Справа № 2о-120/09

РІШЕННЯ

Іменем України

          27 жовтня 2009  року  Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді                                                                            Грищенко В.М.

при секретарі                                                                                     Демченко О.Г.,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дніпропетровська справу за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа: КП “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” Дніпропетровської обласної ради  про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, -

ВСТАНОВИВ:

         У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, посилаючись на те, що при оформленні спадщини на домоволодіння АДРЕСА_2, КП «ДМБТІ» було відмовлено у видачі витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв’язку з невідповідністю прізвища заповідача у свідоцтві про смерть та у правовстановлюючих документах – свідоцтві про право власності на домоволодіння АДРЕСА_2 та свідоцтві про право на спадщину після померлого чоловіка, в яких прізвище власника було викладене як ОСОБА_2., однак насправді прізвище ОСОБА_2. Тому для реалізації її (заявниці) права на спадкування майна після смерті ОСОБА_2 просить встановити факт належності ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину  після померлого чоловіка – ОСОБА_3 та свідоцтва про право власності на домоволодіння АДРЕСА_2, що видано Шостою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою від 28.11.1979 року на ім’я ОСОБА_2.  

           У судовому засіданні заявниця вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

            Представник заінтересованої особи – КП “ДМБТІ” у судове засідання не з’явився, повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.  

           Суд, вивчивши матеріали справи, заслухав пояснення заявниці, вважає, що заяву необхідно задовольнити  з наступних підстав.          

            У судовому засіданні встановлено, що заповідач (дівоче прізвище ОСОБА_2) народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року у ІНФОРМАЦІЯ_2. Після реєстрації шлюбу змінила прізвище наОСОБА_2У свідоцтві про одруження серії ЯР № НОМЕР_2, виданому 30.12.1948 року Амур-Нижньодніпровським рай бюро РАЦС м. Дніпропетровська, її прізвище було викладено російською мовою як «ОСОБА_2».

           Прізвище заповідача у паспорті ХІХ-ЭЕ № НОМЕР_2, виданому 22.12.1966 року Амур-Нижньодніпровським РОМ м. Дніпропетровська, також було викладено російською мовою як «ОСОБА_2».

            На підставі зазначеного паспорту, 28.11.1979 року Шостою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину після смерті чоловіка – ОСОБА_3 та свідоцтво про право власності на домоволодіння АДРЕСА_2, в яких прізвище заповідача  було викладено українською мовою як «ОСОБА_2».

            11.03.1998 року, у зв’язку зі зміною паспортів громадянам України, Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області було видано паспорт громадянина України, в якому прізвище заповідача було викладено російською мовою «ОСОБА_2», а українською мовою – «ОСОБА_2».

           Згідно державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, яка розташована  за адресою: АДРЕСА_2, виданому 10.02.1998 року Дніпропетровською міською радою народних депутатів, прізвище заповідача викладено українською мовою «ОСОБА_2».

          У свідоцтві про смерть, виданому 08.08.2008 року відповідно до паспорту заповідача, також їїх прізвище викладено українською мовою як «ОСОБА_2».  

          У зв’язку з різним написанням прізвища заповідача у свідоцтві про смерть та у правовстановлюючих документах на домоволодіння, на цей час заявниця не має можливості реалізувати своє право на спадкування майна після смерті ОСОБА_2.

           Враховуючи викладене, суд вважає, що  вимоги ОСОБА_1 законні, обґрунтовані, факт належності зазначених документів ОСОБА_2 встановлено достовірно, тому  вимоги  підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Керуючись ст. ст. 3, 7, 14, 58, 197, 212, 234, 256-259  ЦПК України, суд –  

ВИРІШИВ:

          Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

           Встановити факт належності ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину  після померлого чоловіка – ОСОБА_3 та свідоцтва про право власності на домоволодіння АДРЕСА_2, що видано Шостою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою від 28.11.1979 року на ім’я ОСОБА_2.

           Рішення може бути  оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя:                                                               В.М.Грищенко