Єдиний унікальний номер 229/3903/16-ц Номер провадження 22-ц/775/1088/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2017 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Жданової В.С., Канурної О.Д.,

за участю секретаря Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 21 квітня 2017 року у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1, третя особа: Орган опіки та піклування Дружківської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 21 квітня 2017 року позов Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1, третя особа: Орган опіки та піклування Дружківської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки – задоволено частково.

Звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме: трьохкімнатну квартиру зі всіма об’єктами, функціонально пов’язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 66,6 кв.м, житловою площею 39,5 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка є предметом іпотечного договору від 28 липня 2008 року, укладеного між публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_4, шляхом продажу публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» від свого імені будь-якій особі покупцю за початковою ціною продажу предмету іпотеки на рівні, встановленому у договорі іпотеки в розмірі 133373,09 грн.

Рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню під час дії мораторію, встановленого Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

В задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Із вказаним рішенням не погодився позивач та подав апеляційну скаргу, в якій просив апеляційний суд змінити рішення Дружківського міського суду Донецької області від 21 квітня 2017 року, виключивши з резолютивної частини рішення третій абзац: «Рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню під час дії мораторію, встановленого Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»; та скасувати рішення в частині відмови у наданні іпотекодержателю додаткових повноважень, а саме: отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; в іншій частині рішення залишити без змін.

Доводами апеляційної скарги наведено, що ухвалене судом першої інстанції рішення в частині зупинення його виконання в частині звернення стягнення на предмет іпотеки призведе до штучного зменшення ліквідаційної маси, що порушить права Держави, в особі фонду, інших кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк», спричинить невиправдані видатки з Державного бюджету України, а також збитки для держави в особі Фонду гарантування в особливо великих розмірах.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

В судове засідання апеляційного суду відповідач не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить отримання ним телефонограми (а.с. 36).

Третя особа – Служба у справах дітей Дружківської міської ради у судове засідання апеляційного суду не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала клопотання про розгляд справи без участі її представника (а.с. 75).

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідача.

Заслухавши суддю – доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки оскаржується рішення суду першої інстанції в частині зупинення звернення стягнення на предмет іпотеки під час дії мораторію, встановленого Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та в частині відмови у наданні іпотеко держателю додаткових повноважень, а саме: отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення саме в цій частині.

Згідно зі 11 і 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судове рішення відповідає.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів цивільної справи, що 28 липня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_5» (ВАТ «ВіЕйБі банк»), який 18.05.2010 року змінив найменування юридичної особи на ПАТ «ВіЕйБі банк», та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №376И/08-6 (а.с. 12-15).

В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором №376И/08-6 від 28 липня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_5» та ОСОБА_4 укладено Іпотечний договір від 28 липня 2008 року, за яким на умовах визначених в договорі, ОСОБА_2 передає банку в іпотеку трикімнатну квартиру зі всіма об’єктами функціонально пов’язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 66,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 29-33).

Згідно додаткової угоди №1 від 18 листопада 2008 року до договору №376И/08-6 від 28 липня 2008 року встановлена плата за користування кредитними коштами в розмірі 16,5% річних. У випадку, якщо порядок відображення забезпеченого зобов’язання не передбачає іншого, а саме, відсутності необхідності уточнення розміру процентної ставки за забезпеченим зобов’язанням, сторони зобов’язуються протягом двох робочих днів з дати підписання цієї Угоди забезпечити внесення відповідних змін до Іпотечного договору від 28 липня 2008 року та Договору поруки від 28 липня 2008 року (у зв’язку із збільшенням розміру основного зобов’язання) (а.с. 25).

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 28 липня 2008 року ОСОБА_4 купила у особисту власність квартиру АДРЕСА_3 (а.с. 34-35).

Згідно з рішенням виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб №63 від 20 березня 2015 року розпочата процедура ліквідації публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб (а.с. 8).

Відповідно до заочного рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 4 січня 2016 року стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_5 банк» заборгованість за кредитним договором №376И/08-6 від 28 липня 2008 року у сумі 892848,38 грн. (а.с. 37).

Згідно зі свідоцтвом про зміну імені серії І-НО №015753 ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_7 11 жовтня 2013 року (а.с. 88).

З актового запису про смерть №1109 та свідоцтва про смерть серії І-НО №931427 від 29 грудня 2015 року вбачається, що ОСОБА_7 померла 27 грудня 2015 року у віці 37 років (а.с. 89, 99).

Зі Спадкової справи №2-2016 вбачається, що після смерті ОСОБА_7 видані свідоцтва про право на спадщину за законом від 7 червня 2016 року на ім’я її чоловіка ОСОБА_1 та малолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3. Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 7 липня 2016 року, спадкоємцями квартири АДРЕСА_4 є чоловік ОСОБА_7 - ОСОБА_1 (1/3 частка), та її малолітні діти ОСОБА_2 (1/3 частка), ОСОБА_3 (1/3 частка) (а.с. 110, 134, 136, 137).

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених вимог в частині звернення стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_5 в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором №376И/08-6 від 28 липня 2008 року, а також з того, що відповідно до ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» не передбачено надання іпотекодержателю додаткових повноважень, а саме: отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, та ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» звернення стягнення необхідно зупинити під час дії мораторію.

Такий висновок суду першої інстанції в частині зупинення звернення стягнення на предмет іпотеки під час дії мораторію, встановленого Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та в частині відмови у наданні іпотекодержателю додаткових повноважень, а саме: отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, відповідає нормам закону та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання не менш, ніж у тридцятиденний строк та попередження про стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Як передбачено ч. 1, 5, 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Отже, апеляційний суд вважає обґрунтованою відмову суду першої інстанції у задоволенні решти позовних вимог, зокрема щодо надання банку додаткових повноважень, а саме: отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, оскільки дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо виключення з резолютивної частини речення про зупинення продажу предмета іпотеки – квартири АДРЕСА_6 на час дії мораторію, встановленого Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», апеляційний суд приходить до наступного.

Статтею 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено заходи щодо збереження майна, що знаходиться в іпотеці, зокрема, протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам - підприємцям) або юридичним особам - суб'єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 43 - 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України «Про іпотеку».

Відтак, суд першої інстанції, виконуючи вимоги Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», правильно зазначив у резолютивній частині заборону у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки.

Інших доводів апеляційна скарга не містіть.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 309 ЦПК України могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 7 червня 2017 року задоволено клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 21 квітня 2017 року.

Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 21 квітня 2017 року в розмірі 1515,80 грн. до ухвалення судового рішення у справі..

Судовий збір за подання апеляційної скарги позивачем до ухвалення судового рішення у справі не сплачений.

Тому з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» необхідно стягнути в дохід держави судовій збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1515,80 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» – відхилити.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 21 квітня 2017 року – залишити без змін.

Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в дохід держави судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1515,80 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалу суду може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: