1-468/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 жовтня 2009 року                                                                        місто Вінниця

Ленінський районний суд м. Вінниці в складі:

головуючого судді Ковальчук Л. В.,

при секретарі Свірінь І.М.,

за участю прокурора Степанова Д. В.,

захисника ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1   року народження, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, розлученого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1  раніше засудженого

23.11.1999 р.   вироком Тульчинського районного суду Вінницької області за ч. 2 ст. 215-3, ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 141, ст.. 42 КК України до п’яти років позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України звільнений від покарання з іспитовим строком три роки зі сплатою штрафу 680 грн;

14.09.2006 р. вироком Замостяінського районного суду м. Вінниці  за ч. 1 ст. 185 КК України до 600 грн. штрафу,

у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26.04.2009 р. о 16:00 годині ОСОБА_2, перебуваючи у Вінницькій обласній дитячий лікарні, що розташована по вул. Хмельницьке шосе, 108 у м. Вінниці, зайшов в палату №9 травматологічного відділення, яке знаходиться  на п’ятому поверсі приміщення лікарні, та побачив, що в палаті нікого немає, а на однієї із тумбочок біля ліжка лежать два мобільних телефони - «Нокіа 6233» коричневого кольору вартістю 900 грн. та «Нокіа5320» чорно-синього кольору вартістю 1400 грн. з сім картою  «Київстар» вартістю 25 грн. на рахунку якої було 15 грн., які належали неповнолітньому ОСОБА_3. В цей час в ОСОБА_2. виник умисел на таємне викрадення зазначених телефонів. Реалізуючі свій злочинний умисел, ОСОБА_2 з метою власного збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до тумбочки, на якій лежали зазначені телефони та таємно викрав їх, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Своїми злочинними діями ОСОБА_2 заподіяв потерпілій ОСОБА_4. майнової шкоди на загальну суму 2340 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2   вину у скоєнні крадіжки при зазначених вище обставинах визнав повністю, суду пояснив, що він  прийшов в лікарню, щоб зустрітися з дівчиною на ім’я ОСОБА_5, з якою познайомився напередодні і яка сказала, що працює в цій лікарні в травматологічному відділенні медсестрою. Шукаючи свою знайому, він зайшов в палату №9, побачив на тумбочці два мобільних телефони та викрав їх, оскільки в палаті нікого не було. Після чого продав їх знайомому хлопцю, повідомивши, що це його телефони. В своїх діях розкаюється та просить суд суворо його не карати.

Враховуючи думку учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.  

Дії ОСОБА_2. досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_2 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та був засуджений за скоєння умисних корисливих злочинів, однак на момент вчинення злочину вважається особою несудимою, вчинив умисний корисливий злочин, що характеризує його як суспільно-небезпечну особу, за місцем проживання характеризується позитивно (а. с. 67), на обліку у Вінницькій обласній психіатричній лікарні ім.. ак. Ющенко та у Вінницькому обласному наркологічному диспансері  «Соціотерапія» не перебуває (а. с.68, 69).

Обставинами, що пом’якшують  покарання суд вважає повне визнання своєї вини, щире каяття підсудного.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи зазначене, а також зухвалість дій підсудного під час вчинення злочину, адже він скоїв крадіжку в денний час, в лікарні, де знаходиться багато людей, скориставшись тим, що хворі діти, викривши його, не зможуть затримати, суд дійшов висновку за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді арешту.

Суд вважає, що речові докази, які передані під розписку потерпілій ОСОБА_4. слід залишити останній.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України та ст. 65 КК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді шести місяців арешту.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, заарештувавши його в залі суду.

Речові докази по справі мобільний телефон «Нокіа 6233» коричневого кольору та «Нокіа 5320» чорно-синього кольору, які знаходяться в ОСОБА_4, залишити останній.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк, з моменту отримання копії вироку.

Суддя: