У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
08.06.06 Справа №10/49-15/282
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді Коробка Н.Д. , Мойсеєнко Т. В. , Хуторной В.М.
при секретарі: Шерник О.В.
За участю представників:
позивача: Сколибог О.С., довіреність №68 від 05.01.2006р.;
Лучко Л.А., довіреність №3272 від 06.04.2006р.;
відповідача: Іванова Л.В., довіреність №1169/16 від 22.03.2006р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Запорізький оліяжиркомбінат” , м.Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 11.01.2006р. по справі №10/49-15/282
за позовом: Комунального підприємства ”Водоканал” м.Запоріжжя
до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Запорізький оліяжиркомбінат”,
м.Запоріжжя.
про стягнення суми
встановив:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.01.2006р. у справі №10/49-15/282 позовні вимоги Комунального підприємства “Водоканал” м. Запоріжжя задоволені в повному обсязі. Суд стягнув з Закритого акціонерного товариства “Запорізький оліяжиркомбінат” , м.Запоріжжя на користь позивача 130799 грн.58коп. підвищеного тарифу за скид стічних вод з перевищенням допустимої концентрації в систему каналізації м. Запоріжжя, 1308 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що в порушення умов договору відповідачем, при скиді стічних вод в каналізацію, перевищені допустимі концентрації забруднюючих речовин, внаслідок чого він повинен сплатити підвищений тариф за послуги по канализації та посилаючись на ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, п.п.1,7 ст.193 Господарського кодексу України задоволив позов. Суд, при прийнятті рішення, керувався ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач у справі – ЗАТ „Запорізький оліяжиркомбінат”, м. Запоріжжя звернулось з апеляційною скаргою. Заявник вважає, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процессуального права, а тому має бути скасованим.
Свою позицію заявник обгрунтовує наступним. Судом не надано оцінки та не враховано, що в порушення Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, що затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994р. .№ 65, складено в односторонньому порядку протокол дослідження стічних вод № 32/2001 від 09.11.2001р. та акт від 28.12.2001р.
Крім того, при винесені оскаржуваного рішення, господарський суд не застосував п.7.12 Правил, яким встановлено, що при виявленні перевищення ДК забруднень, КП “Водоканал” негайно повідомляє про це абонента і пред’являє йому до сплати рахунок з урахуванням підвищеного тарифу. Позивачем такий аналіз проведено через 10 місяців після відбору проб стічних вод, а складання акту про перевищення ДК та доведення його до відома відповідача через 11 місяців після відбору проб. В результаті зазначених порушень позивача відповідач втратив можливість ініціювати провадження аналізів проб стічних вод стороньою організацією, оскільки арбітражна проба, яка відбиралась на випадок виникнення суперечок між сторонами, могла бути досліджена протягом доби після такого відбору.
До того ж, судом не надано оцінки тому факту, що позивачем не було підтверджено погодження, в порушення п.7.5. Правил з місцевими органами санітарного нагляду та Мінприроди України методики проведення аналізу стічних вод, що здійснювались відповідачем при дослідженні спірних проб.
Також судом не прийнято до уваги те, що позивач про підвищення вмісту забруднюючих речовин нібито повідомив відповідача усно та своєчасно не виставив рахунок , що протирічить умовам договору та п.7.12 Правил.
На підставі викладеного заявник просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 11.01.2006р. по справі №10/49-15/282 та постановити нове, яким в позові КП „Водоканал” відмовити.
Апеляційна скарга ЗАТ „Запорізький оліяжиркомбінат” м.Запоріжжя прийнята до розгляду та призначена слуханням на 06.04.2006р. В засіданні суду в порядку ст.77ГПК України оголошувались перерви до 19.05.2006р. та 08.06.2006р.
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 17.05.2006р. за № 1380 розгляд справи передано колегії суддів у складі : головуючій – Коробка Н.Д. (доповідач), суддів : Мойсеєнко Т.В., Хуторного В.М.
Представник заявника в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційний скарзі.
Позивач проти тверджень відповідача заперечує і вважає, що вони спростовуються залученими до справи доказами. По суті спору пояснив наступне:
Відповідач, відповідно до укладеного договору № 58, взяв на себе зобов’язання проводити в 2001 році скид стоків у систему міської каналізації не перевищуючи допустимі концентрації.
Факт порушення умов договору та скид стічних вод з перевищенням ДК підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом відбору проб стічних вод від 01.02.01р., актом про результати хімічного аналізу цієї проби вод, листом відповідача № 703/17 від 07.02.01 року та іншими. Підвищений тариф за послуги каналізації в сумі 130799 грн. 58 коп. позивачем пред’явлений на підставі п.п.5.4, 5.5 Правил приймання стічних вод підприємств в систему міської каналізації. Рішення господарського суду вважає таким, що прийняте без порушень норм процесуального та матеріального права.
За вказаних обставин просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Представники відповідача заявили клопотання про здійснення фіксації судового процесу.
Судовий процес фіксується за допомогою програмного комплексу “Діловодство суду”.
За клопотанням відповідача в судовому засіданні 08.06.2006р. постанова оголошена в повному об’ємі.
Відповідно до ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст.101 Господарського процессуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно роглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обгрунтованність рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіривши законність та обгрунтованність рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного судового акту, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги в силу наступного.
КП „Водоканал” є правонаступником ДКП”Водоканал”.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, правовідношення сторін врегульовані договором №58 на відпуск води та приймання стічних вод на період з 01.01.2001р. по 31.12.2001р.
Відповідно до п.1.1 договору „Водоканал”забезпечує відповідачу подачу води на господарсько-питні, побутові і технічні потреби, а також приймання стічних вод. При цьому сторони керуються діючими „Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України”, введеними в дію з 01.10.1994р., „Правилами приймання стічних вод підприємств в систему міської каналізації м.Запоріжжя” , „Правилами експлуатації і технічними вимогами до приладів обліку питної, технічної води, промислових і господарських стоків”, ДСТУ на воду питну 287482.
Відповідач, зобов’язався проводити сброс стоків, якість яких в контрольних точках повинна відповідати вимогам „Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації м.Запоріжжя” та не може перевищувати ДК – допустимої концентрації (п.2.2.8 Договору).
Пунктом 1.8. зазначених Правил визначено, що встановлення підприємством режиму та нормативів скиду забруднюючих речовин у систему каналізації м.Запоріжжя входить виключно до компетенції Водоканалу та проводиться ним у договорах з підприємствами.
Відповідно до п.1.6. цих же „Правил...” „Водоканал” встановлює ДК по кожній забруднюючій речовині, що скидається підприємством у міську каналізацію, на основі установленого держуправлінням Мінприроди ліміту на скид даної речовини у водойму, допустимої концентрації цієї речовини в каналізаційних мережах та спорудах біологічної очистки стічних вод.
Листом від 24.01.2001р. за №492/17 відповідач звернувся до позивача з клопотанням пролонгувати технічні умови на скид стічних вод на 2001р., видані йому 24. 07.2000р. за №7050.
Позивач погодився на такі умови, що підтверджується його листом від 22.02.2001р. за №2032.
Доповненням до договору №58 на відпуск води й прийому стоків на 2000р. в листі №7050 від 24.07.2000р. встановлені ДК забруднюючих речовин, в тому числі :
хлориди – 150мг/дм3
сульфати - 140мг/дм3
речовини екстраговані хлороформом - 100мг/дм3.
Зазначені листи вказані в договорі №58 на 2001р., як особливі умови на приймання стічних вод в пункті 2.2.8.
Крім того, в пункті 2.2.8 договору № 58 зазначено, що „ ...ДК прикладаються. Про зміну ДК „Водоканал” повідомляє „Абонента” письмово.”
Як пояснив позивач ДК шкідливих (забруднюючих) речовин розрахована у повній відповідності з п.4 „Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи канализації міст та селищ України” і встановлена для всіх харчових підприємств м.Запоріжжя і узгоджена з відповідачем шляхом обміну листами, які вказані в пункті 2.2.8 договору.
01.02.2001р. представниками ДКП „Водоканал” в присутності представника відповідача в порядку контролю за якістю стічних вод, поступаючих в міську каналізаційну систему, були відібрані проби в чотирьох контрольних точках, про що складено акт відбору проб. Після лабораторних досліджень було встановлено перевищення допустимої концентрації, а саме: в контрольному колодці «К-4» по хлоридам -514 мг/дм3 при встановлених - 150мг/дм3;в контрольному колодці «К-3» по рН – 4 мг/дм3 при встановлених 6,5-9 мг/дм3, що зафіксовано в журналі реєстрації аналізів про роботу очисних споруд і на викидах в р. Дніпро.
Про виявлене порушення відповідач був сповіщений своєчасно, про що свідчить його лист на адресу позивача від 07.02.2001р. за №703/17, в якому він просить не застосовувати до нього штрафних санкцій та обмежитись попередженням з врахуванням того, що комбінат проводить оплату за скид стоків з коефіцієнтом 2.
Позивач листом від 30.03.2001р. за №3926 „Про перевищення ДК” сповістив відповідача про те , що відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств в систему міської каналізації м. Запоріжжя, ДКП „Водоканал” в праві пред’явити ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» підвищений тариф за послуги каналізації в сумі 224930грн.72коп. (без ПДВ), Але враховуючи короткотерміновий характер скиду забруднюючих речовин і клопотання підприємства №703/17 від 07.02.2001р., ДКП «Водоканал» врахував за можливе обмежитись попередженням, при умові недопущення подібних випадків в подальшому та дотримання вимог Правил.
Запорізькою міжрайонною природоохраною прокуратурою в листопаді 2001р. проводилась перевірка ДКП «Водоканал», якою були виявлені факти порушення природоохоронного законодавства.
06.11.2001р. ДКП «Водоканал» за фактом перевищення ДК відповідачем за пробами, відібраними 01.02.2001р. оформлено протокол дослідження якості стічних вод ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат».
Актом від 28.12.2001р. позивач довів до відома ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», що на підставі припису міжрайонної природоохоронної прокуратури за №646 від 27.11.2001р. «Про усунення порушень водного законодавства» ДКП »Водоканал» анулює попередження №3926 від 30.03.2001р. за фактом скиду в міську каналізацію стічних вод з підвищенним змістом хлоридів з порівнянням з допустимою концентрацією.На підставі п.п.5.4 , 5.5 Правил ДКП «Водоканал» пред’явив ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» підвищений тариф за послуги по каналізаціїв у сумі 130799грн.58коп. і 28.12.2001р. пред’явило рахунок №58 на суму підвищеного тарифу -130799грн.58коп.,який відповідачем не сплачений.
За таких обставин позовні вимоги КП „Водоканал” про стягнення з ЗАТ „Запорізький оліяжиркомбінат”підвищеного тарифу в сумі 130799грн.58коп.підтверджені документально, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача спростовуються вищенаведеним.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника – ЗАТ „Запорізький оліяжиркомбінат”.
На підставі викладеного, керуючись ст.49, ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України , апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Запорізький оліяжиркомбінат” м.Запоріжжя залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 11.01.2006р. у справі №10/49-15/282 - залишити без змін.
Постанова оформлена відповідно до ст.84 ГПК Укріїни 08.06.2006р.
Головуючий суддя Коробка Н.Д.
судді Коробка Н.Д.
Мойсеєнко Т. В. Хуторной В.М.