Cправа № 563/486/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2017 року м. Корець

Корецький районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді - Опришка П.З.

при секретарі судового засідання - Литвинчук Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Корець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Корецької міської ради Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Корецької міської ради Рівненської області в якому просить визнати право власності на спадкове майно після смерті дружини ОСОБА_2.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане Корецьким відділом РАГС ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис №97 Зазначає, що після смерті його дружини відкрилася спадщина, яка зокрема складається з житлового будинку АДРЕСА_1. Зазначений будинок належав померлій ОСОБА_2, про що свідчить технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок. Вказує, що нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на домоволодіння.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився. Представник позивача подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила розглядати справу за відсутності позивача та її, як представника.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, подав заяву в якій просить справу розглянути у відсутності його представника. Позовні вимоги визнав повністю.

Згідно з ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане Корецьким відділом РАГС ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис №97.

Відповідно до довідки КП «Корецьжитловодоканал» №715 від 26 квітня 2017 року ОСОБА_2 на момент смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. На момент смерті разом з нею проживали та були зареєстровані чоловік ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Згідно дослідженого в судовому засіданні технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 10 квітня 2017 року та довідки КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» №168 від 10 квітня 2017 року вартість житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 станом на 10 квітня 2017 року становить 160 035, 00 грн, загальна площа будинку становить 74,7 м2, а житлова 54,4 м2. Право власності на будинок не зареєстроване.

Згідно постанови нотаріуса від 29 квітня 2017 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок.

Разом з тим, згідно відповіді Корецької державної нотаріальної контори №541/01-09 від 16 травня 2017 року ОСОБА_1 13 січня 2006 року отримав свідоцтво про право на спадщину на грошовий вклад, а 05 березня 2011 року свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай).

Відповідно до досліджених заяв від 05 березня 2011 року ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відмовилися від належних їм часткок спадкового майна після смерті матері.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року, тобто до набрання чинності ЦК України, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР від 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються Кодексом УРСР.

Відповідно до абз. абз. першого та другого п. 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 року № 18/5 (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (ст.549 Цивільного кодексу ( 1540-06 ). Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов'язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім'я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців.

Отже, проживання позивача на час смерті спадкодавця разом із останнім свідчить про прийняття позивачем спадщини шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном ще у листопаді 2001 року.

Таким чином, на переконання суду, спірні спадкові правовідносини повинні бути врегульовані чинним на час їх виникнення нормативно-правовим актом - Цивільним кодексом Української РСР, оскільки спадщина відкрилася та була своєчасно та належним чином прийнята спадкоємцем ще до набрання чинності Цивільним кодексом України (01 січня 2004 року).

Судом встановлено, що за життя спадкодавець заповіту не складав. Таким чином, на думку суду, спадкування у спірних правовідносинах має місце саме за законом.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Таким чином позивач є спадкоємцем першої черги за законом. Доказів про наявність інших спадкоємців першої черги за законом, які своєчасно та належним чином прийняли спадщину після смерті спадкодавця матеріали даної справи не містять.

Оформити своє право власності на будинковолодіння позивач не має можливості у зв'язку з тим, що відсутній належний документ, який стверджує право власності спадкодавця на спірне майно, у зв'язку з чим і було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину.

За таких обставин позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.10, 60, 79, 82, 212-215 ЦПК України, ст.ст.392, 1216-1223, 1258, 1261, 1268 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на спадкове майно за законом - житловий будинок АДРЕСА_1, житловою площею будинку - 54,4 кв.м., загальною площею - 74,7 кв.м., після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавця ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Корецький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Опришко П.З.