Справа № 2-313\09р   .  

Р І ШЕ Н Н Я  

І м е н е м     У к р а ї н и  

(заочне)  

27 лютого 2009 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:  

головуючої судді                                                       Петешенкової М.Ю.

при секретарі                                                            Макарчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Індустріально – експортний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд –  

в с т а н о в и в:  

15 вересня 2008 року Акціонерне товариство «Індустріально–експортний банк» звернулося до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до                         ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що банк 20 січня 2006 уклав з ОСОБА_1 кредитний договір, згідно з яким останній надано кредит у розмірі 9 219,86 грн. на строк до 19 січня 2008  року.  

За умовами кредитного договору, відповідач зобов’язаний був щомісячно проводити погашення кредиту в строк до 15 числа місяця наступного за розрахунковим в сумі 384,16 грн., але боржник не здійснював погашення кредиту та пізніше взагалі припинив здійснювати погашення суми кредиту, в зв”язку з чим станом на 26 серпня 2008 року утворилася заборгованість у розмірі 11 222,98 грн.  

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 11 222,98 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 112,23 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 30,00 грн.  

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.  

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності із вказаними вище обставинами дає судові підстави для застосування положень ч. 4 ст. 169, ст.ст. 224, 225 ЦПК України. Представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.  

Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.  

Судом встановлено, що 20 січня 2006 року між АТ «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0079, за умовами якого банк надав кредит боржнику у розмірі 9 219 грн. 86 коп., з зобов'язанням повернути грошові кошти до 19 січня 2008 року, що підтверджене копією договору (а.с. а.с. 4-5).  

За умовами кредитного договору боржник зобов’язаний був щомісячно проводити погашення кредиту до 15 числа місяця наступного за розрахунковим в сумі 384,16 грн., але боржник не здійснював погашення кредиту згідно графіку погашення суми кредиту та пізніше припинив здійснювати погашення суми кредиту, сплату комісії за користування кредитними коштами, що підтверджується графіком погашення суми кредиту (а.с. 6), чим самим порушив умови кредитного договору, а саме п.п. 1.1; 4.2.2; 4.2.3, що передбачають повернення кредиту, сплату комісійної винагороди за відкриття позичкового рахунку та за управління фінансовими ресурсами у строки передбачені кредитним договором. (а.с.3-4).  

Суд вважає, що АТ «Індустріально – експортний банк» за кредитним договором свої зобов”язання виконав повністю. Відповідач в своє чергу не виконав умови кредитного договору і своєчасно не повернув банку кредитові кошти, не сплатив відсотки за користування кредитом та комісію за розрахункове обслуговування кредиту, в зв’язку з чим станом на 26 серпня 2008 року утворилася сума заборгованості у розмірі 11 222,98 грн (а.с. 6).  

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.  

Відповідно до умов кредитного договору, а саме п.п. 4.2 позичальник зобов’язується використати кредит на зазначені у договорі цілі та на вимогу банку надати йому документи, що підтверджують цільове використання кредиту. Забезпечити повернення одержаного кредиту відповідно до умов договору. В день надання кредиту сплатити банку винагороду за управління фінансовим кредитом 2719,86 грн., що складає 29,15 % від суми наданого кредиту.  

Згідно пп. 4.2.5., 4.2.7 у разі виникнення загрози зриву строків повернення одержаного кредиту, позичальник зобов”язується інформувати про це банк в письмовій формі не менш, ніж за три дні до дати сплати. У випадку погіршення фінансового стану позичальника, викликаного зміною місця роботи, посади, заробітної плати, сімейного стану або іншими причинами, надати банку протягом 15 банківських днів забезпечення погашення кредиту.  

Оскільки в матеріалах справи відсутні документи, підтверджуючи погіршення матеріального становища боржника, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що посилання представника позивача на те, що відповідачем не виконуються в повному обсязі умови договору, обґрунтовані та знайшли своє підтвердження у судовому засіданні. З моменту укладання договору і по 26 серпня 2008 року відповідач порушував обов’язки за кредитним договором, тому позов підлягає задоволенню.  

Суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору на користь держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи згідно зі ст. 88 ЦПК України.  

Керуючись ст.ст. 1054-1055 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 57-64, 88, 169, 209, 214, 215 , 224-225 Цивільного процесуального кодексу     України, суд –  

в и р і ш и в :  

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк» заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 8 219 грн. 86 коп.; заборгованість по сплаті пені – 3 003 грн. 12 коп.; витрати зі сплати судового збору у розмірі 112 грн. 23 коп..; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 30,00 грн., а всього 11 365 грн. 21 коп.  

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області  через суд першої інстанції  шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження  і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.  

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення  без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем  в апеляційному порядку.  

Головуюча суддя:                                                                             М.Ю. Петешенкова