Справа № 22ц -1165/09 Головуючий у 1 інстанції Ковтуненко В.В.
Категорія: 27 Доповідач: Мудренко Л.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ __________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 листопада 2009 року м.Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Мудренко Л.І.
суддів - Подолюка В.А., Русинчука М.М.
при секретарі - Губарик К.А.
з участю:
представника відповідача ОСОБА_2
представника третьої особи Смалюха Р.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арслан М» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Західінкомбанк» (з 01.10.2009 року публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк»), про зобов’язання виконання умов договору за апеляційними скаргами відповідача ОСОБА_1, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача на рішення Луцького міськрайонного суду від 3 серпня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
10 січня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТзОВ) «Арслан М» звернулося в суд з даним позовом. Вимоги мотивовані тим, що відповідно до кредитного договору від 30.09.2005 року №3009/05-612 ним отримано кредит у товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Західінкомбанк» (далі – КБ «Західінкомбанк» ТзОВ) у розмірі 150000 грн., в забезпечення виконання зобов’язання за даним кредитним договором було укладено договір іпотеки від 30.09.2005 року, за умовами якого іпотекодержателю КБ «Західінкомбанк» ТзОВ передано нерухоме майно: будівлю сушки для упаковки меблів та будівлю столярного цеху, що знаходяться в АДРЕСА_1
10 жовтня 2008 року у кредитному відділі КБ «Західінкомбанк» ТзОВ відмовили директору ТзОВ «Арслан М» у прийнятті коштів для погашення заборгованості. Як стало відомо 25 червня 2008 року між КБ «Західінкомбанк» ТзОВ та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір уступки вимоги боргу, згідно якого до останнього перейшли усі права кредитора (іпотекодержателя) по відношенню до ТзОВ «Арслан М» обумовлені вищезгаданими договорами кредиту та іпотеки. Про укладення договору уступки вимоги боргу позивача не було повідомлено. 8 вересня 2008 року ОСОБА_1 в рахунок виконання основного зобов’язання було прийнято рішення про прийняття предмету іпотеки у власність, у виконанні ТзОВ «Арслан М» своїх основних зобов’язань щодо сплати боргу ОСОБА_1 відмовлено. Вважав, що у ході здійснення звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, були порушені права ТзОВ «Арслан М», як іпотекодавця, примусове стягнення нерухомого майна, яке виступає предметом іпотеки, можливе лише на підставі рішення суду.
Просив зобов’язати ОСОБА_1 виконати зобов’язання згідно кредитного договору від 30.09.2005 року №3009/05-612 та прийняти платіж від ТзОВ «Арслан М» в рахунок погашення заборгованості.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 3 серпня 2009 року позов задоволено. Постановлено зобов’язати ОСОБА_1 прийняти грошові кошти в сумі 157245,77 грн. від ТзОВ «Арслан М» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 3009/05-612 від 30 вересня 2005 року, укладеним між КБ «Західінкомбанк» ТзОВ та ТзОВ «Арслан М», як нового кредитора за договором уступки вимоги боргу від 25 червня 2008 року, укладеним між КБ «Західнкомбанк» ТзОВ та ОСОБА_1
Зняти арешт з нерухомого майна – будівлі сушки для упаковки меблів та будівлі столярного цеху, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, накладений ухвалою Луцького міськрайонного суду від 15 січня 2009 року.
В апеляційних скаргах відповідач ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – товариство з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Західінкомбанк» (з 01.10.2009 року публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк»), покликаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 представник третьої особи Смалюх Р.Я. підтримали апеляційні скарги з наведених у них підставах, просили скарги задовольнити.
Судом першої інстанції встановлено, що в порушення умов кредитного договору №3009/05-612 від 30.09.2005 року, укладеного між КБ Західінкомбанк» ТзОВ та ТзОВ «Арслан М», КБ «Західінкомбанк» ТзОВ 25 червня 2008 року уклав з фізичною особою ОСОБА_1 договір уступки вимоги боргу, за умовами якого КБ «Західінкомбанк» ТзОВ передав, а новий кредитор фізична особа ОСОБА_1 прийняв на себе право вимоги першого і став кредитором по боргових зобов’язаннях, що виникли у ТзОВ «Арслан М». З метою захисту прав та законних інтересів ТзОВ «Арслан М» відповідно до умов кредитного договору та договору іпотеки, за захистом яких ТзОВ «Арслан М» звернулося до суду, суд зобов’язав відповідача ОСОБА_1 прийняти виконання грошового зобов’язання у ТзОВ «Арслан М» в рахунок погашення заборгованості відповідно до умов кредитного договору №3009/05-612 від 30.09.2005 року в сумі 157245,77 грн.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, рішення суду в частині задоволення позовних вимог – скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Задовольняючи позов ТзОВ «Арслан М», суд керувався тим, що договір уступки вимоги боргу між КБ «Західінкомбанк» ТзОВ та фізичною особою ОСОБА_1 укладений в порушення умов кредитного договору № 3009/05-612 від 30.09.2005 року, яким не передбачено уступки вимоги боргу, заміни кредитора в зобов’язанні, та вимог ст.512 ЦК України, згідно якої кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов’язку поручителем або заставодавцем (майновим поручителем) та за згодою боржника. Відповідач ОСОБА_1 не виступав як поручитель або майновий поручитель ТзОВ «Арслан М», не отримана згода останнього.
Проте погодитись з такими висновками суду не можна, оскільки до них суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Із матеріалів справи вбачається, що між КБ Західінкомбанк» ТзОВ та ТзОВ «Арслан М» укладено кредитний договір №3009/05-612 від 30 вересня 2005 року, відповідно до якого ТзОВ «Арслан М» одержано кредит у розмірі 150000 грн. В забезпечення виконання зобов’язання за даним кредитним договором був укладений договір іпотеки від 30.09.2005 року, за умовами якого іпотекодержателю КБ «Західінкомбанк» ТзОВ передано нерухоме майно – будівлю сушки для упаковки меблів та будівлю столярного цеху, які належать ТзОВ «Арслан М» і знаходяться в АДРЕСА_1. (а.с. 13-15,17-20).
Відповідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
25 червня 2008 року КБ «Західінкомбанк» ТзОВ уклав із фізичною особою ОСОБА_1 договір уступки вимоги боргу, за умовами якого первісний кредитор КБ «Західінкомбанк» ТзОВ передає, а новий кредитор ОСОБА_1 приймає на себе право вимоги першого і стає кредитором по боргових зобов’язаннях, що виникли у ТзОВ «Арслан М». Даний договір ніким не оспорений.
З матеріалів справи вбачається, що новий кредитор ОСОБА_1 повідомив боржника ТзОВ «Арслан М» про укладений договір уступки вимоги боргу та направив вимогу про сплату заборгованості перед кредитором (а.с.50-55). Оскільки заборгованість не була погашена ОСОБА_1 прийняв рішення про прийняття предмету іпотеки у власність, про що повідомив ТзОВ «Арслан М» (а.с.56-58).
Відповідно до ч.4 ст.36 Закону України «Про іпотеку» та п. 7.2 договору іпотеки, укладеного між КБ «Західінкомбанк» ТзОВ та ТзОВ «Арслан М» після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов’язання є недійсними.
Отже, враховуючи вищенаведені обставини та вимоги ч.4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», кредитні зобов’язання між позивачем ТзОВ «Арслан М» та відповідачем ОСОБА_1 припинилися.
Суд першої інстанції зазначених обставин не врахував, а тому дійшов неправильного висновку про порушення прав позивача.
На підставі наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відсутні підстави для зобов’язання відповідача прийняти грошові кошти в сумі 157245,77 грн. від ТзОВ «Арслан М».
Таким чином, із-за невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог слід скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Керуючись ст.ст. 512, 516 ЦК України, ст.36 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 та апеляційну скаргу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Західінкомбанк» (з 01.10.2009 року публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк») задовольнити частково.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 3 серпня 2009 року в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення.
В позові товариства з обмеженою відповідальністю «Арслан М» до ОСОБА_1 про зобов’язання виконання умов договору відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий
Судді