Справа №1-146/2009  

В  И  Р  О  К  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

03 листопада   2009  року                                                Ківерцівський районний суд Волинської області  

В складі   головуючого судді  -     Костюкевича О.К.  

при секретарі  -              Хмілевській І.О.    

з участю прокурора -    Літковця А.О.  

потерпілого -                  ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ківерці кримінальну справу про обвинувачення   ОСОБА_2,   ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3,  українця, громадянина  України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, не працюючого,  згідно ст. 89 КК України не  судимого,  

  у вчиненні злочину,  передбаченого  ч. 1 ст. 122  КК України,  

в с т а н о в и в :  

  Підсудний ОСОБА_2 близько 21 години 05.05.2009 року, перебуваючи на подвір’ї власного будинку, що знаходиться в с. Сокиричі, по вул.. Шкільній,  21 Ківерцівського району, Волинської області , на грунті неприязних відносин, умисно наніс гр.-ну ОСОБА_1 один удар рукою в область обличчя, від чого останній впав. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_2 наніс ще 5-ть ударів руками в обличчя потерпілому, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді забою м’яких тканин нижньої щелепи, а також двійний перелом  нижньої щелепи в ділянці 3-го зуба зліва та 6-го зуба справа, що згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії середньої степені тяжкості, що тягнуть за собою довготривале лікування.  

  Допитаний в судовому засіданні по суті пред’явленого обвинувачення  підсудний  ОСОБА_2   свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, давши суду показання про те, що дійсно він на подвір’ї будинку, за власним місцем проживання, 05 травня 2009 року  у вечірній час  наніс декілька ударів в обличчя гр.-ну ОСОБА_1.  

  Крім того, підсудний повідомив, що повністю погоджується з фактичними обставинами справи та не бажає їх оспорювати.  

  Враховуючи, що учасниками судового розгляду визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, суд постановив допитати підсудного, потерпілого та дослідити характеризуючі обставини справи.  

  Допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_1 суду показав, що дійсно 05 травня 2009 року ввечері близько 21 години він прийшов до будинку ОСОБА_2 щоб забрати деякі свої  речі.  Під час розмови з останнім він обмовився, що з села потрібно висиляти циган. Тоді підсудний несподівано наніс йому один удав кулаком в обличчя, він чого він упав. Після цього ОСОБА_2 наніс йому ще декілька ударів кулаком в обличчя. На слідуючий день він звернувся по медичну допомогу до Ківерцівської ЦРЛ, а 07.05.2009 року йому стало ще гірше, тоді він звернувся до Волинської обласної клінічної лікарні, де йому поставили діагноз перелом нижньої щелепи. 08.05.2009 року йому було зроблено операцію. На даний час він ніяких претензій до підсудного немає, збитки йому частково відшкодовані. Просить підсудного суворо не карати.    

  З урахуванням викладеного суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_2  у  заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження  і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.      

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності, тяжкість вчиненого злочину, дані про особу.  

  Так,  ОСОБА_2,  по місцю проживання характеризується з позитивної сторони, судимість на даний час знята і погашена.  

  Обставинами, які згідно зі ст.  66 КК України пом’якшують покарання підсудного, суд вважає щире каяття, добровільне часткове відшкодування збитків.  

  Передбачених ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання  підсудного, судом не виявлено.  

  З урахуванням викладено, характеру і ступеня небезпеки скоєного злочину, який відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, особи підсудного, який по місцю проживання характеризується з позитивної сторони, матеріальні збитки ним частково відшкодовані, тяжких наслідків в результаті вчинення даного злочину не наступило, суд призначає ОСОБА_2   покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, запобігання новим злочинам, і вважає можливим виправлення підсудного без відбування покарання у виді позбавлення волі,  з обранням покарання в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 75 КК України звільняє ОСОБА_2 від відбування покарання зі здійсненням за ним нагляду органами внутрішніх справ та покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.    

  Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –  

з а с у д и в   :  

  ОСОБА_2   визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, призначивши покарання  у виді позбавлення волі  на строк 2 (два) роки.  

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов’язки:  

•   -     не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;;  

•   -     повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;    

•   -     періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.  

  До вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_2 міру запобіжного заходу залишити попередню –  підписку про невиїзд.        

  На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.  

Суддя Ківерцівського районного суду                                                        Костюкевич О.К