Справа № 191/5500/14-к

Провадження № 1-кп/191/132/17

У Х В А Л А

іменем України

23 червня 2017 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Бондаренко Г.В.

за участю секретаря – Яніної О.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12014040390000773 від 01.05.2014 року, відносно:  ОСОБА_1, який народився 19.03.1988 року в с. Новоолександрівка Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ім. Леніна,16, раніше не судимого, вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 125 КК України,-

за участю прокурора – Нікіфорова Ю.Ю.

обвинуваченого – ОСОБА_1

                                                               ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 30.04.2014 року о 16.20 годині, знаходячись по вул. 60 років Колгоспу ім. Леніна с. Новоолександрівка, Синельниківського району Дніпропетровської області біля будинку № 16 в результаті раптово виниклої сварки між неповнолітнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, з метою спричинення легких тілесних ушкоджень, схопив правою рукою останнього за потиличну частину шиї та силою підвів неповнолітнього ОСОБА_2 до автомобілю НОМЕР_1, який стояв поряд та продовжуючи утримувати за потиличну частину шиї правою рукою штовхнув неповнолітнього ОСОБА_2 на автомобіль від чого потерпілий отримав удари передньою частиною голови в область очей об дах автомобілю, а також грудною клітиною об двері автомобілю. В результаті протиправних дій, ОСОБА_1 заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді забоїв правого ока та грудної клітини зліва. Згідно висновку експерта № 123 від 06.05.2014 року тілесні ушкодження у неповнолітнього ОСОБА_2 у вигляді забоїв правого ока та грудної клітини зліва, які спричинив ОСОБА_1 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Також, 30.05.2014 року о 23.00 годині ОСОБА_1 знаходився навпроти будинку № 60 по вул. Жовтнева с. Третяківка Синельниківського району Дніпропетровської області, де в нього виникла сварка із ОСОБА_3, маючи за мету спричинення тілесних ушкоджень останньому, ОСОБА_1 наніс потерпілому ОСОБА_3 один удар правою рукою стиснутою в кулак в область обличчя, а саме під ліве ока, від якого потерпілий ОСОБА_3 не втримався на ногах та впав горілиць на дорогу з асфальтним покриттям. Після чого, ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, сів на потерпілого ОСОБА_3 зверху та наніс не менше, як три удари кулаками обох рук в область голови, а саме: перенісся зліва, верхньої губи зліва, лівої вушної стійки. В результаті чого заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: забою голови, струсу головного мозку, зовнішньої гематоми області лівого ока, крововиливу та гематоми лівого ока, закритого перелому кісток спинки носа зі зміщенням. Згідно висновку судово-медичного експерта № 185 від 26.06.2014 року тілесні ушкодження у вигляді: забою голови, струсу головного мозку, зовнішньої гематоми області лівого ока, крововиливу та гематоми лівого ока, закритого перелому кісток спинки носа зі зміщенням, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у скоєнні інкримінованого йому діяння не визнав .

При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 звернувся до суду з письмовим клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності,обґрунтовуючи своє клопотання наступними доводами, а саме: оскільки злочин , в скоєнні якого він обвинувачується є злочином невеликої тяжкості, за яке законодавцем передбачене покарання у вигляді обмеження волі, а з 30 травня 2014 року минуло більш ніж три роки, тому відповідно до ст.285, 286 КПК України та п.2 ч.1 ст.49 КК України просить звільнити його від відповідальності за закінченням визначеного законодавцем строку притягнення до кримінальної відповідальності та закрити провадження по справі.

Суд, вислухав думку прокурора, який заперечував проти задоволення заявленого клопотання , посилаючись на те, що питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строку давності може бути розглянуто судом після дослідження судом всіх обставин справи і доказів.

Потерпілі в судове засідання не з’явились про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Потерпілий ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважає, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності ,якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули три роки у разі вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за яке законом передбачене покарання у виді обмеження волі.

Згідно з ч.2 ст.12 КК України - злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законодавцем за ч.1 ст.125 КК України передбачене покарання у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи строком до 200 годин, або виправні роботи на строк до одного року.

Частиною 2 ст.125 КК України передбачено покарання у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи строком від 150 до 240 годин, або виправні роботи на строк до одного року , або арештом до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

З моменту скоєння останнього за часом кримінального правопорушення , в якому обвинувачується ОСОБА_1, а саме епізод спричинення легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я потерпілому ОСОБА_3А 30 травня 2014 року, пройшло більше трьох років.

Згідно п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року « Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»- звільнення особи від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування відносно особи , котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках , передбачених Кримінальним кодексом України , у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Згідно з ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом , сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого , суд має невідкладно розглянути таке клопотання ( ч.4 ст.286 КПК України).

Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи « Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений , щодо якого передбачено звільнення від кримінальної відповідальності , заперечує проти цього- судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку ( ч.3 ст.285 КПК України).

Сам обвинувачений ОСОБА_1 наполягав на звільненні його від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строку притягнення його до відповідальності.

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним письмовим клопотанням про застосування вказаних норм процесуального та матеріального права , що регламентують закриття провадження справи, і після роз’яснення йому наслідків такого закриття при відсутності реабілітуючих обставин , наполягав на задоволенні його клопотання , тому суд вважає, що на підставі вище приведених обставин та норм матеріального та процесуального права воно підлягає задоволенню.    

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст.49 КК України, ст.ст. 285, 286, 373, 374 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1,ч.2  ст.125 КК України у зв’язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження №12014040390000773 від 01.05.2014 року відносно ОСОБА_1 - закрити.      

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3- залишити без розгляду.

Прокурору і обвинуваченому копія ухвали вручається негайно.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів.

Головуючий суддя: Г. В. Бондаренко