САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/927/14-ц

Провадження №2/726/5/17

Категорія 2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2017 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівців у складі: головуючого судді Байцар Л. В., при секретарі Житарь С.А., за участю представника прокуратури ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6, представника відповідача ОСОБА_7, представника відповідача ОСОБА_8, представника третьої особи ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовною заявою прокуратури м. Чернівці в інтересах держави та територіальної громади м. Чернівці в особі Чернівецької міської ради до виконавчого комітету Чернівецької міської ради, ОСОБА_10 житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, третьої особи – Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та його профспілкової організації про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Першотравневої районної ради, розпорядження ОСОБА_10 житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, ордера на житлове приміщення, свідоцтва про право спільної сумісної власності, витребування майна із чужого незаконного володіння, - 

ВСТАНОВИВ :

22.05.2014 року прокурор міста Чернівці в інтересах держави та територіальної громади м. Чернівці в особі Чернівецької міської ради звернувся до суду з позовом в якому посилається на те, що 08.05.2014 до прокуратури м. Чернівці надійшло звернення депутата Чернівецької міської ради ОСОБА_14 щодо проведення перевірки законності отримання депутатом ОСОБА_11 квартири по вул. Хотинській, 54-В в м.Чернівці. Перевіркою прокуратури встановлено, що відповідно до договору №3045-юр від 24.12.2010 про передачу квартир (житла) та об’єктів соцкультпобуту територіальній громаді міста Чернівці, а також акту приймання-передачі від 27.12.2010 ОСОБА_15 (забудовник) передав Чернівецькій міській раді (одержувачу) квартиру №50 у новозбудованому багатоквартирному будинку по вул. Хотинській, 54-В. Відповідно до п.1.10 рішення виконавчого комітету Першотравневої районної у м. Чернівці ради №22/2 від 16.02.2011 відповідач ОСОБА_11, який у період з 19.01.2010 по 20.02.2012 працював у ЧОТВ Антимонопольного комітету України, прийнятий на квартирний облік за місцем проживання, як громадянин, який потребує покращення житлових умов, у загальну чергу за №2326 (у зв’язку з проживанням в одній кімнаті осіб різної статті старше 9 років). Згідно п.2.3 рішення виконавчого комітету Першотравневої районної у м. Чернівці ради №66/5 від 25.05.2011 ОСОБА_11 включений до списку першочерговиків, у зв’язку з проживанням разом з ним його бабусі ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, ветерана війни – учасника війни. Листом №13-3556 від 25.05.2011 секретар Чернівецької міської ради виділив однокімнатну квартиру №50 на вул. Хотинській, 54 «В» черговикам Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. 31.05.2011 на зборах первинної профспілкової організації та адміністрації Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України вирішено виділити ОСОБА_11 квартиру АДРЕСА_1. Пунктом 1 рішенням виконавчого комітету Першотравневої районної у м. Чернівці ради №80/6 від 08.06.2011 затверджено протокол №4 зборів первинної профспілкової організації та адміністрації ЧОТВ Антимонопольного комітету України від 31 травня 2011 року та видано ордер №164 серії РВК ОСОБА_11 на право зайняття житлового приміщення з комунальними зручностями - квартиру АДРЕСА_2. Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради №653/17 від 11.10.2011 квартиру АДРЕСА_3 прийнято у комунальну власність територіальної громади м.Чернівці. Пунктом 1 Розпорядження органу приватизації (в особі ОСОБА_10 житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради) №49178 від 14.10.2011: «Прохання наймача ОСОБА_11 задовольнити і передати у спільну сумісну власність квартиру в якій він мешкає, що знаходиться АДРЕСА_4». На підставі вказаного розпорядження №49178, 14.10.2011 ОСОБА_10 житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 видано свідоцтво САЕ №338653 про право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_5 «В» у м.Чернівці загальною площею 74,40 кв.м. 19.01.2012 виконавчим комітетом Чернівецької міської ради видано свідоцтво право власності САЕ/639533 територіальної громади м.Чернівці на вищевказану квартиру, яка є предметом спору. 25.05.2012 за територіальною громадою зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_5 «В» в м.Чернівці. 19.07.2012 на підставі розпорядження №49178 від 14.10.2011 та свідоцтва САЕ №338653 від 14.10.2011 за ОСОБА_11 та ОСОБА_12 зареєстровано право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_5 «В» у м.Чернівці (номер запису 20643/1159 в книзі:164, с.229).

Крім цього в позові посилається, на те, що під час розгляду даної справи в суді, 04.08.2014 між ОСОБА_11 та ОСОБА_12, з однієї сторони, та ОСОБА_13, з другої сторони, був укладений договір купівлі-продажу НАВ 350667 серії 1358 вищевказаної квартири.

Просить визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Першотравневої районної у м.Чернівці ради №80/6 від 08.06.2011 яким затверджено протокол №4 зборів первинної профспілкової організації та адміністрації Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31 травня 2011 року та видано ордер ОСОБА_11 на однокімнатну квартиру АДРЕСА_5 «В» у м.Чернівці. Визнати недійсним ордер на житлове приміщення №164 серії РВК від 08.06.2011 виданого виконавчим комітетом Першотравневої районної у м.Чернівці ради ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на право зайняття житлового приміщення – однокімнатної квартири АДРЕСА_6 «В». Визнати незаконним та скасувати розпорядження ОСОБА_10 житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради №49178 від 14.10.2011 яким передано у спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_5 «В» ОСОБА_11 та ОСОБА_12. Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право спільної сумісної власності САЕ 338653 від 14.10.2011 на квартиру АДРЕСА_5 «В» у м.Чернівці, виданого ОСОБА_11 та ОСОБА_12. Витребувати із володіння ОСОБА_13 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, НОМЕР_2, виданий Сторожинецьким РВ УМВС України в Чернівецькій області 18.08.2006) квартиру АДРЕСА_5 «В» в м.Чернівці та передати її у власність територіальної громади м.Чернівці в особі Чернівецької міської ради (м.Чернівці, Центральна площа, 1 код ЄРДПОУ №04062216).

Свої вимоги прокурор обґрунтовує наступним.

Першим документом, який слугував формальною підставою для передачі квартири №50 на вул. Хотинській, 54 «В» Чернівецькому обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України є лист секретаря Чернівецької міської ради №13-3556 від 25.05.2011 про виділення вищевказаної квартири черговикам територіального відділення АМК. Проте, вказаний лист секретаря Чернівецької міської ради є незаконним, необґрунтованим та не міг бути підставою для передачі зазначеної квартири Чернівецькому територіальному відділенню АМК.

В той же час, відповідно до листа Чернівецької міської ради №01/02-05/601 від 10.03.2015 (т.2 а.с.102) Чернівецької міською радою та її виконавчим комітетом не приймалися рішення про передачу квартири АДРЕСА_7 «В» Чернівецькому обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України.

Також вказує на те, що на момент складання та підписання листа секретарем Чернівецької міської ради №13-3556 від 25.05.2011, право власності на квартиру №50 на вул. Хотинській, 54 «В» не було зареєстровано за територіальною громадою м.Чернівці, у зв’язку з чим, Чернівецька міська ради, її виконавчий комітету і тим паче голова або секретар Чернівецької міської ради не могли приймати рішення щодо її передачі у власність або користування будь-якій фізичній або юридичній особі.

У свою чергу, збори первинної профспілкової організації та адміністрації Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.05.2011 на яких вирішено виділити квартиру №50 на вул. Хотинській, 54 «В» ОСОБА_11 не мали права приймати таке рішення, оскільки як вже зазначалось раніше, на момент проведення зборів вказана квартира не перебувала у їх власності або користуванні та не надавалась їм як службове житло.

Враховуючи викладене, рішення виконавчого комітету Першотравневої районної у м. Чернівці ради №80/6 від 08.06.2011 яким затверджено протокол №4 зборів первинної профспілкової організації та адміністрації ЧОТВ Антимонопольного комітету України від 31 травня 2011 року та видано ордер №164 серія РВК ОСОБА_11 на квартиру АДРЕСА_5 «В» є незаконним, оскільки на момент його прийняття право власності на вказану квартиру не було зареєстроване за територіальною громадою м.Чернівці у встановленому Законом порядку, оскільки лише 11.10.2011 рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради №653/17 вказана квартира прийнята у комунальну власність територіальної громади м.Чернівці, а 19.01.2012 видано свідоцтва про право власності САЕ/639533, яке зареєстроване 25.05.2012.

Крім того, приймаючи рішення №80/6 від 08.06.2011 виконавчий комітет порушив черговість надання житла, а також права тисячі осіб потребуючих поліпшення житлових умов, які роками стояли у черзі перед ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Таким чином, надаючи ОСОБА_11 житло, виконавчий комітет Першотравневої районної у м.Чернівці ради грубо порушив вимоги ст.43,45 Житлового кодексу України, а також права 2290 громадян із загальної черги, 533 громадян із першої черги, які були взяті на облік раніше за ОСОБА_11 і мали переважне право перед ним на отримання житла.

Просить суд врахувати, що ОСОБА_11 перебував у списку першочерговиків лише 14 днів, у той час як перші черговики з числа учасників Великої Вітчизняної війни, багатодітних сімей та учасників Афганських подій були взяті на облік ще у 1984 році і перебувають на ньому по сьогоднішній день більше 31 року. Оскаржуваним рішенням були порушенні права позачерговиків (сиріт, інвалідів, переселенців із забруднених зон та ін.) перші з яких були постановлені на облік, ще у 1982 році і перебувають на ньому по сьогоднішній день більше 33 років.

Не зважаючи на те, що прокурором не оскаржуються рішення виконавчого комітету Першотравневої районної у м. Чернівці ради №66/5 від 25.05.2011 яким ОСОБА_11 включений до списку першочерговиків, просить суд врахувати те, що останній взагалі не мав права перебувати у списку першочерговиків, оскільки таким правом відповідно до ч. 4 п. 44 Постанови ради міністрів УРСР №470 від 11.12.1984 наділенні лише учасники бойових дій та учасники війни, а не члени їх сімей.

Факт перебування ОСОБА_11 в контрольному списку у ЧОТВ Антимонопольного комітету України не міг бути підставою для надання йому квартири, яка є предметом спору, оскільки законодавство взагалі не передбачає такого поняття як «контрольний список», натомість містить імперативну вимогу щодо розподілу житла в порядку черговості, встановивши три види черг (загальна, перша, поза чергою); контрольний список ведеться на підприємствах, які забезпечують своїх працівників житлом, на підприємствах, які мають власне житло, з метою справедливого його розподілу між своїми працівниками. Разом з тим, згідно листа Чернівецького обласного №01-21/782 від 14.05.2014 (т.1 а.с. 24) у власності територіального відділення квартир, у тому числі і квартири по вул. Хотинській, 54 «В» не було.

Крім того, прокурор звернув увагу суду на те, що контрольний список працівників ЧОТВ Антимонопольного комітету України (т.1 а.с.17) був затверджений лише на наступний день (26.05.2011) після листа секретаря Чернівецької міської ради від 25.05.2011 (т. 1 а.с. 166) про передачу їм квартири АДРЕСА_7 «В». Не зважаючи на те, що ОСОБА_11 працював у відділенні АМК лише 2 роки, у період з 2008-2014 року лише він отримав житло.

Враховуючи те, що рішення виконавчого комітету Першотравневої районної у м. Чернівці ради №80/6 від 08.06.2011 прийняте із порушенням вимог чинного законодавства України, а також прав та законних інтересів осіб, які взяті на облік, як потребуючі поліпшення житлових умов раніше за ОСОБА_11 та ОСОБА_12 – вважає, що ордер на житлове приміщення №164 серії РВК від 08.06.2011 виданого виконавчим комітетом Першотравневої районної у м.Чернівці ради на право зайняття однокімнатної квартири АДРЕСА_6 «В» підлягає визнанню недійсним.

Крім цього вказує, що розпорядження департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради №49178 від 14.10.2011 є незаконним та підлягає скасуванню, у зв’язку з тим, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 набули право користування оспорюванню квартирою на підставі незаконного рішенням виконавчого комітету Першотравневої районної у м. Чернівці ради №80/6 від 08.06.2011 та ордеру №164 серії РВК від 08.06.2011, а відтак не є особами, які на законних підставах всилились у вказану квартиру та набули право на її приватизацію.

Позовну вимогу про витребування вказаної квартири із власності ОСОБА_16 прокурор обгрунтовує ст. 388 ЦК України, згідно якої, майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника не з його волі.

В судовому засіданні прокурор позов підтримав, просив його задовольнити, з обставин, викладених у позові.

Представник Чернівецької міської ради ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити, з обставин, викладених у позові прокурором.

Представник відповідача виконавчого комітету Чернівецької міської ради ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала щодо вимог прокурора до виконавчого комітету, в судових дебатах просила суд вирішити справу відповідно до закону.

Представник відповідача ОСОБА_10 житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила щодо вимог прокурора про визнання приватизації спірної квартири незаконною.

Представник відповідача ОСОБА_11 - ОСОБА_6С.в судове засідання 24.04.2017 року на з»явився, хоча належним чином в судовому засіданні повідомлявся про час і місце розгляду справи (т.3.а.с.51), згідно заяви ОСОБА_11представник хворіє, будь-яких підтверджуючих документів суду не надано, неявка представника визнана судом без поважної причини. 11.05.2017 року в судове засідання не з»явився, про дату розгляду справи повідомлений смс-повідомленням, повістку суду від 25.04.2017 року за наданою суду адресою: м.Чернівці в.Гайдара 5/42 не отримав, 19.05.2017 року в судове засідання не з»явився, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення про вручення від 11.05.2017 року. Телеграма про відкладення розгляду справи ОСОБА_6 надійшла до суду 19.05.2017 року в 15 год 25 хв., в той час як справа призначена до розгляду на 10:00 годин, а в 15 годині суд перебував в нарадчій кімнаті.

Відповідач ОСОБА_11 в судове засідання не з»явився, за адресою, вказанною представником ОСОБА_6, а саме м.Чернівці в.Ломоносова,2 – кореспонденцію суду не приймає, відповідно до положень ст 74 ЦПК України вважається повідомленим. Крім цього відповідно до положень ч.5 ст.76 повідомлення представника ОСОБА_6 про час і місце розгляду справи, вважається повідомленням і позивача.

Представник відповідача ОСОБА_12 - ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги до своєї довірительки не визнав, просить відмовити за безпідставністю.

Представник відповідача ОСОБА_13 - ОСОБА_7 в судовому засіданні, щодо задоволення позовних вимог до ОСОБА_13 заперечував, просить відмовити у позовній вимозі про витребування вказаної квартири із власності ОСОБА_16, вважає, що його довірителька є добросовісним набувачем, а саме придбала майно за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знала і не могла знати, вважає, що позивач не має право витребувати це майно від набувача, оскільки майно вибуло з володіння власника з його волі.

Представник третьої особи – Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та його профспілкової організації - ОСОБА_9 в судовому засіданні просив вирішити позовні вимоги на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно встановлених в судовому засіданні обставин підставою для передачі квартири №50 на вул. Хотинській, 54 «В» Чернівецькому обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України був лист секретаря Чернівецької міської ради №13-3556 від 25.05.2011 про виділення вищевказаної квартири черговикам територіального відділення АМК.

Разом з тим, вказаний лист секретаря Чернівецької міської ради є незаконним, необґрунтованим та не міг бути підставою для передачі зазначеної квартири Чернівецькому територіальному відділенню АМК, виходячи з наступного.

Повноваження міських рад, їх виконавчих органів та міських голів визначається Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» 21.05.1997. Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» 21.05.1997 (діючого на момент підписання листа секретаря Чернівецької міської ради №13-3556 від 25.05.2011) у разі звільнення з посади міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження міського голови здійснює секретар. Статтею 42 зазначеного Закону визначені повноваження міського голови серед яких відсутнє право щодо управління, розпорядження або відчуження об’єктів комунальної власності територіальної громади. Відповідно ч. 8 ст. 59 Закону міський голова, в межах своїх повноважень видає розпорядження.

У свою чергу, п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону передбачає вирішення питання щодо відчуження відповідно до закону комунального майна виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Згідно ст. 29 Закону до відання виконавчих органів міських рад належать: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад. Відповідно до ст. 30 Закону до відання виконавчих органів міських рад належать: управління об'єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності. Відповідно ч. 1, 6 ст. 59 Закону рада та її виконавчий комітет в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Таким чином, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міський голова та секретар ради не наділенні повноваженнями щодо управління та розпорядження об’єктами комунальної власності, розподілу та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; міський голова, а у разі його відсутності секретар ради приймає рішення виключно у формі розпорядження; управління і розпорядження комунальним майном здійснюється радою та її виконавчим комітетом на підставі прийнятих ними рішень.

Судом встановлено, що Чернівецької міською радою та її виконавчим комітетом не приймалися рішення про передачу квартири АДРЕСА_7 «В» Чернівецькому обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, що підтверджується листом Чернівецької міської ради №01/02-05/601 від 10.03.2015 (т.2 а.с.102).

Також судом встановлено, що на момент складання та підписання листа секретарем Чернівецької міської ради №13-3556 від 25.05.2011, право власності на квартиру №50 на вул. Хотинській, 54 «В» не було зареєстровано за територіальною громадою м.Чернівці, у зв’язку з чим, в силу положень ст.ст.82,327,328,329,334 Цивільного кодексу України, Чернівецька міська ради, її виконавчий комітету і тим паче голова або секретар Чернівецької міської ради не могли приймати рішення щодо її передачі у власність або користування будь-якій фізичній або юридичній особі. У свою чергу, збори первинної профспілкової організації та адміністрації Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.05.2011, на яких вирішено виділити квартиру №50 на вул. Хотинській, 54 «В» ОСОБА_11 не мали права приймати таке рішення, оскільки як вже зазначалось раніше, на момент проведення зборів вказана квартира не перебувала у їх власності або користуванні та не надавалась їм як службове житло.

Таким чином, враховуючи викладене, рішення виконавчого комітету Першотравневої районної у м. Чернівці ради №80/6 від 08.06.2011, яким затверджено протокол №4 зборів первинної профспілкової організації та адміністрації ЧОТВ Антимонопольного комітету України від 31 травня 2011 року та видано ордер №164 серія РВК ОСОБА_11 на квартиру АДРЕСА_5 «В» слід визнати незаконним, оскільки на момент його прийняття право власності на вказану квартиру не було зареєстроване за територіальною громадою м.Чернівці у встановленому Законом порядку. Тільки 11.10.2011 рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради №653/17 вказана квартира прийнята у комунальну власність територіальної громади м.Чернівці, а 19.01.2012 видано свідоцтва про право власності САЕ/639533, яке зареєстроване 25.05.2012.

Крім цього, судом встановлено, що приймаючи рішення №80/6 від 08.06.2011 виконавчий комітет порушив черговість надання житла, а також права тисячі осіб потребуючих поліпшення житлових умов, які роками стояли у черзі перед ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Згідно ст.43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Згідно ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Разом з тим, судом встановлено, що на час прийняття рішення №80/6 від 08.06.2011 ОСОБА_11 перебував у загальній черзі за №2291 та у списку першочерговиків за №534.

Про недопустимість порушення черговості надання житла вказано і у постанові Верховного суду України від 03.06.2015 по справі №6-390цс15. Зокрема, Верховним судом України констатовано, що: «Оскільки ст.46 Житлового кодексу Української РСР не встановлено строк та переважне право на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків для суддів, призначених на роботу в іншу місцевість, то особа повинна бути забезпечена житлом в порядку черги після того, як будуть забезпечені житлом особи, які перебувають у списку осіб, що мають право на позачергове одержання житла раніше нього, що відповідатиме положенням ст.43 Житлового кодексу Української РСР.

До такого ж висновку у своїх рішеннях від 4 липня 2014 року, 19 березня 2014 року та 15 жовтня 2012 року дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, на які як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції ст. 46 Житлового кодексу УРСР».

Аналогічну правову позицію Верховний суд України висловив і при винесенні постанови по справі №21-682а15 від 30.06.2015 зазначивши: «Жодним нормативним актом не встановлено переважне право на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків для ветеранів військової служби, які потребують поліпшення житлових умов. Наведене дає підстави для висновку про те, що позивач має бути забезпечений житлом у порядку черги після того, як будуть забезпечені житлом особи, які перебувають у списку осіб, що мають право на позачергове одержання житла раніше нього, що відповідатиме положенням статті 43 ЖК».

Таким чином, надаючи ОСОБА_11 житло, виконавчий комітет Першотравневої районної у м.Чернівці ради грубо порушив вимоги ст.43,45 Житлового кодексу України, а також права 2290 громадян із загальної черги, 533 громадян із першої черги, які були взяті на облік раніше за ОСОБА_11 і мали переважне право перед ним на отримання житла.

Судом враховано, що ОСОБА_11 перебував у списку першочерговиків 14 днів, у той час як перші черговики з числа учасників Великої Вітчизняної війни, багатодітних сімей та учасників Афганських подій були взяті на облік ще у 1984 році і перебувають на ньому по сьогоднішній день більше 31 року, позачерговики (сироти, інваліди, переселенці із забруднених зон та ін.) перші з яких були постановлені на облік, ще у 1982 році, перебувають на ньому по сьогоднішній день більше 33 років.

Також судом враховано, що рішенням виконавчого комітету Першотравневої районної у м. Чернівці ради №66/5 від 25.05.2011 ОСОБА_11 включений до списку першочерговиків, проте останній взагалі не мав права перебувати у списку першочерговиків, оскільки таким правом відповідно до ч. 4 п. 44 Постанови ради міністрів УРСР №470 від 11.12.1984 наділенні лише учасники бойових дій та учасники війни, а не члени їх сімей.

Факт перебування ОСОБА_11 в контрольному списку у ЧОТВ Антимонопольного комітету України не міг бути підставою для надання йому квартири, яка є предметом спору, оскільки:

1) Житловий кодекс Української РСР взагалі не передбачає такого поняття як «контрольний список», натомість містить імперативну вимогу щодо розподілу житла в порядку черговості, встановивши три види черг (загальна, перша, поза чергою);

2) відповідно до п. 41 Постанови РМ УРСР №470 від 11.12.1984 контрольний список ведеться на підприємствах, які забезпечують своїх працівників житлом. Тобто, контрольний список ведеться на підприємствах, які мають власне житло, з метою справедливого його розподілу між своїми працівниками. Разом з тим, згідно листа Чернівецького обласного №01-21/782 від 14.05.2014 (т.1 а.с. 24) у власності територіального відділення квартир, у тому числі і квартири по вул. Хотинській, 54 «В» не було.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що контрольний список працівників ЧОТВ Антимонопольного комітету України (т.1 а.с.17) був затверджений лише на наступний день (26.05.2011) після листа секретаря Чернівецької міської ради від 25.05.2011 (т. 1 а.с. 166) про передачу їм квартири АДРЕСА_7 «В». Не зважаючи на те, що ОСОБА_11 працював у відділенні АМК лише 2 роки, у період з 2008-2014 року лише він отримав житло.

Відповідно ст. 59 Житлового кодексу України п. 73 вищевказаної постанови №470 Ради міністрів УРСР №470 від 11.12.1984 ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Враховуючи те, що рішення виконавчого комітету Першотравневої районної у м. Чернівці ради №80/6 від 08.06.2011 прийняте із порушенням вимог чинного законодавства України, а також прав та законних інтересів осіб, які знаходяться на обліку осіб, потребуючих поліпшення житлових умов раніше за ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - ордер на житлове приміщення №164 серії РВК від 08.06.2011 виданого виконавчим комітетом Першотравневої районної у м.Чернівці ради на право зайняття однокімнатної квартири АДРЕСА_6 «В» слід визнати недійсним.

Відповідно до п. 11 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Розпорядження департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради №49178 від 14.10.2011 є незаконним та підлягає скасуванню, у зв’язку з тим, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 набули право користування оспорюванню квартирою на підставі незаконного рішенням виконавчого комітету Першотравневої районної у м. Чернівці ради №80/6 від 08.06.2011 та ордеру №164 серії РВК від 08.06.2011, а відтак не є особами, які на законних підставах вселились у вказану квартиру та набули право на її приватизацію.

Щодо позовної вимоги про витребування вказаної квартири із власності ОСОБА_16 суд вважає, що її слід задовольнити повністю.

Відповідно до п. 10 ч. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06 листопада 2009 року та ч.5 ст. 12 ЦК добросовісність набувача презюмується, а права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого статтями 215, 216 ЦК. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника не з його волі.

Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07.02.2014 вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК). Пунктом 8 встановлено, що відповідно до ст.ст. 330, 334 ЦК право власності на нерухоме майно виникає у добросовісного набувача з дня державної реєстрації, якщо відповідно до ст.388 ЦК майно не може бути витребувано у нього. Відповідно до п. 22 вказаної постанови Пленуму ВСУ якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). У зв'язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів. Відповідно п.31 постанови вказаної постанови Пленуму у разі якщо позов власника про витребування майна із чужого незаконного володіння задоволено, покупець цього майна має право відповідно до статті 661 ЦК звернутися до суду з вимогою до продавця про відшкодування збитків, завданих вилученням у нього товару за рішенням суду з підстав, що виникли до моменту його продажу. Згідно аналізу деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ, Верховним судом України зазначено, що при розгляді спорів про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути власник майна (фізичні, юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів), який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, зокрема на підставі цивільно-правових договорів (зберігання, майнового найму тощо), в оперативному управлінні, на праві повного господарського відання, а також на інших підставах, встановлених законом.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, міський голова, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законам.

Враховуючи те, що власником квартири АДРЕСА_5 «В» в м.Чернівці була територіальна громада м.Чернівці, майном якої уповноважена розпоряджатись Чернівецька міська рада та її виконавчий комітет, які у свою чергу, не приймали рішень про її передачу Чернівецькому територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, його профспілковій організації, а також виконавчому комітету Першотравневої районної у м.Чернівці ради – отже вказана квартира вибула з власності територіальної громади м.Чернівці поза її волею та у порушення інтересів її членів.

Враховуючи те, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 отримали вищевказану квартиру внаслідок незаконних дій та рішень органів місцевого самоврядування, зборів первинної профспілкової організації та адміністрації Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету та відчужили її 04.08.2014 (під час судового розгляду) на користь ОСОБА_13, порушуючи права та законні інтереси територіальної громади - наявні підстави для витребування вказаної квартири із володіння ОСОБА_13 та передачі її у власність територіальної громади м.Чернівці в особі Чернівецької міської ради.

При цьому, суд погоджується, що позовні вимоги до ОСОБА_13 про витребування квартири з незаконного володіння є єдиним способам захисту права власності територіальної громади м.Чернівці, який відповідає ст.ст.16,388 ЦК України, а також правовим позиціям Верховного суду України з цих питань.

У свою чергу, ОСОБА_13 відповідно до ст.661 ЦК України та п.31 постанови Пленуму ВСУ №5 від 07.02.2014 вправі звернутися до суду з вимогою до ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про відшкодування збитків, завданих вилученням квартири.

Аналогічну правову позицію щодо підстав витребування нерухомого майна на користь територіальної громади за позовом прокурора висловив Верховний суд України у своїй постанові від 02.11.2016 по справі №6-2161цс16 в якій зазначив: «Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов’язок держави забезпечувати: захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання (стаття 13), споживачів (стаття 42), захист прав і свобод людини і громадянина судом, Уповноваженим Верховної людини, відповідними міжнародними судовими установами чи міжнародними організаціями (стаття 55). У статті 15 ЦК України безпосередньо не визначаються органи, які здійснюють захист цивільних прав. Так, крім органів, зазначених у статті 55 Конституції України, відповідно до окремих актів законодавства України здійснюють захист цивільних прав та інтересів або сприяють їх захисту, зокрема, органи прокуратури. За частиною другою статті 3 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Одним з таких органів є прокуратура, на яку пунктом 2 статті 121 Конституції України (у редакції, чинній на час звернення прокурора з позовом) покладено представництво інтересів держави у випадках, визначених законом. Прокурор звернувся до суду в інтересах територіальної громади, міської ради з позовом про витребування на підставі статей 387, 388 ЦК України на користь територіальної громади в особі міської ради із чужого незаконного володіння нерухомого майна, яке було відчужено за рішенням міської ради. Територіальна громада міста Одеси як власник спірного об'єкта нерухомості делегує Одеській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади. Таким чином, здійснення Одеською міською радою права власності, зокрема розпорядження майном, не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених законом, не може вважатись вираженням волі територіальної громади. Аналогічний висновок міститься й у постанові Вищого господарського суду України від 26 квітня 2016 року, наданій заявником для порівняння».

Згідно ст.169 ЦК України територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до ст.172 ЦК України органи, територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Правила, що містяться в статті 321 Кодексу повторюють зміст частин 4 та 5 ст. 41 Конституції України, тим самим непорушність права власності знаходить статус конституційного принципу.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.21,393 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора законні, в повному обсязі обґрунтовані, доведені, тому підлягають задоволенню повністю.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст.19,24 Конституції України, ст.ст. 10, 26, 30, 42, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 12, 21, 82, 169, 172, 215, 216, 321, 327, 328, 330, 334, 329, 334, 387, 388, 393, 661 Цивільного кодексу України, ст.ст. 43, 59 Житлового кодексу України, ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06 листопада 2009 року, суд

ВИРІШИВ :

Позов прокуратури м. Чернівці в інтересах держави та територіальної громади м. Чернівці в особі Чернівецької міської ради до виконавчого комітету Чернівецької міської ради, ОСОБА_10 житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, третьої особи – Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та його профспілкової організації про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Першотравневої районної ради, розпорядження ОСОБА_10 житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, ордера на житлове приміщення, свідоцтва про право спільної сумісної власності, витребування майна із чужого незаконного володіння – задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Першотравневої районної у м.Чернівці ради №80/6 від 08.06.2011 яким затверджено протокол №4 зборів первинної профспілкової організації та адміністрації Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31 травня 2011 року та видано ордер ОСОБА_11 на однокімнатну квартиру АДРЕСА_5 «В»  у м.Чернівці.

Визнати недійсним ордер на житлове приміщення №164 серії РВК від 08.06.2011 виданого виконавчим комітетом Першотравневої районної у м.Чернівці ради ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на право зайняття житлового приміщення – однокімнатної квартири АДРЕСА_6 «В».

Визнати незаконним та скасувати розпорядження ОСОБА_10 житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради №49178 від 14.10.2011 яким передано у спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_5 «В» ОСОБА_11 та ОСОБА_12.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право спільної сумісної  власності  САЕ 338653 від 14.10.2011 на квартиру АДРЕСА_5 «В» у м.Чернівці, виданого ОСОБА_11 та ОСОБА_12.

Стягнути солідарно з виконавчого комітету Чернівецької міської ради, ОСОБА_10 житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на користь держави судовий збір в сумі 6 461,38 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області, через Садгірський районний суд м. Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги протягом в 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_17