Справа № 2-а-103/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2009 року Самарський районний суд м. Дніпропетровськ
у складі: головуючого судді Петешенкової М.Ю.
при секретарі Бакум І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту на населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, суд –
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із зазначеними позовними вимогами посилаючись на те, щ о відповідачем при призначенні їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, порушені вимоги Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а саме: зазначений вид допомоги виплачений не в повному обсязі. Відповідно до ст. 15 ЗУ „Про державну допомогу сім”ям з дітьми”, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановлюється законом «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Позивач також посилається на те, що Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», на підставі якого їй нарахована допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визнана неконституційними.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила задовольнити в повному обсязі, виходячи з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на наступне. Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради в 2007 році призначало і виплачувало позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вимог Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», статтею 56 якого було призупинено на 2007 рік дію ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» . В 2008 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, нараховувалася та виплачувалася позивачці відповідно до вимог Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» із змінами, внесеними Законом України від 28.12.2007 р., який набрав чинності з 01.01.2008 р. і яким встановлено новий порядок і нові розміри виплати такої допомоги, у повному обсязі. Зміни, внесені до цього закону, не були визнані неконституційними. Посилаючись на норми бюджетного законодавства України, просить визнати дії відповідача правомірними.
Заслухавши доводи позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», один з батьків дитини з дня звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами для непрацюючих осіб, та з дня надання відпустки по догляду за дитиною для працюючих осіб, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в порядку та розмірах, визначених законодавством України.
03 червня 2006 року ОСОБА_1 народила дитину ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с. 6).
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, почала виплачуватися ОСОБА_3 з 2006 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", згідно якої, щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, який дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та пункт 14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" в частині зупинення на 2007 рік дії ч.1 ст. 15 та п.3 розділу 8 «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Положення ст. ст. 56, 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-XII в редакції, чинній з 01.01.2007 р., передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений з 1 січня - 434 грн., з 1 квітня – 463 грн., з 1 жовтня – 470 грн.
Таким чином, на час виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, набрало чинності і діяло Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007. Відповідач нараховував та виплачував позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не в повному обсязі, без урахування положень ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та п. 1 Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 про визнання неконституційним а.3 ч.2 ст. 56, п.14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Суд вважає, що відповідач допустив бездіяльність, яка виразилася у не направленні відповідної заяви про збільшення фінансування до головного розпорядника бюджетних коштів, та, відповідно, у не нарахуванні і не виплаті позивачу вказаного виду допомоги в розмірах, передбачених законодавством, діючим на час призначення такої допомоги.
Що стосується заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди, суд вважає їх безпідставними та дійшов висновку про їх бездіяльність (тобто пасивну, а не активну поведінку) відповідача.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 КАС України, суд -
п о с т а н о в и в:
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради, яка виразилася у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 09 липня 2007 р., в розмірах, визначених ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-XII, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. включно.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради донарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі, визначеному ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21.11.1992 р. № 2811-XII (в редакції від 27.04.2007 року), що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за виключенням сум, що вже нею отримані.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.Ю. Петешенкова