Справа № 2– 2778/09  

2009р.  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

24 вересня 2009 року     Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим  

у складі: головуючого судді             - Слєзко Т.В.,  

при секретарі             - Сизих Є.В., Іваненкової К.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ялтинської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялтатурінвест» про визнання недійсним і відміну рішень, -  

В С Т А Н О В И В :  

Позивач просить суд визнати недійсним та скасувати рішення Ялтинської міської ради №350 від 11 червня 2008 року у частині відмови передачі у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,05 га, розташованої у районі будинку №16 по вул. Дмитрієва м. Ялта для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_1, скасувати рішення Ялтинської міської ради №312 від 29 листопада 2006 року, що дозволяє розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,27 га, розташованої у районі будинку №16 по вул. Дмитрієва м. Ялта ТОВ «Ялтатурінвест», для будівництва та обслуговування готелю, та зобов’язати Ялтинську міську раду на найближчої сесії розглянути заяву ОСОБА_1 про передачу у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,05 га, розташованої у районі будинку №16 по вул.. Дмитрієва м. Ялта, одночасно дав згоду на складення проекту відводу вказаної земельної ділянки.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона була членом садово-огородніческого товариства «Дарсанівський спуск», що розташований у м. Ялта вул. Дмітрієва в районі будинку 16 та у 2006 році звернулася до Ялтинської міської ради із заявою про надання їй у власність земельної ділянки, що нею використовується, але рішенням Ялтинської міської ради від 11 червня 2008р. за № 350 їй було відмолено у наданні ділянки, оскільки на цій земельній ділянці не передбачено будівництво. Але вона вважає це рішення незаконним, оскільки, як їй стало відомо, рішенням Ялтинської міської ради № 321 від 29 листопаду 2006р. ТОВ «Ялтатурінвест» була надана земельна ділянка для будівництва та обслуговування готелю у районі будинку 16 по вул. Дмітрієва у м. Ялті. У зв’язку із тим, що земельна ділянка, яка надається ТОВ «Ялтатурінвест» накладається на її земельну ділянку, то це рішення також просить відмінити та зобов’язати Ялтинську міську раду розглянути її заяву про надання їй у власність земельної ділянки.  

Представник Ялтинської міської ради у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, оскільки будь-яких порушень при прийнятті рішень, що оскаржуються, допущено не було.  

Представник відповідача ТОВ «Ялтатурінвест» також позовні вимоги не визнала, та пояснила, що дійсно, позивачка була членом садово-огородніческого товариства «Дарсанівский спуск» та за нею була закріплена відповідна земельна ділянка, але у травні 2005р. позивачка переуступила своє членство іншій особі та була виведена із складу членів товариства. ОСОБА_1 були написані відповідні заяви як на ім’я голови товариства, так и на ім’я голови Ялтинської міської ради. На законних умовах ТОВ «Ялтатурінвест» було надано дозвіл на складання проекту відводу земельної ділянки у районі будинку 16 по вул. Дмітрієва у м. Ялті, тому права ОСОБА_1 ніяким чином порушені не були. Просила в позові відмовити та стягнути з позивачки понесені судові витрати.  

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та їх представників, оцінивши докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступними підставами.  

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Згідно ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право реалізується громадянами, юридичними особами і державою виключно відповідно до закону.  

Ст. 81 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, приватизації земельних ділянок, раніше наданих ім в користування та по іншим підставам.  

Зі ст. 116 Земельного кодексу України вбачається, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначеними Земельним кодексом України.  

У відповідності до ст. 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцем знаходження земельної ділянки.  

Судом встановлено, що на території Ялтинської міської ради 27 липня 2002 року легалізована діяльність садово-огородніческого товариства «Дарсанівський спуск», реєстраційний № 418, що підтверджується відповідним свідоцтвом. Товариство не є юридичною особою.  

25 травня 2006р. ОСОБА_1 звернулася до Ялтинської міської ради про надання їй у власність земельної ділянки для будівництва житлового будинку у садовому товаристві «Дарсанівський спуск», і на цю заяву їй була надана відповідь управлінням головного архітектора про неможливість будівництва на зазначеній земельній ділянці.  

У подальшому ОСОБА_1 знову зверталася до Ялтинської міської ради с аналогічними заявами та рішенням Ялтинської міської ради № 350, 17 сесії 5 скликання від 11 червня 2008р. їй було відмовлено у наданні земельної ділянки у районі будинку 16 по вул. Дмітрієва у м. Ялті у зв’язку з тим, що будівничою документацією будівництво житлових будинків там не передбачено.  

Крім цього, рішенням Ялтинської міської ради № 312 5 сесії 5 скликання від 29 лютого 2006р. ТОВ Ялтатурінвест було надано дозвіл на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтовною площею 0,2700 га для будівництва та обслуговування готелю за адресою м. Ялта вул. Дмітрієва, у районі будинку 16, це рішення було прийняте на підставі матеріалів попереднього узгодження.  

Тобто фактично Ялтинською міською радою, як власником земельної ділянки, було прийнято рішення в межах Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яке, на її думку, більш відповідає інтересам громади.  

Крім того, відповідно до розписки, ще 12 травня 2005р. позивачка отримала гроші за земельну ділянку та все, що на неї знаходиться, у розмірі 7575 грн. від ОСОБА_2, згідно до заяв від тієї ж дати відмовилося від спірної земельної ділянки за станом здоров’я та звернулася до міського голови із заявою про надання земельної ділянки іншої особі. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що розписку та заяви позивачка писала власноруч у його присутності.  

Таким чинам, підстав вважати, що порушені права позивачки, немає.  

Як випливає з наданих представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялтатурінвест» чеку та договору про юридичне обслуговування від 20 травня 2009р., витрати на правову допомогу склали 3 000 грн., які відповідно до ст. ст. 79, 84, 88 ЦПК України, повинні бути стягнуті з позивача.  

На підставі   викладеного і керуючись ст. ст. 1, 10, 11, 60, 209, 213, 214, 215 ЦПК України,-  

В И Р І Ш И В :  

У позові ОСОБА_1 до Ялтинської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялтатурінвест» – відмовити.  

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялтатурінвест» судові витрати у розмірі 3 000 (Три тисячі) грн..  

Рішення може бути оскаржено у порядку та строки, встановлені ст. ст. 294 - 296 ЦПК України.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.  

Суддя