідача на те що позивач не має висновку медичного органу щодо завдання йому моральної шкоди є безпідставними, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року за конституційним поданням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) положення ч.3 ст. 34 зазначеного Закону треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку – лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.
Таким чином, внаслідок професійного захворювання, здобутого внаслідок шкідливих умов праці на виробництві ОСОБА_14 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, порушенні його нормальних життєвих зв`язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача, щодо зупинення дії у 2006 році абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд також вважає безпідставними, оскільки Закон України “ Про державний бюджет України на 2006 рік” не містить заборони, щодо винесення рішення судами України про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сум моральної шкоди.
Разом з тим, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди – 50000 грн. занадто велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності по професійним захворюванням – 20%, конкретних обставин справи, а також беручи до уваги, що позивач на теперішній час не працює, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 6000 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 214, 215 ЦПК України, ст. 9 Закону України “ Про охорону праці”, ст. ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_14 задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве на користь ОСОБА_14 моральну шкоду у сумі 6000 (шість тисяч) грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано у Єнакіївській міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Ференчук
Справа 2-2384/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 серпня 2009 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі головуючого судді Ференчук О.В.
при секретарі Кобилкіної К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_15 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_15 6 червня 2009 року звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов і пояснив, що під час виконання своїх трудових обов’язків на шахті «Вуглегірська» Виробничого об’єднання «Орджонікідзевугілля» 27 липня 2001 року з ним стався нещасний випадок – була травмована ліва рука і 12 жовтня 2003 року МСЕК вперше встановлено 25% втрати професійної працездатності по травмі.
У зв`язку з наявною травмою він вимушений регулярно звертатися за медичною допомогою до лікувальних установ, постійно приймає ліки, переживає фізичну біль та страждання, відчуває діскомфорт, його не покидає відчуття власної неповноцінності, був порушений його звичний устрій життя, переживає моральні страждання, оскільки не може вести повноцінне життя и вимагає від нього надання додаткових зусиль для організації життя, йому важко утримувати сім`ю. Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності у сумі 50000 грн.
Представник відповідача – виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнала, вважає, що для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЄК про заподіяння такої шкоди, якого у позивача не має. Також пояснив, що позивач не надав доказів понесених моральних страждань. Крім того, в обгрунтування своїх заперечень посилається на Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, згідно якого дію абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону зупинено з метою приведення окремих норм у відповідність з цим законом.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з 27 грудня 2000року працював на шахті «Вуглегірська» ДП «Орджонікідзевугілля». МСЄК від 20 жовтня 2003 року позивачу встановлено вперше 25% втрати працездатності по травмі, отриманій 27 липня 2001 року під час виконання трудових обов’язків, і були призначені страхові виплати, які сплачує відповідач.
Згідно ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов`язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Зазначена норма закону не містить будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Посилання відповідача на те що позивач не має висновку медичного органу щодо завдання йому моральної шкоди є безпідставними, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року за конституційним поданням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) положення ч.3 ст. 34 зазначеного Закону треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку – лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.
Таким чином, внаслідок травми, здобутої під час праці на виробництві, ОСОБА_15 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, порушенні його нормальних життєвих зв`язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача, щодо зупинення дії у 2006 році абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд також вважає безпідставними, оскільки Закон України “ Про державний бюджет України на 2006 рік” не містить заборони, щодо винесення рішення судами України про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сум моральної шкоди.
Разом з тим, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди – 15000 грн. занадто велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності по травмі – 25%, конкретних обставин справи, а також беручи до уваги, що позивач на теперішній час працює, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 7500 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 214, 215 ЦПК України, ст. 9 Закону України “ Про охорону праці”, ст. ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_15 задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве на користь ОСОБА_15 моральну шкоду у сумі 7500 (сім тисяч п’ятсот) грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано у Єнакіївській міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Ференчук
Справа 2-3431/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 жовтня 2009 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі головуючого судді Ференчук О.В.
при секретарі Пендюріні С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_16 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_16 14 серпня 2009 року звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов і пояснив, що під час виконання своїх трудових обов’язків на вугільному підприємстві шахті “Ольховатська” Виробничого об’єднання «Орджонікідзевугілля» у шкідливих умовах праці на підземних роботах. Так у грудні 2003 року у нього вперше було встановлено професійне захворювання – хронічна вертеброгенна попереково-кресцова радикулопатія і 30 грудня 2003 року МСЕК вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню – хронічна радикулопатія - і надана ІІІ група інвалідності.
У зв`язку з наявним професійним захворюванням він вимушений регулярно звертатися за медичною допомогою до лікувальних установ, постійно приймає ліки, переживає фізичну біль та страждання, відчуває діскомфорт, його не покидає відчуття власної неповноцінності, був порушений його звичний устрій життя, переживає моральні страждання, оскільки не може вести повноцінне життя и вимагає від нього надання додаткових зусиль для організації життя, йому важко утримувати сім`ю. Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності у сумі 30000 грн.
Представник відповідача – виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнала, вважає, що для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЄК про заподіяння такої шкоди, якого у позивача не має. Також пояснив, що позивач не надав доказів понесених моральних страждань. Крім того, в обгрунтування своїх заперечень посилається на Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, згідно якого дію абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону зупинено з метою приведення окремих норм у відповідність з цим законом.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий працював на підприємстві вугільної промисловості ДП «Орджонікідзевугілля». МСЄК від 13 грудня 2003 року позивачу встановлено вперше 40% втрати працездатності по професійному захворюванню – хронічна радикулопатія і були призначені страхові виплати, які сплачує відповідач.
Згідно ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов`язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Зазначена норма закону не містить будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Посилання відповідача на те що позивач не має висновку медичного органу щодо завдання йому моральної шкоди є безпідставними, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року за конституційним поданням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) положення ч.3 ст. 34 зазначеного Закону треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку – лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.
Таким чином, внаслідок професійного захворювання, здобутого у шкідливих умов праці на виробництві ОСОБА_16 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, порушенні його нормальних життєвих зв`язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача, щодо зупинення дії у 2006 році абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд також вважає безпідставними, оскільки Закон України “ Про державний бюджет України на 2006 рік” не містить заборони, щодо винесення рішення судами України про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сум моральної шкоди.
Разом з тим, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди – 30000 грн. занадто велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності по професійним захворюванням – 40%, конкретних обставин справи, а також беручи до уваги, що позивач на теперішній час не працює, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 12000 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 214, 215 ЦПК України, ст. 9 Закону України “ Про охорону праці”, ст. ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_16 задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве на користь ОСОБА_16 моральну шкоду у сумі 12000 (дванадцять тисяч) грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано у Єнакіївській міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Ференчук
Справа 2-3735/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 жовтня 2009 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі головуючого судді Ференчук О.В.
при секретарі Пендюріні С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_17 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_17 14 вересня 2009 року звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов і пояснив, що під час виконання своїх трудових обов’язків на вугільному підприємстві шахті ім. “Карла Маркса” Виробничого об’єднання «Орджонікідзевугілля» у шкідливих умовах праці на підземних роботах. Так у жовтні 2003 року у нього вперше було встановлено професійне захворювання – хронічна попереково-кресцова радикулопатія і 23 жовтня 2003 року МСЕК вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню – хронічна радикулопатія - і надана ІІІ група інвалідності.
У зв`язку з наявним професійним захворюванням він вимушений регулярно звертатися за медичною допомогою до лікувальних установ, постійно приймає ліки, переживає фізичну біль та страждання, відчуває діскомфорт, його не покидає відчуття власної неповноцінності, був порушений його звичний устрій життя, переживає моральні страждання, оскільки не може вести повноцінне життя и вимагає від нього надання додаткових зусиль для організації життя, йому важко утримувати сім`ю. Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності у сумі 30000 грн.
Представник відповідача – виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнала, вважає, що для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЄК про заподіяння такої шкоди, якого у позивача не має. Також пояснив, що позивач не надав доказів понесених моральних страждань. Крім того, в обгрунтування своїх заперечень посилається на Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, згідно якого дію абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону зупинено з метою приведення окремих норм у відповідність з цим законом.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий працював на підприємстві вугільної промисловості ДП «Орджонікідзевугілля». МСЄК від 23 жовтня 2003 року позивачу встановлено вперше 40% втрати працездатності по професійному захворюванню – хронічна попереково-кресцова радикулопатія і були призначені страхові виплати, які сплачує відповідач.
Згідно ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов`язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Зазначена норма закону не містить будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Посилання відповідача на те що позивач не має висновку медичного органу щодо завдання йому моральної шкоди є безпідставними, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року за конституційним поданням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) положення ч.3 ст. 34 зазначеного Закону треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку – лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.
Таким чином, внаслідок професійного захворювання, здобутого у шкідливих умов праці на виробництві ОСОБА_17 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, порушенні його нормальних життєвих зв`язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача, щодо зупинення дії у 2006 році абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд також вважає безпідставними, оскільки Закон України “ Про державний бюджет України на 2006 рік” не містить заборони, щодо винесення рішення судами України про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сум моральної шкоди.
Разом з тим, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди – 100000 грн. занадто велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності по професійним захворюванням – 40%, конкретних обставин справи, а також беручи до уваги, що позивач на теперішній час працює, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 12000 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 214, 215 ЦПК України, ст. 9 Закону України “ Про охорону праці”, ст. ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_17 задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве на користь ОСОБА_17 моральну шкоду у сумі 12000 (дванадцять тисяч) грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано у Єнакіївській міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Ференчук
Справа 2-3340/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2009 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі головуючого судді Ференчук О.В.
при секретарі Кобилкіної К.в.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_18 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_18 13 серпня 2009 року звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов і пояснив, що під час виконання своїх трудових обов’язків на вугільному підприємстві шахті «Єнакієвська” Виробничого об’єднання «Орджонікідзевугілля» у шкідливих умовах праці на підземних роботах. Так у січні 2003 року у нього вперше було встановлено професійне захворювання – хронічна вібраційна хвороба і 27 лютого 2003 року МСЕК вперше встановлено 50% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню – хронічна вібраційна хвороба - і надана ІІІ група інвалідності.
У зв`язку з наявним професійним захворюванням він вимушений регулярно звертатися за медичною допомогою до лікувальних установ, постійно приймає ліки, переживає фізичну біль та страждання, відчуває діскомфорт, його не покидає відчуття власної неповноцінності, був порушений його звичний устрій життя, переживає моральні страждання, оскільки не може вести повноцінне життя и вимагає від нього надання додаткових зусиль для організації життя, йому важко утримувати сім`ю. Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності у сумі 40000 грн.
Представник відповідача – виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнала, вважає, що для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЄК про заподіяння такої шкоди, якого у позивача не має. Також пояснив, що позивач не надав доказів понесених моральних страждань. Крім того, в обгрунтування своїх заперечень посилається на Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, згідно якого дію абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону зупинено з метою приведення окремих норм у відповідність з цим законом.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий працював на підприємстві вугільної промисловості шахті «Єнакієвська» ДП «Орджонікідзевугілля». МСЄК від 27 лютого 2003 року позивачу встановлено вперше 50% втрати працездатності по професійному захворюванню – хронічна вібраційна хвороба і були призначені страхові виплати, які сплачує відповідач.
Згідно ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов`язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Зазначена норма закону не містить будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Посилання відповідача на те що позивач не має висновку медичного органу щодо завдання йому моральної шкоди є безпідставними, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року за конституційним поданням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) положення ч.3 ст. 34 зазначеного Закону треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку – лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.
Таким чином, внаслідок професійного захворювання, здобутого у шкідливих умов праці на виробництві ОСОБА_18 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, порушенні його нормальних життєвих зв`язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача, щодо зупинення дії у 2006 році абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд також вважає безпідставними, оскільки Закон України “ Про державний бюджет України на 2006 рік” не містить заборони, щодо винесення рішення судами України про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сум моральної шкоди.
Разом з тим, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди – 40000 грн. занадто велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності по професійним захворюванням – 40%, конкретних обставин справи, а також беручи до уваги, що позивач на теперішній час не працює, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 15000 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 214, 215 ЦПК України, ст. 9 Закону України “ Про охорону праці”, ст. ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_18 задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве на користь ОСОБА_18 моральну шкоду у сумі 15000 (п’ятнадцять тисяч) грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана у Єнакіївській міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Ференчук
Справа 2-3876/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2009 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі головуючого судді Ференчук О.В.
при секретарі Кобилкіної К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_19 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_19 24 вересня 2009 року звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди.
До судового засідання позивач не прибув, надавши заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представник позивача У судовому засіданні підтримав заявлений позов і пояснив, що позивач працював на вугільному підприємстві шахті «Єнакієвська” Виробничого об’єднання «Орджонікідзевугілля» у шкідливих умовах праці на підземних роботах. Так у листопаді 2003 року у нього вперше було встановлено професійне захворювання – хронічна вібраційна хвороба, у травні 2005 року – хронічний бронхіт і 7 липня 2005 року МСЕК вперше встановлено по сукупності 55% втрати професійної працездатності, 30% по професійному захворюванню – хронічна вібраційна хвороба, 25% по професійному захворюванню – хронічний бронхіт - і надана ІІІ група інвалідності.
У зв`язку з наявним професійним захворюванням він вимушений регулярно звертатися за медичною допомогою до лікувальних установ, постійно приймає ліки, переживає фізичну біль та страждання, відчуває діскомфорт, його не покидає відчуття власної неповноцінності, був порушений його звичний устрій життя, переживає моральні страждання, оскільки не може вести повноцінне життя и вимагає від нього надання додаткових зусиль для організації життя, йому важко утримувати сім`ю. Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності у сумі 40000 грн.
Представник відповідача – виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнала, вважає, що для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЄК про заподіяння такої шкоди, якого у позивача не має. Також пояснив, що позивач не надав доказів понесених моральних страждань. Крім того, в обгрунтування своїх заперечень посилається на Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, згідно якого дію абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону зупинено з метою приведення окремих норм у відповідність з цим законом.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий працював на підприємстві вугільної промисловості шахті «Єнакієвська» ДП «Орджонікідзевугілля». МСЄК від 7 липня 2005 року позивачу встановлено вперше по сукупності 55% втрати працездатності по професійним захворюванням – хронічна вібраційна хвороба і хронічний бронхіт, і були призначені страхові виплати, які сплачує відповідач.
Згідно ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов`язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Зазначена норма закону не містить будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Посилання відповідача на те що позивач не має висновку медичного органу щодо завдання йому моральної шкоди є безпідставними, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року за конституційним поданням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) положення ч.3 ст. 34 зазначеного Закону треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку – лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.
Таким чином, внаслідок професійного захворювання, здобутого у шкідливих умов праці на виробництві ОСОБА_19 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, порушенні його нормальних життєвих зв`язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача, щодо зупинення дії у 2006 році абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд також вважає безпідставними, оскільки Закон України “ Про державний бюджет України на 2006 рік” не містить заборони, щодо винесення рішення судами України про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сум моральної шкоди.
Разом з тим, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди – 40000 грн. занадто велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності по професійним захворюванням – 40%, конкретних обставин справи, а також беручи до уваги, що позивач на теперішній час не працює, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 16500 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 214, 215 ЦПК України, ст. 9 Закону України “ Про охорону праці”, ст. ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_19 задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве на користь ОСОБА_19 шкоду у сумі 16500 (шістнадцять тисяч п’ятсот) грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана у Єнакіївській міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Ференчук
Справа 2-3340/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2009 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі головуючого судді Ференчук О.В.
при секретарі Кобилкіної К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_20 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_20 17 вересня 2009 року звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов і пояснив, що працював на вугільному підприємстві шахті «Ольховатська” Виробничого об’єднання «Орджонікідзевугілля» у шкідливих умовах праці на підземних роботах. Так у січні 2005 року у нього вперше було встановлено професійне захворювання – хронічна вертеброгенна попереково-кресцова радикулопатія і 24 лютого 2005 року МСЕК вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню – хронічна радикулопатія - і надана ІІІ група інвалідності.
У зв`язку з наявним професійним захворюванням він вимушений регулярно звертатися за медичною допомогою до лікувальних установ, постійно приймає ліки, переживає фізичну біль та страждання, відчуває діскомфорт, його не покидає відчуття власної неповноцінності, був порушений його звичний устрій життя, переживає моральні страждання, оскільки не може вести повноцінне життя и вимагає від нього надання додаткових зусиль для організації життя, йому важко утримувати сім`ю. Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності у сумі 100000 грн.
Представник відповідача – виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнала, вважає, що для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЄК про заподіяння такої шкоди, якого у позивача не має. Також пояснив, що позивач не надав доказів понесених моральних страждань. Крім того, в обгрунтування своїх заперечень посилається на Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, згідно якого дію абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону зупинено з метою приведення окремих норм у відповідність з цим законом.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час – 27 років 9 місяців працював на підприємстві вугільної промисловості шахті «Ольховатська» ДП «Орджонікідзевугілля». МСЄК від 24 лютого 2005 року позивачу встановлено вперше 40% втрати працездатності по професійному захворюванню – хронічна радикулопатія і були призначені страхові виплати, які сплачує відповідач.
Згідно ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов`язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Зазначена норма закону не містить будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Посилання відповідача на те що позивач не має висновку медичного органу щодо завдання йому моральної шкоди є безпідставними, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року за конституційним поданням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) положення ч.3 ст. 34 зазначеного Закону треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку – лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.
Таким чином, внаслідок професійного захворювання, здобутого у шкідливих умов праці на виробництві ОСОБА_20 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, порушенні його нормальних життєвих зв`язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача, щодо зупинення дії у 2006 році абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд також вважає безпідставними, оскільки Закон України “ Про державний бюджет України на 2006 рік” не містить заборони, щодо винесення рішення судами України про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сум моральної шкоди.
Разом з тим, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди – 100000 грн. занадто велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності по професійним захворюванням – 40%, конкретних обставин справи, а також беручи до уваги, що позивач на теперішній час не працює, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 12000 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 214, 215 ЦПК України, ст. 9 Закону України “ Про охорону праці”, ст. ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_20 задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве на користь ОСОБА_20 моральну шкоду у сумі 12000 (дванадцять тисяч) грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана у Єнакіївській міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Ференчук
Справа 2-3945/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 листопада 2009 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі головуючого судді Ференчук О.В.
при секретарі Кобилкіної К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_21 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_21 29 вересня 2009 року звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов і пояснив, що працював на вугільних підприємствах Виробничого об’єднання «Орджонікідзевугілля» у шкідливих умовах праці на підземних роботах. Так у жовтні 2002 року у нього вперше було встановлено професійне захворювання – остеоартроз обох локтівих суглобів і 19 листопада 2002 року МСЕК вперше встановлено 60% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню – остеоартроз локтівих суглобів - і надана ІІІ група інвалідності.
У зв`язку з наявним професійним захворюванням він вимушений регулярно звертатися за медичною допомогою до лікувальних установ, постійно приймає ліки, переживає фізичну біль та страждання, відчуває діскомфорт, його не покидає відчуття власної неповноцінності, був порушений його звичний устрій життя, переживає моральні страждання, оскільки не може вести повноцінне життя и вимагає від нього надання додаткових зусиль для організації життя, йому важко утримувати сім`ю. Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності у сумі 100000 грн.
Представник відповідача – виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнала, вважає, що для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЄК про заподіяння такої шкоди, якого у позивача не має. Також пояснив, що позивач не надав доказів понесених моральних страждань. Крім того, в обгрунтування своїх заперечень посилається на Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, згідно якого дію абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону зупинено з метою приведення окремих норм у відповідність з цим законом.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час – 20 років працював на підприємствах вугільної промисловості ДП «Орджонікідзевугілля». МСЄК від 19 листопада 2002 року позивачу встановлено вперше 60% втрати працездатності по професійному захворюванню – артоз локтівих суглобів і були призначені страхові виплати, які сплачує відповідач.
Згідно ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов`язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Зазначена норма закону не містить будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Посилання відповідача на те що позивач не має висновку медичного органу щодо завдання йому моральної шкоди є безпідставними, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року за конституційним поданням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) положення ч.3 ст. 34 зазначеного Закону треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку – лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.
Таким чином, внаслідок професійного захворювання, здобутого у шкідливих умов праці на виробництві ОСОБА_21 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, порушенні його нормальних життєвих зв`язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача, щодо зупинення дії у 2006 році абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд також вважає безпідставними, оскільки Закон України “ Про державний бюджет України на 2006 рік” не містить заборони, щодо винесення рішення судами України про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сум моральної шкоди.
Разом з тим, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди – 100000 грн. занадто велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності по професійним захворюванням – 60%, конкретних обставин справи, а також беручи до уваги, що позивач на теперішній час не працює, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 18000 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 214, 215 ЦПК України, ст. 9 Закону України “ Про охорону праці”, ст. ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_21 задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве на користь ОСОБА_21 моральну шкоду у сумі 18000 (вісімнадцять тисяч) грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана у Єнакіївській міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Ференчук
Справа 2-3945/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 листопада 2009 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі головуючого судді Ференчук О.В.
при секретарі Кобилкіної К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_21 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_21 29 вересня 2009 року звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди. Обґрунтовуючи свої вимоги, пояснив, що працював на вугільних підприємствах Виробничого об’єднання «Орджонікідзевугілля» у шкідливих умовах праці на підземних роботах. Так у жовтні 2002 року у нього вперше було встановлено професійне захворювання – остеоартроз обох локтівих суглобів і 19 листопада 2002 року МСЕК вперше встановлено 60% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню – остеоартроз локтівих суглобів - і надана ІІІ група інвалідності.
У зв`язку з наявним професійним захворюванням він вимушений регулярно звертатися за медичною допомогою до лікувальних установ, постійно приймає ліки, переживає фізичну біль та страждання, відчуває діскомфорт, його не покидає відчуття власної неповноцінності, був порушений його звичний устрій життя, переживає моральні страждання, оскільки не може вести повноцінне життя и вимагає від нього надання додаткових зусиль для організації життя, йому важко утримувати сім`ю. Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності у сумі 100000 грн.
У судове засідання позивач не прибув, надавши заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Представник відповідача – виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнала, вважає, що для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЄК про заподіяння такої шкоди, якого у позивача не має. Також пояснив, що позивач не надав доказів понесених моральних страждань. Крім того, в обгрунтування своїх заперечень посилається на Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, згідно якого дію абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону зупинено з метою приведення окремих норм у відповідність з цим законом.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час – 20 років працював на підприємствах вугільної промисловості ДП «Орджонікідзевугілля». МСЄК від 19 листопада 2002 року позивачу встановлено вперше 60% втрати працездатності по професійному захворюванню – артоз локтівих суглобів і були призначені страхові виплати, які сплачує відповідач.
Згідно ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов`язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Зазначена норма закону не містить будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Посилання відповідача на те що позивач не має висновку медичного органу щодо завдання йому моральної шкоди є безпідставними, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року за конституційним поданням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) положення ч.3 ст. 34 зазначеного Закону треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку – лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.
Таким чином, внаслідок професійного захворювання, здобутого у шкідливих умов праці на виробництві ОСОБА_21 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, порушенні його нормальних життєвих зв`язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача, щодо зупинення дії у 2006 році абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд також вважає безпідставними, оскільки Закон України “ Про державний бюджет України на 2006 рік” не містить заборони, щодо винесення рішення судами України про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сум моральної шкоди.
Разом з тим, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди – 100000 грн. занадто велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності по професійним захворюванням – 60%, конкретних обставин справи, а також беручи до уваги, що позивач на теперішній час не працює, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 18000 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 214, 215 ЦПК України, ст. 9 Закону України “ Про охорону праці”, ст. ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_21 задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве на користь ОСОБА_21 моральну шкоду у сумі 18000 (вісімнадцять тисяч) грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана у Єнакіївській міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Ференчук
Справа 2-3946/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 листопада 2009 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі головуючого судді Ференчук О.В.
при секретарі Кобилкіної К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_22 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_22 29 вересня 2009 року звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов і пояснив, що працював на вугільних підприємствах Виробничого об’єднання «Орджонікідзевугілля» у шкідливих умовах праці на підземних роботах. Так у червні 2002 року у нього вперше було встановлено професійне захворювання – хронічний бронхіт і 11 липня 2002 року МСЕК вперше встановлено 60% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню – хронічний обструктивний бронхіт - і надана ІІІ група інвалідності.
У зв`язку з наявним професійним захворюванням він вимушений регулярно звертатися за медичною допомогою до лікувальних установ, постійно приймає ліки, переживає фізичну біль та страждання, відчуває діскомфорт, його не покидає відчуття власної неповноцінності, був порушений його звичний устрій життя, переживає моральні страждання, оскільки не може вести повноцінне життя и вимагає від нього надання додаткових зусиль для організації життя, йому важко утримувати сім`ю. Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності у сумі 100000 грн.
Представник відповідача – виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнала, вважає, що для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЄК про заподіяння такої шкоди, якого у позивача не має. Також пояснив, що позивач не надав доказів понесених моральних страждань. Крім того, в обгрунтування своїх заперечень посилається на Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, згідно якого дію абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону зупинено з метою приведення окремих норм у відповідність з цим законом.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час – 21 рік і 4 місяці працював на підприємствах вугільної промисловості ДП «Орджонікідзевугілля». МСЄК від 11 липня 2002 року позивачу встановлено вперше 60% втрати працездатності по професійному захворюванню – хронічний бронхіт і були призначені страхові виплати, які сплачує відповідач.
Згідно ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов`язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Зазначена норма закону не містить будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Посилання відповідача на те що позивач не має висновку медичного органу щодо завдання йому моральної шкоди є безпідставними, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року за конституційним поданням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) положення ч.3 ст. 34 зазначеного Закону треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку – лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.
Таким чином, внаслідок професійного захворювання, здобутого у шкідливих умов праці на виробництві ОСОБА_22 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, порушенні його нормальних життєвих зв`язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Доводи відповідача, щодо зупинення дії у 2006 році абз. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд також вважає безпідставними, оскільки Закон України “ Про державний бюджет України на 2006 рік” не містить заборони, щодо винесення рішення судами України про стягнення з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сум моральної шкоди.
Разом з тим, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди – 100000 грн. занадто велика.
З урахуванням ступеня втрати працездатності по професійним захворюванням – 60%, конкретних обставин справи, а також беручи до уваги, що позивач на теперішній час не працює, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 18000 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 214, 215 ЦПК України, ст. 9 Закону України “ Про охорону праці”, ст. ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_22 задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве на користь ОСОБА_22 моральну шкоду у сумі 18000 (вісімнадцять тисяч) грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана у Єнакіївській міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Ференчук
- Номер: 6/0182/53/2016
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-3946/09
- Суд: Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
- Суддя: Ференчук Олена Володимирівна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 21.03.2016
- Дата етапу: 01.07.2016