ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2007 р. |
№ 2-5764/2006 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого |
Остапенка М.І. |
суддів : |
Борденюк Є.М. Харченка В.М. |
розглянувши касаційну скаргу |
ВАТ "Укрнафта" |
на рішення та постанову |
Шевченківського районного суду м. Києва від 04.12.2006 року Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2007 року |
у справі за позовом до про |
ОСОБА_1; ОСОБА_2; ОСОБА_3 ВАТ "Укрнафта" визнання незаконним наказу голови правління акціонерного товариства |
В С Т А Н О В И В:
у липні 2006 року, громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом про визнання наказу голови правління ВАТ "Укрнафта" від 20.06.2006 року №138 незаконним.
Позивачі зазначали, що наказом голови правління ВАТ "Укрнафта" від 20.06.2006 року №138 визначена обов'язковість щоквартальної сплати частини доходів товариства у поточному році до Державного бюджету України відповідно до ст.67 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".
Проте, зазначений наказ є незаконним, оскільки, виданий головою правління з перевищенням наданих йому повноважень, суперечить п. 8.5 статуту товариства, ст.ст.10, 15, 41 Закону України "Про господарські товариства", ст.159 ЦК України та порушує їх права акціонерів, а тому, позивачі просили постановити рішення про задоволення їх позову.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04.12.2006 року позов задоволено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2007 року апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення загального суду -без змін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.04.2007 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку судами обставин справи, помилковість висновків щодо неправомірності наказу і просить постановлені у справі судові рішення скасувати, постановивши нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.67 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" господарські організації: державні, в тому числі казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до Державного бюджету України частину прибутку (доходу).
Господарські товариства, більш ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, сплачують безпосередньо до Державного бюджету України частину прибутку (доходу) та дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2005 рік.
Частина прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України або місцевих бюджетів за результатами фінансово-господарської діяльності 2005 року (крім частини прибутку (доходу), сплаченої відповідно до статті 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., NN 17 - 19, ст. 267) та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році у строки, встановлені для сплати податку на прибуток підприємств.
Для акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніх підприємств, а також господарських організацій, у статутних фондах яких є частка комунальної власності, зазначені відрахування провадяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної або комунальної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.
Для господарських організацій, визначених частиною п'ятою цієї статті, за умови, що ці господарські організації сплатили за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році частину прибутку відповідно до статті 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., NN 17 - 19, ст. 267), на суму дивідендів, нарахованих та сплачених за результатами фінансово-господарської діяльності за 2005 рік, зменшується сума частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті у наступних за датою сплати дивідендів податкових періодах.
Порядок і норматив відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2006 року №678 "Питання відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2006 році" затверджено "Порядок і нормативи відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році", яким, зокрема, передбачено, що частина прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду державного бюджету, розраховується господарськими організаціями відповідно до порядку, встановленого Державною податковою адміністрацією.
Наведені нормативні акти не вимагають прийняття окремих рішень безпосередньо господарськими організаціями, і, з урахуванням того, що згідно ст.15 Закону України "Про господарські товариства", прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат по оплаті праці та використовується відповідно до установчих документів, а відповідно до п.8.2 статуту відповідача та ст.159 ЦК України розподіл прибутку від господарської діяльності є компетенцією загальних зборів, загальний суд першої інстанції та апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку про видання головою правління спірного наказу поза межами наданих йому повноважень, обгрунтовано постановили рішення про задоволення позову і підстав для скасування судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04.12.2006 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2007 року -без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді Є.М. Борденюк
В.М. Харченко