Справа № 127/7621/17

Провадження № 2/127/3186/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.06.2017 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Волошина С.В.,

за участі секретаря судового засідання Тонкопій Ю.І.,

позивача ОСОБА_1,

третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання недійсним договору дарування,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання недійсним договору дарування.

19.06.2017 року позивачем через канцелярію суду подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності 19/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, прибудовами та надбудовами під №24, що розташований по 2-му провулку Лермонтова в м. Вінниці; до набрання чинності рішенням у справі заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо вищевказаної частки житлового будинку разом з господарськими будівлями та самовільно збудованими прибудовами та надбудовами.

Заява мотивована тим, що відповідач ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності є власником 19/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, прибудовами та надбудовами під №24, що розташований по 2-му провулку Лермонтова в м. Вінниці. Заявником отримано заяву ОСОБА_3 від 07.06.2017 року та повідомлення від приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 07.06.2017 року про намір ОСОБА_3 продати належні їй на праві спільної часткової власності 19/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, прибудовами та надбудовами під №24, що розташований по 2-му провулку Лермонтова в м. Вінниці. Заявник вважає, що оскільки право власності на вказану нерухомість разом із самовільно збудованими прибудовами та надбудовами виникло в ОСОБА_3 згідно договору дарування №927 від 19.05.2011 року, позов про визнання якого недійсним є предметом спору, існує велика ймовірність відчуження ОСОБА_3 своєї частки житлового будинку разом із незаконно набутими на праві власності самовільно збудованими прибудовами та надбудовами, що значно утруднить в подальшому або унеможливить виконання судового рішення.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заяву про забезпечення позову, просив її задовольнити.

ОСОБА_2 особа - приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судовому засіданні при розгляді заяви про забезпечення позову поклалася на розсуд суду.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з’явились.

Суд, заслухавши позивача, враховуючи думку третьої особи, ознайомившись із заявою про забезпечення позову та матеріалами справи, прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України, позов може забезпечуватись зокрема, шляхом накладення арешту на майно.

Згідно преамбули Постанови пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»: забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

В п. 4 Постанови пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» наведено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З аналізу наведених вище норм Цивільного процесуального кодексу України, а також роз’яснень Постанови пленуму Верховного суду України вбачається, що суд може забезпечити позов у випадку реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

В позовних вимогах позивач, як співвласник будинковолодіння №24, що розташований по 2-му провулку Лермонтова в м. Вінниці, просить суд визнати договір дарування 19/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, прибудовами та надбудовами під №24, що розташований по 2-му провулку Лермонтова в м. Вінниці, власником якого є ОСОБА_3, недійсним.

Суд, надавши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; з урахуванням забезпечення збалансованості інтересів сторін, при наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;враховуючи імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, прийшов до висновку, що задоволення заяви в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності 19/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, прибудовами та надбудовами під №24, що розташований по 2-му провулку Лермонтова в м. Вінниці безперечно не порушить принцип ЦПК України щодо співмірності забезпечення позову та заявлених позовних вимог.

В частині вимог заяви щодо заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо вищевказаної частки житлового будинку разом з господарськими будівлями та самовільно збудованими прибудовою та надбудовами, до набрання чинності рішення у справі, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви в цій частині слід відмовити, оскільки така вимога є необґрунтованою, може порушити права та свободи власника майна на користування та володіння належним їй майном, така вимога є неконкретизованою та жодним чином не пов’язаною з предметом спору.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно є спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову, а тому заяву про забезпечення позову слід задовольнити частково.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 151, ст.152, ст. 153, 209, 210 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Заяву задоволити частково.

Накласти арешт на 19/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, прибудовами та надбудовами під №24, що розташований по 2-му провулку Лермонтова в м. Вінниці, таналежить на праві власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Копію ухвали для виконання направити Реєстраційній службі Вінницького міського управління юстиції Вінницької області (21050, м.Вінниця, вул. Соборна, 59).

Роз’яснюю органу виконання ухвали суду, що згідно судової практики Верховного Суду України відсутність у судовому рішенні ідентифікаційного коду фізичної особи не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження/вчинення іншої юридично – значимої дії, що вимагається судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з отримання копії ухвали.

Суддя: