Справа № 2-0-107/2009р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2009 року
Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді Петешенкової М.Ю.
при секретарі Макарчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за заявою ОСОБА_1, з участю заінтересованих осіб: ОСОБА_2, Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори про встановлення факту постійного проживання, суд –
ВСТАНОВИВ:
19 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з заявою про встановлення факту постійного проживання, посилаючись на те, що з 30 травня 1971 року він перебував в зареєстрованому шлюбу з ОСОБА_3, від якого мають дитину ОСОБА_2. В 1975 році за місцем роботи йому надана квартира АДРЕСА_1, в якій вони проживали та були зареєстровані. Після смерті його батьків він знявся з реєстрації та зареєструвався за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, с. Петрівка, а дружина залишилася зареєстрована в квартирі. Згодом з дружиною переїхали проживати в квартиру ІНФОРМАЦІЯ_1.
11 квітня 2008 року ОСОБА_3 померла.
Заявник зазначає, що спадщину фактично прийняв, оскільки на момент смерті дружини ОСОБА_3 постійно проживав разом з нею, але заяви до Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори ні він, ні донька про прийняття спадщини не подавали, внаслідок необізнаності з порядком прийняття спадщини та оформлення прав на спадкове майно.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав і просив задовольнити та встановити факт постійного проживання з ОСОБА_3, яка померла 11 квітня 2008 року за адресою: АДРЕСА_2.
В судовому засідання заінтересована особа ОСОБА_2 заяву вважала обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
В судове засіданні представник заінтересованої особи Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори не з”явився, повідомлений належним чином. В матеріалах справи містяться пояснення щодо погодження із вимогами заявника та з проханням розглядати справу за його відсутності. (а.с.16).
Вислухавши заявника, заінтересовану особу ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, з 30 травня 1971 року ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, від якого мають доньку ОСОБА_2 (а.с.а.с. 5,7, 8).
11 квітня 2008 року померла його дружина ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_3, яка належить померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 29 жовтня 1996 року Виконкомом міської ради народних депутатів (а.с. а.с. 6, 9).
Спадкоємцями першої черги за законом після померлої ОСОБА_3 є її донька ОСОБА_2 та чоловік ОСОБА_1, які проживали разом із нею в квартирі і фактично прийняли спадщину у розумінні ст. 1268 ЦК України (а.с. 16).
Даний факт підтверджується довідкою ВАТ „Придніпровського ремонтно-механічного заводу” від 18 лютого 2009 року, відповідно до якої ОСОБА_1 працює на ВАТ «Придніпровський ремонтно-механічний завод» починаючи з 01 травня 2005 року та фактично мешкає за адресою: вул. Космонавтів, 15\95, м. Дніпропетровськ, що підтверджується довідкою (а.с.11).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України він не заявив відмову від неї.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення майнових прав громадян.
Зіставивши наведені норми цивільного закону, суд доходить висновку, що закон не вимагає від спадкоємця, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, оскільки така умова прийняття спадщини прямо визначена у законі лише для спадкоємця, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем.
Крім того, закон не зобов”язує спадкоємця, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, подати заяву про прийняття спадщини, оскільки умовою прийняття ним спадщини є лише відсутність відмови від неї.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що вимоги заявника про встановлення факту постійного проживання є обґрунтованими, оскільки безпосередньо ОСОБА_1 проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Керуючись ст. ст. 4-8, 10, 11, 18, 57-61, 131, 212-215, ч. 2 ст. 256 ЦПК України, ст. ч. 3 ст. 1268, ст. 1270 ЦК України, суд –
ВИРІШИВ:
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3, яка померла 11 квітня 2008 року, за адресою: АДРЕСА_4.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Головуюча суддя: М.Ю. Петешенкова