Справа № 2 – 3517/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 19 жовтня 2009 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області  

в складі :

 головуючого – судді Прасолова В.М.

 при секретарі – Горбуновій Л.С.

 за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про визнання права власності на самочинне будівництво, суд –  

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про визнання права власності на самочинне будівництво. В обґрунтування позову вказала, що згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01 серпня 1979 року, посвідченого державним нотаріусом 7-ї Криворізької державної нотаріальної контори, придбала 1/2 частину житлового будинку по вул. Бердянській, 37, який знаходиться на земельній ділянці площею 510 кв.м Інша Ѕ частина житлового будинку належить ОСОБА_3 Вважаючи, що їй, як власнику Ѕ частини  житлового будинку та користувачу земельної ділянки, належить право самостійно розпоряджатися належним їй майном, з метою поліпшення житлових умов, за погодженням із співвласником ОСОБА_3 побудувала наступні об’єкти нерухомого майна: житлову прибудову «А-1», S заб. 56,30 кв.м., гараж «В», S заб. 16,10 кв.м., сарай «Г», S заб.  5,30 кв.м., сарай «Д», S заб. 1,40 кв.м., вбиральню «Е», S заб. 4,0 кв.м., сарай «Ж», S заб. 4,60кв.м. Вказані об’єкти побудувані нею без дозволу та без належним чином затвердженого проекту будівництва. Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Аналогічні за змістом приписи щодо реалізації права власності громадянином встановлені ч. 1 ст. 317 ЦК України. Згідно ч.1 ст. 319, ч. 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд  і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Право користування земельною ділянкою, на якій розташовані побудовані нею будівлі, належить їй на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, згідно з приписами ч. 1 ст. 30 Земельного кодексу України  (в редакції 1992 року).  Відповідно до ч.1 ст. 30 Земельного кодексу України ( в редакції 1992 року), чинної на момент укладання нею договору купівлі-продажу, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об’єктами переходить у розмірах, передбачених ст.67 Земельного кодексу України (в редакції 1992 року)  і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення. Згідно технічного висновку ДП УКК «Кривбасбуд», збудовані об’єкти нерухомого майна відповідають вимогам державних будівельних норм України, стан їх задовільний, будівлі можуть використовуватися за призначенням. Наявність згоди співвласника належного їй будинку, власників суміжних домоволодінь № 35 та № 37 по вул. Бердянській на будівництво та збереження збудованих об’єктів, свідчить про відсутність факту порушення інших осіб.  

Просить визнати за нею право власності на самочинне будівництво, а саме: житлову прибудову «А-1», S заб. 56,30 кв.м., гараж «В», S заб. 16,10 кв.м., сарай «Г», S заб.  5,30 кв.м., сарай «Д», S заб. 1,40 кв.м., вбиральню «Е», S заб. 4,0 кв.м., сарай «Ж», S заб. 4,60кв.м., що розташовані по вул. Бердянській, 37 у м. Кривому Розі.  

У судовому засіданні представник позивачки позов підтримав повністю, підтвердивши зміст позовної заяви.

Відповідач у судове засідання не з’явися, про час та місце про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення слухання справи, про причини неявки у судове засідання або про слухання справи за його відсутності не подавав, у зв’язку з чим, на підставі ст. 224 ЦПК України, за згодою представника позивача, судом проведено заочний розгляд справи.

У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: відповідь виконкому (а.с. 7), договір (а.с.8), технічний паспорт (а.с.11), поверховий план (а.с.12,13), експлікація (а.с.14), договір купівлі-продажу (а.с.22-23), заяви (а.с.24,25, 26), технічний висновок (а.с.36-40).

Суд, оцінюючи відповідно до ст. 212 ЦПК України, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо досліджені наявні у справі докази, вважає, що у судовому засіданні встановлені наступні факти та обставини.

Позивачка є власником 1/2 частини житлового будинку по вул. Бердянській, 37, який знаходиться на земельній ділянці площею 510 кв.м. Позивачка самочинно  збудувала житлову прибудову «А-1», S заб. 56,30 кв.м., гараж «В», S заб. 16,10 кв.м., сарай «Г», S заб.  5,30 кв.м., сарай «Д», S заб. 1,40 кв.м., вбиральню «Е», S заб. 4,0 кв.м., сарай «Ж», S заб. 4,60кв.м.

Земельна ділянка на якій здійснено самочинне будівництво перебуває у користуванні позивачки як власника 1/2 частини житлового будинку по вул. Бердянській, 37.

Згідно технічного висновку ДП УКК «Кривбасбуд», експлуатація об’єктів самочинного будівництва можлива, стан цих об’єктів є задовільним.  

Користувачі суміжних земельних ділянок по вул. Бердянській, 37 та по вул. Бердянській, 35 у м. Кривому Розі надали письмову згоду на узаконення вищевказаних самочинно збудованих споруд.

Вказані обставини встановлені на підставі пояснень представника позивача,  відповіді виконкому (а.с. 7), договору (а.с.8), технічного паспорту (а.с.11), поверхового плану (а.с.12,13), експлікації (а.с.14), договору купівлі-продажу (а.с.22-23), заяви (а.с.24,25, 26), технічного висновку (а.с.36-40).

Взаємини між сторонами регулюються нормами  ЦК України, а також  ЗК України (в редакції 1992 року).  

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.  

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 01.08.1979 року, на час укладення якого діяв ЗК України (в редакції 1992 року), позивачка набула право власності на 1/2 частину житлового будинку по вул. Бердянській, 37, який знаходиться на земельній ділянці площею 510 кв.м.  

Відповідно до  ч. 2 ст.30 ЗК України (в редакції 1992 року), у користування позивачки перейшла земельна ділянка площею 510 кв.м., на якій позивачка здійснила  самочинне будівництво : житлову прибудову «А-1», S заб. 56,30 кв.м., гараж «В», S заб. 16,10 кв.м., сарай «Г», S заб.  5,30 кв.м., сарай «Д», S заб. 1,40 кв.м., вбиральню «Е», S заб. 4,0 кв.м., сарай «Ж», S заб. 4,60кв.м.,  а тому є підстави визнати за нею право власності на вказані споруди, що не порушує прав інших осіб.  

Оскільки самочинне будівництво не порушує права інших осіб, здійснено на земельній ділянці, користувачем якої є позивачка, без порушення будівельних норм і правил, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд на підставі ст. 10 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ст. 11 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

Керуючись  ст. 376 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11,  208, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на самочинне будівництво, а саме: житлову прибудову «А-1», S заб. 56,30 кв.м., гараж «В», S заб. 16,10 кв.м., сарай «Г», S заб.  5,30 кв.м., сарай «Д», S заб. 1,40 кв.м., вбиральню «Е», S заб. 4,0 кв.м., сарай «Ж», S заб. 4,60кв.м., що розташовані по вул. Бердянській, 37 у м. Кривому Розі.  

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський  районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.  

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий   суддя:                               В.М. Прасолов