№ 3-2019/09
ПОСТАНОВА
26 жовтня 2009 року м. Добропілля
Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Діденко С.О., розглянувши матеріали Територіальної державної інспекції праці у Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, фізичну особу – підприємця, який мешкає за адресою: м. Добропілля, вул.. Добролюбова, 82,
у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП,
в с т а н о в и в:
24 вересня 2009 року Територіальною державною інспекцією праці у Донецькій області складено протокол № 05-09-084/0064 про результати перевірки додержання чинного законодавства про працю фізичною особою – підприємцем – ОСОБА_1.
В ході перевірки встановлено, що ОСОБА_1 є приватним підприємцем з 03.05.2006 р. (свідоцтво про держреєстрацію від 03.05.2006 р. В01 № 031793), використовує найману працю з 01.06.2009 року. Відповідно до ст.. 24 та ст.. 24-1 КЗпП України фізична особа – підприємець укладає трудові договори з найманими працівниками, та на підставі ст.. 21 КЗпП України виступає однією із сторін трудового договору, і як роботодавець, повинен забезпечити реалізацію трудових прав громадян. Однак, будучи роботодавцем, ОСОБА_1 порушив вимоги чинного законодавства України, та вчинив адміністративне правопорушення, а саме:
1. Під час перевірки встановлено, що ФОП не розроблено посадові інструкції на працівників, що свідчить про порушення вимог ст.. 29 КЗпП України та наказу Мінпраці України від 29.10.1994 р. № 366;
2. При перевірці встановлено, що ФОП ведуться табелі обліку використання робочого часу найманих працівників, тобто роботодавець забезпечив належний облік використання робочого часу працівників у відповідності до вимог ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про оплату праці» та наказу Мінстат України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 09.10.1995 р. № 253. Згідно табелів обліку використання робочого часу, тривалість роботи протягом місяця здійснювалась в межах, що перевищують нормальну тривалість робочого часу, що свідчить про неправомірні дії, які привели до порушення вимог ст..ст. 70, 71 КЗпП України. Оплата роботи працівників у святковий день проведена з порушенням чинного законодавства, тобто не у подвійному розмірі, що свідчить про неправомірні дії, які привели до тривалого порушення вимог ст.. 107 КЗпП України.
3. В ході перевірки розрахунково-платіжних відомостей встановлено, що посадовий оклад найманого працівника не відповідає рівню заробітної плати, встановленому Генеральною угодою між КМУ, всеукраїнськими об»єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і про фоб»єднаннями на 2008-2009 роки, а також Регіональною угодою між Донецькою облдержадміністрацією, профспілковими об»єднаннями Донецької області та Донецькою обласною організацією роботодавців на 2009-2010 роки. Так, згідно розрахунковим відомостям за червень-серпень 2009 року, заробітна плата працівникам нараховувалася із розрахунку 725 гривень на місяць. Згідно п. 2.2 Генеральної угоди мінімальна тарифна ставка робітника 1-го розряду встановлюється в розмірі не менше 120% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом. З 01.04.2009 р. розмір тарифної ставки робітника першого розряду з урахуванням регіонального коефіцієнту в розмірі 1,15 на підприємствах, господарствах, а також у фізичних осіб – підприємців Донецької області повинен складати не менш ніж: 625 грн. х 1,2 х 1,15 = 862,50 грн., а з 01.07.09р. – 630 грн. х 1,2х1,15 = 869 грн.40 коп. Таким чином, встановлення заробітної плати продавцю непродовольчих товарів у розмірі 725 грн. на місяць не відповідає вимогам ст..ст. 96-97 КЗпП України та ст.. 6 ЗУ «Про оплату праці», що свідчить про неправомірні дії, які привели до триваючого порушення вищезазначених Законів України, а також Генеральної та Регіональної угод.
4. Під час перевірки повноти та своєчасності виплати заробітної плати працівникам встановлено наступне. В порушення вимог ст.. 29 ЗУ «Про оплату праці» конкретні строки виплати заробітної плати не встановлені. Виплата заробітної плати працівникам здійснюється у грошових знаках, один раз на місяць, що є порушенням вимог частини 1 ст. 115 КЗпП та ст.. 24 ЗУ «Про оплату праці» в частині забезпечення виплати заробітної плати не менше двох разів на місяць з проміжком часу, що не перевищує 16 к.д.
В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 пояснив, що він є приватним підприємцем, здійснює підприємницьку діяльність. В магазині, розташованому за адресою – м. Білицьке, вул. 30 років Перемоги, буд. 7 від провадить торгівлю роздрібними непродовольчими товарами. Він має одного найманого працівника – ОСОБА_2 і зазначив, що при оформленні трудового договору 01.06.2009 року, спеціаліст Центру зайнятості пояснив йому, що розміру заробітної плати у сумі 725 грн. достатньо для укладання трудового договору з врахуванням індексації в цьому році. Після укладання трудового договору з ОСОБА_2 з 01.06.2009 року, магазин пропрацював до 25.06.2009 року і закрився на ремонт на 2 місяці. Фактично продавець не працювала два місяці, а він оплачував всі податки і провадив відрахування в фонди. Магазин почав працювати з 27.08.2009 року. У зв’язку з тим, що законодавством не передбачені безоплатні відпустки у таких випадках, ОСОБА_1 був вимушений вести табель обліку робочого часу. Фактично у магазині заробітна плата виплачується кожну неділю, а в розрахунковій відомості провадиться один раз на місяць. ОСОБА_1 також зазначив, що в подальшому табель обліку робочого часу буде вестися в правильній формі, оплата працівника згідно з законодавством, також додав що правила внутрішнього розпорядку та посадова інструкція були розроблені, але не відображено це в протоколі про притягнення до адмінвідповідальності. Також додав, що підприємницькою діяльністю займається не тривалий час, тому не має досвіду в деяких питаннях. На час розгляду правопорушення в суді доплатив найманому працівнику, згідно законодавства, тому не має порушень законодавства України про працю. В подальшому зобов’язується не порушувати діюче законодавства.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши та проаналізувавши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного.
Стаття 22 КУпАП передбачає можливість звільнення від адміністративної відповідальності правопорушника за малозначністю скоєного правопорушення, за умови, що дане правопорушення не представляє великої суспільної небезпеки, не заподіяло чи не здатне було заподіяти будь-яку значну шкоду суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян, чи іншим, охороняємим законом, цінностям.
Оцінивши обставини скоєння правопорушення, наслідки, що наступили, переконавшись, що скоєнням проступку не заподіяно будь-якої значної шкоди суспільству, державі чи окремим громадянам, вважаю за можливе адміністративну справу відносно ОСОБА_1, за ч.1 ст. 41 КУпАП – провадженням закрити із застосуванням ст. 22 КУпАП - за малозначністю скоєного адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Керуючись ст. 22, ч.1 ст. 41, 284 КУпАП, суддя-
п о с т а н о в и в:
Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч.1 ст. 41 КУпАП від адміністративної відповільності, із застосуванням ст. 22 КупАП, - за малозначністю скоєного адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винести усне зауваження.
Постанова може бути оскаржена або на неї може бути внесено протест прокурора до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Добропільського
міськрайонного суду ОСОБА_3