Справа № 2-а-1906/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Донецьк 22 жовтня 2009 року
Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі головуючого судді Тараньової В.С., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради (далі – Управління), другий відповідач - Головне управління державного казначейства у Донецькій області, про визнання дій Управління неправомірними, стягнення з Управління одноразової компенсації у сумі 18750 гривень, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до Будьоннівського районного суду м. Донецька із позовною заявою до управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради про визнання дій Управління неправомірними, стягнення з Управління одноразової компенсації у сумі 18750 гривень у зв’язку зі смертю сина, ОСОБА_2, яка пов’язана з виконанням військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Позивач у судове засідання не з’явився, суду надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача - Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради у судове засідання не з’явився, суду надана заява з проханням розглядати справу за його відсутністю, проти позову заперечує, оскільки розмір виплаченої ОСОБА_1 допомоги був визначений на підставі законодавчих актів, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562, а також вважає, що позивач пропустив строк позовної давності звертання до суду, передбачений ст.. 99 КАС України.
Ухвалою суду від 17.07.2009 року до участі у справі у якості третьої особи було залучено Головне управління Державного казначейства у Донецькій області.
Представник третьої особи другого відповідача надав клопотання про розгляд справи без його участі, заперечень проти позову не надав.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю позивача та представника відповідача, в особистих поясненнях котрих немає необхідності, за матеріалами справи, в порядку письмового провадження за правилами, встановленими ч. 3 ст. 122 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 50 Конституції України передбачено, що кожний має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивачка ОСОБА_1 є матерю померлого ОСОБА_2, який помер 27.07.2008 року від захворювання, пов’язаного з виконанням військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджено свідоцтвами про народження та про смерть ОСОБА_2 та експертним висновком ДРМЕК від 17.10.2008 року.
Як вбачається із відповіді та довідки Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради, відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної в м. Донецьку ради нарахував позивачу одноразову компенсацію як батькам померлого внаслідок Чорнобильської катастрофи в сумі 3792 грн.,. тобто у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 року № 649 “ Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Постанова № 562), але її не виплатив.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні її вимог про виплату різниці між розміром одноразової компенсації, установленими Постановою № 649 і Законом № 3054-III, Управління посилалося на ст. 62 Закону № 3054-III, вважаючи, що Кабінет Міністрів України правомірно з урахуванням реальних можливостей бюджету визначив зазначений розмір щорічної допомоги.
Однак суд не може погодитися з доводами відповідачів з наступних підстав.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права. Статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно із частиною 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно з частиною 1 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”
"одноразова компенсація сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах:
батькам померлого — 30 мінімальних заробітних плат";
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішуванні даного спору підлягають застосуванню норми ч.1 ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України про встановлення мінімальної заробітної плати на, 2008 ріки, а не вказана Постанова КМУ.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначеною Постановою № 649 усупереч Закону № 3054-III (який встановив розмір одноразової компенсації як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеною Законом на час здійснення виплати) установлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, батькам померлого - 3 792 гривні.
Тому оскільки, а ні Верховна ОСОБА_1 України, а ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 36 Закону № 3054-III та Закон України “Про державний бюджет України на 2008 рік” в частині визначення розміру мінімальної заробітної плати, яким розмір мінімальної заробітної плати встановлений : з 01.10.2008 по 01.01.2009 року – 605 гривень, а не постановою № 562.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Законом України « Про Державній бюджет України на 2008 рік та внесенні змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 48 Закону № 3054-111 викладений в такій редакції : «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України ».
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення п. 28 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів » вказаного Закону визнані неконституційними
Статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету, коштів, які враховуються при визначені міжбюджетних трансферів, та інших джерел, не заборонених законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з держаного бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.
Таким чином , відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної в м. Донецьку є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з держаного бюджету та на нього покладений обов’язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів та здійснення заходів з виконання держаних програм соціального захисту населення, зокрема , пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом міністества фінансів Украйни N 332 04.04.2006 року та зареєстованому в міністерстві юстиції України 19 квітня 2006 р. за N 454/12328 (з послідуючими змінами) Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі — Головне управління) є територіальним органом Державного казначейства України, який утворюється Державним казначейством України за погодженням з Міністром фінансів України. Основним завданням Головного управління є:
забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає:
розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів;
контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань та проведенні платежів за цими зобов’язаннями;
у межах своїх повноважень контроль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства;
ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання державного та місцевих бюджетів.
Тому кошти для здійснення сплати одноразової компенсації повинні бути виплачені позивачці відповідачем за рахунок Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою зазначеної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення одноразової компенсації, право на яку виникло після 27.07.2008 року та яка досі не виплачена, 10 липня 2009 року, тобто у встановлений законом строк.
Крім того, вимоги позивачки ґрунтуються на тому, що її сину було завдано ушкодження здоров’ю в звязку з ліківдацією ним наслідків аварії на ОСОБА_3Відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, провадиться згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю позовна давність не поширюється.
Тому суд доводи відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до суду вважає безпідставними.
Оскільки відповідно до ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю, встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд може визнати такі дії незаконними та зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Також суд враховує, що ОСОБА_1 одноразова компенсація фактично не виплачена, право на її отримання у позивачки виникло у 2008 році.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню згідно з наступним розрахунком.
605 грн. х 30 = 18150 гривень.
Згідно зі ст.. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” позивач звільнений від сплати державного мита.
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою суд вважає за можливе, у відповідності зі ст. 88 КАС України, звільнити його від сплати судових витрат на користь Держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 86, 88, 159, 161, 163 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради щодо не виплати одноразової компенсації батькам померлого ОСОБА_1 , передбаченої ч. 1 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов’язати Управління праці і соціального захисту населення Будьоннівської районної у м. Донецьку ради здійснити перерахунок одноразової компенсації батькам померлого, передбаченої ч. 1 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та сплатити за рахунок державного бюджету України на користь ОСОБА_1 одноразову компенсацію як матері померлого 27.07.2008 року ОСОБА_2, смерть якого пов’язана з виконанням військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у сумі 18150 (вісімнадцять тисяч сто п’ятдесят) гривень.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя