Справа №  2-884/2009 р.                          

РІШЕННЯ  

Іменем України  

23 жовтня 2009 року                                                Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області  

в складі: головуючої: судді                     Ніколаєвої І. К.

при секретарі                               Карпенко С. М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1 до ОСОБА_2  

про розірвання шлюбу  

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом про розірвання шлюбу до ОСОБА_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 06.03.1992 року вона уклала шлюб з відповідачем який було зареєстровано міським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Павлоград, Дніпропетровської області за актовим записом № 134. Від сумісного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на цей час проживає з позивачем. Відповідач за рішенням суду сплачує аліменти на утримання сина.

Одруження з відповідачем виявилося невдалим, спільне життя не склалося в результаті різних поглядів на життя  та не сумісництва характерів. З листопада 2008 року разом не проживають, спільне господарство не ведуть.

На підставі ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України позивач просить шлюб розірвати шлюб з відповідачем.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, просить розірвати шлюб з відповідачем, вважає що строк для примирення надавати не потрібно.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав, проти розірвання шлюбу не заперечує, а також зазначає, що строк для примирення надавати не потрібно.

Суд вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи  вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступні обставини.

 Судом встановлено, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 06.03.1992 року, який було зареєстровано міським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Павлоград, Дніпропетровської області за актовим записом № 134, як вбачається зі свідоцтва про укладення шлюбу серії IV-КИ № 374100 від 06.03.1992 року.  

Від сумісного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на цей час проживає з позивачем, що підтверджується поясненнями сторін та свідоцтвом про народження.

З пояснень сторін судом також встановлено, що  сторони разом не проживають з листопада 2008 року, спільне господарство не ведуть.

Суд вважає за недоцільне надавати сторонам строк для примирення та розірвати шлюб, оскільки сторони в судовому засіданні заявили, що строк для примирення надавати не потрібно.

     Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок  його розірвання за позовом одного з подружжя  на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу, яка передбачає, що позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

     Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

     На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 212-214 ЦПК України ст.ст. 105,110,112, Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

     Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

 Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований міським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Павлоград, Дніпропетровської області за актовим записом № 134.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 17 гривень, при  отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС.

     Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя