ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
06.06.06 Справа № 5/273-12/50-А
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого - судді Галушко Н.А.
суддів Процик Т.С.
Юрченка Я.О.
розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова № 7524/10-008 від 06.04.2006 року (далі ДПІ у Галицькому районі м. Львова)
на постанову Господарського суду Львівської області від 29.03.2006 року
у справі № 5/273-12/50А
за позовом: Львівського обласного будівельного підприємства протипожежних робіт, м. Львів
до відповідача: ДПІ у Галицькому районі м. Львова
про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень
За участю представників:
від позивача –не з’явився
від відповідача –Рождественська Л.П. – головний державний податковий інспектор юридичного відділу
Права та обов’язки представникам сторін відповідно до ст.ст. 49, 51 КАС України роз’яснено.
Постановою Господарського суду Львівської області від 29.03.2006 року у справі № 5/273-12/50А задоволено позовні вимоги Львівського обласного будівельного підприємства протипожежних робіт, м. Львів: визнано недійсними податкові повідомлення - рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 0008821530/0 від 04.04.2005 року та № 0021551530/0 від 03.12.2005 року.
Приймаючи постанову суд виходив з того, що застосування санкцій згідно пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 6.1.7 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби»затв. Наказом ДПА України від 17.03.2001 року № 110 пов’язано із фактичною сплатою узгодженого зобов’язання, яка відбулася із порушенням встановленого строку, а в даному випадку при застосуванні санкцій по податку на прибуток позивачем не сплачувалось (не погашалось) податкове зобов’язання, а лише подавалась уточнююча декларація.
ДПІ у Галицькому районі м. Львова подано апеляційну скаргу № 7524/10-008 від 06.04.2006 року, у якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю. Зокрема скаржник зазначає, що при прийнятті постанови господарським судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:
Як встановлено судом першої інстанції, Львівське обласне ремонтно будівельне підприємство протипожежних робіт знаходиться на загальній системі оподаткування. У декларації з податку на прибуток за III квартал 2004 року платником податків самостійно нараховано податок на прибуток в сумі 208300,00 грн.
В терміни, встановлені пп. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачем самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання сплачено не було. Проте, 22.11.2004 року позивачем подано уточнюючий розрахунок згідно якого зменшено нараховану суму податку на прибуток на 209500,00 грн.
З огляду на це, ДПІ у Галицькому районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.12.2004р. № 0021551530/0, згідно якого за період з 22.11.2004р. по 22.11.2004р. у відповідності до пп. 17.1.7 п.17.1 ст.17 вищезгаданого Закону, до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 10% за затримку сплати на 1 календарний день узгодженого податкового зобов'язання.
Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно з пп. 5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у випадку коли останній день визначеного строку припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем кожного з таких строків вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день.
Як встановлено судом першої інстанції, в даному випадку термін спали припадав на 20.11.2004р. яким була субота, тобто вихідний день. Вже 22.11.2004р., тобто перший робочий день, позивачем подано уточнюючий розрахунок, яким зменшено узгоджене зобов'язання.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки 22.11.2004 року уточнюючий розрахунок подано позивачем нарочно і прийнято податковим органом, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції, то відповідачем безпідставно 03.12.2004р. застосовано санкції.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно декларації по податку на прибуток за 2004 рік, позивачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 205800,00 грн. Оскільки дане зобов'язання у встановлені терміни не було сплачено, що і спричинило виникнення заборгованості, уточнюючим розрахунком від 28.03.2005 року № 2214110, платником податків зменшено раніше задекларовану суму зобов'язання. Проте, ДПІ у Галицькому районі м. Львова податковим повідомленням-рішенням № 0008821530/0/0 від 04.04.2005 р., застосовано штрафні санкції у розмірі 20 % за затримку сплати узгодженого податкового зобов’язання на 35 днів.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість посилання позивача на те, що застосування санкцій згідно пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», перш за все пов'язано із фактичною сплатою узгодженого зобов'язання, яка відбулась з пропущенням встановленого строку. Аналогічно передбачено і п. 6.1.7 «Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби», затвердженого наказом ДПА України від 17.03.2001 №110 (із змінами та доповненнями), - повідомлення про застосування штрафів складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) узгодженого податкового зобов'язання.
Судом першої інстанції вірно зроблено висновок, що в даному випадку при застосуванні санкцій по податку на прибуток позивачем не сплачувалось (не погашалось) податкове зобов'язання, а лише подавалась уточнююча декларація.
За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що постанова Господарського суду Львівської області прийнята з дотримання норм податкового законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, -
Львівський апеляційний господарський суд У Х В А Л И В:
1. Залишити без змін постанову Господарського суду Львівської області від 29.03.2006 року у справі даній справі, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному, згідно із ст.ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя Галушко Н.А.
Суддя Процик Т.С.
Суддя Юрченко Я.О.