Справа № 2-а-236/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2009 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді: Петешенкової М.Ю.
при секретарі: Макарчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби батальйону дорожньо–патрульної служби Державної автомобільної інспекції м. Дніпропетровська ОСОБА_2 про поновлення строку оскарження постанови, скасування постанови, -
у с т а н о в и в:
05 червня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби батальйону дорожньо – патрульної служби Державної автомобільної інспекції м. Дніпропетровська ОСОБА_2 про поновлення строку оскарження постанови та скасування постанови.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 20 лютого 2009 року на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 800 грн. Стягнення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП та пов’язано з керуванням транспортними засобами особами, які не мають відповідних документів. Вважала постанову інспектора ДПС БДПС по обслуговуванню м. Дніпропетровська про притягнення її до адміністративної відповідальності незаконною та необґрунтованою.
Позивач зазначає, що у встановлені законом строки оскаржила дану постанову, однак її позов було залишено без руху, недоліки у встановлений строк не мала можливості усунути.
Позивач просить поновити строк оскарження постанови та скасувати постанову № АЕ № 083325 від 20 лютого 2009 року про адміністративне правопорушення.
У судовому засіданні позивач підтримала заявлений позов та просила задовольнити позовні вимоги.
Відповідач у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином. 20 серпня 2009 року відповідач звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Судом було встановлено, що 20 лютого 2009 року відповідачем було винесено постанову серії АЕ № 083325, відповідно до якої позивач 20 лютого 2009 року керувала автомобілем НОМЕР_1 по вул. Молодогвардійська в м. Дніпропетровську, не маючи при собі посвідчення водія та талону до нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, в результаті чого вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с. 4).
Вказані вище спірні правовідносини регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Статтею 126 КУпАП передбачено, керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред’явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талона до нього, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з пояснень позивача зазначених в протоколі серії АЕ № 07563371 від 20 лютого 2009 року, позивач ОСОБА_1 свою вину визнала, оскільки зазначила, що переганяла свій автомобіль з гаражу по вул. Молодогвардійська, 41 в м. Дніпропетровську до місця свого мешкання ІНФОРМАЦІЯ_1 «а» в м. Дніпропетровську, посвідчення водія при собі не мала та надала їх пізніше, які приніс її чоловік (а.с. 3).
Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд не приймає до уваги посилання позивача ОСОБА_1 щодо надуманої та необґрунтованої суми штрафу, накладеної на підставі постанови по справі про адміністративне правопорушення, яка винесена з грубим порушенням діючого законодавства, оскільки спростовується матеріалами справи.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовної заяви, у зв”язку з тим, що позивач не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.
Судом роз”яснювались позивачу положення ст.ст. 11, 69, 70, 71 КАСУ та наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, а також те, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод і інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім обставин, яких не потрібно доказувати. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
При зазначених обставинах даної адміністративної справи, на підставі наданих доказів, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, і керуючись ст. 289 КУпАП, ст. ст. 6, 11, 69-71, 99, 100, 104, 158-160, 162-163 КАСУ, суд, -
п о с т а н о в и в:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про поновлення строку звернення до суду та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Самарський районний суд міста Дніпропетровська. Для цього протягом десяти днів з дня проголошення постанови подається заява про її апеляційне оскарження. Протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження подається апеляційна скарга. Також апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: М.Ю. Петешенкова