КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2017 р. Справа№ 910/23447/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Разіної Т.І.

Яковлєва М.Л.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» на рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2017р. по справі № 910/23447/16 (суддя - Демидов В.О.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авіко-Україна» до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг Авангард» в особі відокремленого підрозділу філії «Птахофабрика «Авіс» про стягнення 203 689,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.02.2017р. по справі №910/23447/16, враховуючи уточнення розміру позовних вимог, позов задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» в особі відокремленого підрозділу філії «Птахофабрика «Авіс» публічного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авіко-Україна» суму основного боргу у розмірі 170 834,23 грн., пеню у розмірі 8 541,81 грн., інфляційні втрати у розмірі 20 169,68 грн. та 3% річних у розмірі 4 142,19 грн. та судовий збір у розмірі 3 228,66 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, публічне акціонерне товариство «Агрохолдинг Авангард» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2017р. по справі №910/23447/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017р. відновлено публічному акціонерному товариству «Агрохолдинг Авангард» строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Позивачем подано до суду докази виконання відповідачем наказу №910/23447/16 від 17.03.2017р., а саме: копії заяви до ДВС про відкриття виконавчого провадження від 19.04.2017р., платіжних доручень №3417 від 11.05.2017р., №1001 від 18.04.2017р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг Авангард» в особі відокремленого підрозділу філії «Птахофабрика «Авіс» своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило.

Відповідно до п.п. 3.9.1., 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників відповідача, який належним чином повідомлений.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

04.12.2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Авіко-Україна» (постачальник) та публічним акціонерним товариством «Птахогосподарство «Червоний прапор» в особі представника Філії «Птахофабрика «Авіс» ПАТ «Птахогосподарство «Червоний прапор», нова назва - Публічне акціонерне товариство «Агрохолдинг Авангард» в особі відокремленого підрозділу Філії «Птахофабрика «Авіс» (покупець) було укладено договір поставки №0412/1, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити ветеринарні препарати, добавки, вакцини, миючі та дезінфікуючі засоби, та іншу ветеринарну продукцію (далі - товар), а покупець прийняти та оплатити товар.

Кількість товару, який поставляється відповідно до договору, визначається сторонами у додатку до договору, в якому зазначені кількісні і якісні характеристики товару (далі - специфікація), які повинні укладатися сторонами на кожну партію товару та є невід'ємною частиною від дати їх підписання сторонами (п. 2.1 договору).

Строк поставки кожної окремої партії товару погоджується сторонами у специфікаціях (п. 3.2 договору).

Відпуск товару здійснюється за видатковими накладними (п.3.4 договору).

Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної постачальника на поставку товару, що проводиться після розвантаження в місці призначення, а саме: 32325, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, село Гуменці, вул. Вербецьке шосе, буд. 1 (п. 3.6 договору).

Ціна за одиницю товару, загальна вартість товару, що поставляється, строки поставки, кількість поставки, зазначається сторонами у специфікаціях до договору (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору розрахунки за поставлений згідно договору товар здійснюються шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника шляхом попередньої оплати товару, або за іншою (письмовою чи усною) домовленістю.

За умовами п. 4.3 договору оплата вважається здійсненою в момент виходу грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Оплата за товар може здійснюватися й іншими способами й формами, передбаченими чинним законодавством, у т.ч. з використанням вексельних розрахунків, зарахування зустрічних однорідних вимог тощо (п.4.4 договору).

Згідно з п. 4.5 договору ціна за договором становить суму всіх видаткових накладних на товар.

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2016р. (п. 13.2 договору).

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 185 836,23 грн., яка утворилась внаслідок того, що відповідачем частково оплачено товар по видатковій накладній №37 від 10.02.2016р.

За статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції відповідачем в рахунок погашення заборгованості сплачено 15 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №88946140 від 23.11.2016р., №90182877 від 06.12.2016р.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно п. 6.4 договору у випадку прострочення оплати або не повної оплати товару в строки, зазначені у договорі, покупець зобов'язується на вимогу постачальника сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення платежу від вартості неоплаченого або частково неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати, але не більше 5% від суми простроченого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є арифметично вірним.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, позовні вимоги документально обґрунтовані, підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

З наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2017р. у справі №910/23447/16.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2017р. у справі №910/23447/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи № 910/23447/16 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Т.І. Разіна

М.Л. Яковлєв