Справа № 2-289/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 серпня 2009 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Петешенкової М.Ю.
при секретарі: Макарчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, визначення порядку користування квартирою та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Комунальне виробниче житлове ремонтне-експлуатаційне підприємство Самарського району м. Дніпропетровська про визначення порядку користування квартирою, суд –
У С Т А Н О В И Л:
04 вересня 2000 року ОСОБА_1 звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_2 про виділ у натурі частки із майна та визначення порядку користування квартирою, посилаючись на те, що будучі співвласниками квартири АДРЕСА_1, між ними постійно виникають сварки щодо користування спільним майном. В зв”язу з чим він просив суд виділити у натурі зі спільної сумісної власності частку в розмірі 16 кв.м., а саме кімнату, площею 12,5 кв.м, лоджію, площею 1,6 кв.м, та частину коридору площею 1,9 кв.м., інші приміщення залишити в спільному користуванні.
12 грудня 2008 року ОСОБА_2 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_1 про визначення порядку користування квартирою, посилаючись на те, що на підставі свідоцтва про власності на житло від 13 жовтня 1998 року, квартира АДРЕСА_2 належить їй та її сину ОСОБА_1 Спірна квартира складається з 2-х окремих житлових кімнат, площею відповідно 16 кв.м та 12,5 кв.м., кухні площею, 7,7 кв.м, ванної кімнати, вбиральні, коридору і лоджії. На теперішній час вона займає кімнату площею 16 кв.м, а відповідач займає кімнату, площею 12,5 кв.м. Всі інші приміщення знаходяться в спільному користуванні.
Оскільки добровільно вирішити питання щодо оплати витрат на утримання житла та комунальних послуг, порядку користування лоджією вони не можуть, відповідач просила визначити порядок користування спірною квартирою наступним чином: виділити позивачу в користування житлову кімнату, площею 12,5 кв.м, а їй виділити в користування житлову кімнату, площею 16 кв.м; кухню, ванну кімнату, коридор та лоджію, залишити в спільному користуванні.
23 червня 2009 року позивач уточнив позовні вимоги та просив виділити в натурі частку зі спільної сумісної власності в розмірі 16 кв.м., а саме: кімнату 6, площею, 12,5 кв.м.; лоджію, площею 1,6 кв.м.; частину коридору 1(7), площею, 1,9 кв.м, що розташовані в квартирі АДРЕСА_3 та визнати за ним право власності на зазначені приміщенні. Визнати за ним право спільної часткової власності в розмірі ? частки на приміщення 1,2,3,4, загальною площею 17, 9 кв.м. квартири, що розташовані в квартирі АДРЕСА_3.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали і просили задовольнити в повному обсязі, у задоволенні зустрічної позовної заяви просили відмовити на підставі обставин, викладених у його позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2, представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали на підставі обставин, викладений у зустрічній позовній заяві, яку підтримали та просили задовольнити в повному обсязі.
Представник третьої особи КП ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська в судове засідання не з”явився, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином причини неявки суду невідомі.
Вислухавши сторін, представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають, а заявлені вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 13 жовтня 1998 року, отриманого на підставі Закону України „ Про приватизацію державного житлового фонду”, квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності позивачу ОСОБА_1 та його матері відповідачу у справі ОСОБА_2 (а.с. 5).
Квартира складається з 2-ох окремих житлових кімнат, площею відповідно 12,5 кв.м. та 16 кв.м. кухні площею 7,7 кв.м., ванної кімнати, вбиральні, коридору і лоджії. Загальна площа квартири складає 49,9 кв.м, житлова площа 28,5 кв.м. (а.с. 6)
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 222-09 від 07 квітня 2009 року, частка співвласника може бути виділена у натурі із спільного сумісного майна, шляхом виділення житлової кімнати, площею 12,5 кв.м. лоджії, площею 1,6 кв.м, частини коридору, площею 1,9 кв.м., але поділ квартири неможливий, в зв”язку з неможливістю виділення кожному із співвласнику ізольованих входів (виходів) та окремі допоміжні приміщення (кухня, ванна кімната, коридор) (а.с. а.с. 68-73).
Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22 грудня 1995 року „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності”, квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення із самостійними виходами, які можуть використовуватись як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Як вбачається із висновку судової будівельно-технічної експертизи, такий поділ неможливий, оскільки в загальному користуванні залишається не тільки вхід до квартири, але і допоміжні приміщення.
Доводи представника позивача ОСОБА_3 щодо можливості виділення в натурі частки зі спільної сумісної власності та визнання за ОСОБА_1 права власності, суд вважає такими, що не відповідають дійсності та відноситься до них критично, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Таким чином суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Згідно ч. 2 ст. 358 ЦУ України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Відповідно до висновку вищезазначеної експертизи, визначити порядок користування квартирою можливо.
Суд не приймає до уваги запропоновані експертом варіанти № 1, 2 порядку користування спірною квартирою, за якими користування буде здійснюватися з зачіпанням інтересів сторін та вважає за необхідне виділити позивачу в користування кімнату, площею 12,5 кв.м, а відповідачу 16 кв.м, допоміжні приміщення залишити в спільному користуванні, задовольнив зустрічний позов ОСОБА_2
Частка жилої площі, яку займає відповідач перевищує на 3,4 кв.м ? частини житлової площі квартири, на думку суду, є не незначним перевищенням і не порушить законні житлові права ОСОБА_1
Судом роз”яснювались сторонам, представникам сторін положення ст.ст. 10,11,57-60 ЦПК України та наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, а також те, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.
Суд вважає, що витрати відповідача ОСОБА_2, які пов”язані з оплатою судового збору у розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 грн. 50 коп. відповідно до ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_1 в повному обсязі.
Керуючись, ст. 358 ЦК України, п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22 грудня 1995 року „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності”, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-64, 88, 169, 209, 213-215 ЦПК України суд, –
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частину квартири та визначення порядку користування квартирою, відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Комунальне виробниче житлове ремонтне експлуатаційне підприємство Самарського району м. Дніпропетровська про визначення порядку користування квартирою, задовольнити.
Встановити конкретний порядок користування квартирою № 33 в будинку № 31 по вул. 20 річчя Перемоги у м. Дніпропетровськ, виділив ОСОБА_2 в користування житлову кімнату, площею 16 кв.м, ОСОБА_1 виділити в користування житлову кімнату, площею 12,5 кв.м.
Кухню, ванну кімнату, вбиральню, коридор, лоджію - залишити в спільному користуванні.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 8 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справу у розмірі 7 грн. 50 коп., а всього 16 грн.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Головуюча суддя: М.Ю. Петешенкова