АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-6829 Головуючий у 1-й інстанції: Мальований В.О.
2006 р. Суддя-доповідач: Кримська О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" грудня 2006 р. м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бєлки В.Ю.
Суддів: Кримської О.М.
Онищенка Е.А.
При секретарі: Винник ІС.
З участю позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 20 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розділ спільного майна, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розділ спільного майна.
У позові зазначала, що з серпня 1998 року у неї з відповідачем склалися сімейні стосунки. З 26.11.2000 року відповідач був прописаний в квартирі, яка належить позивачу і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
15.09.2005 року під час сумісного проживання разом придбали житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2
Під час спільного проживання з відповідачем з 1998 року по червень 2006 року було придбано майно на загальну суму 16944 грн.
У позовній заяві позивач просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частину майна, яке було придбане за час сумісного проживання на суму 8090 грн.
Рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 20 вересня 2006 року позов ОСОБА_1 залишений без задоволення.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильної оцінки доказів просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія судів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріально процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по «суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно,набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Виходячи зі змісту названої статті, необхідно довести наявність таких обставин: їх спільне проживання, наявність при цьому проживанні спільного майна, прояв подружніх стосунків перед третіми особами.
ЗІ матеріалів справи вбачається, що з 1998 року ОСОБА_2 поселився за місцем проживання позивачки за адресою: АДРЕСА_1тимчасово, про що свідчать відмітки в паспорті про тимчасову реєстрацію за вказаною адресою, яка подовжувалась за згодою позивачки щорічно (а.с. 15).
З серпня 2005 року, після розівання шлюбу зі своєю дружиною, прописався за вищевказаною адресою постійно, де мешкав до липня 2006 року.
За цей час як на ім'я ОСОБА_1, так і на ім'я ОСОБА_2 був придбаний певний товар ( а.с.19- 24,32,38- 44).
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем не надано суду переконливих доказів , що між строками склалися саме сімейні правовідносини, а не цивільно - правові.
Посилання апелянта на надані ксерокопії пояснень свідків ( а.с.13,14), як на доказ своїх позовних вимог, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги, так це не є допустимим доказом по справі у відповідності до вимог Цивільно-процесуального законодавства України. Інших доказів позивачем не надано.
За таких обставини, колегія суддів, вважає, що рішення суду першої інстанції
постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи
апеляційної скарги не спростовують його законність, підстав для його скасування не
вбачається. '
Керуючись ст.ст.307, 308,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 20 вересня 2006 року по цій справі -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців, починаючи з дня її проголошення.